Рішення

від 01.10.2009 по справі 3251-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3251-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

01.10.2009Справа №2-11/3251-2009

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг»,   м. Київ

до відповідача – Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна», с. Цвіточне, Білогірський р-н АР Крим,

про розірвання договору фінансового лізингу, вилучення техніки та стягнення                    93 039,87 грн.

За зустрічним позовом:

Позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Україна», с. Цвіточне, Білогірський р-н АР Крим,

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг»,   м. Київ

про стягнення збитків у розмірі 340792,70 грн.,  306724,96 грн. вартості, оплаченої за об`єкт лізингу та визнання недійсним пункт 6.2 договору фінансового лізингу.

                                                                                     Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача (за первісним позовом) – Рискін Д. Ю. представник, дов. № 14-20-252-09 від 04.03.09 р.

Від відповідача (за первісним позовом) – Чернишов М.А., представник, дов. № 78 від 12.08.2009 р., Індріксон П.П., представник, дов № 77 від 12.08.09 р.

Суть спору:

      Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг», звернулась до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна», с. Цвіточне, Білогірський р-н АР Крим, про розірвання договору фінансового лізингу 1-01-622фл від 12.04.2001 р., вилучення техніки – Комбайна «ЛАН» КЗС-1580 та стягнення 93 039,87 грн. заборгованості у тому числі:  85 525,29 грн. основного боргу, 945,61 грн. пені, 5 762,29 грн. інфляційних втрат та 806,68 грн. 3% річних.

13.08.2009 р., від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до ВАТ «НАК «Украгролізінг», м. Київ, про стягнення збитків у розмірі 340792,70 грн. та  306724,96 грн. вартості, оплаченої за об`єкт лізингу, яка прийнята судом до розгляду.

29.09.2009 р. позивач по зустрічному позову уточнив позовні вимоги, та просить: визнати недійсним пункт 6.2 договору фінансового лізингу № 1-01-62фл, укладеного 12.04.2001 р., та стягнути з  Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг», м. Київ, збитки у розмірі 340792,70 грн., та 306724,96 грн. коштів, сплачених за об`єкт лізингу. Уточнення позовних вимог прийняті судом.

     Розгляд справи відкладався, у справі оголошувалась перерва судового засідання у порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю надання додаткових документів   і доказів у справі.

     Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд    

ВСТАНОВИВ:

    12.04.2001 р. між  Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг»,   м. Київ (лізингодавець) та  Приватним сільськогосподарським підприємством «Україна», с. Цвіточне, Білогірський р-н АР Крим, (лізингоотримувач) був укладений договір фінансового лізингу № 1-01-622фл.

   Пунктом 1.1 цього договору встановлено, що предметом договору є придбання техніки лізингодавцем і передача його в платне користування лізингоотримувачу на умовах фінансового лізингу. Перелік майна,  кількість, ціна і вартість майна, яке передається в лізинг, наведені в додатках до цього договору.   Строк лізингу складає 5,5 років, з дати яка вказана в акті приймання-передачі.  Майно передається згідно з актом приймання-передачі.

    Відповідно до п.3.1, 3.3 договору лізингоотримувач за користування майном платить лізингові платежі, розмір і строки оплати яких встановлюються в Додатку до цього договору (графік оплати лізингових платежів).

    Пунктом 5.1 договору встановлено, що протягом дії цього договору майно є власністю лізингодавця.

    Згідно п.5.6 договору перехід права власності на майно лізингодавця до лізингоотримувача оформлюється актом приймання-передачі.

    Відповідно до умов договору фінансового лізингу Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг»,  м. Київ було передано Приватному сільськогосподарському підприємству «Україна», с. Цвіточне, Білогірський р-н АР Крим, зернозбиральний комбайн КЗС-1580 «Лан-001», що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 08.06.2001 р. № 2.

    На підставі договору фінансового лізингу та акту приймання – передачі Приватне сільськогосподарське підприємство «Україна»,  прийняло на себе зобов`язання перед Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг» по сплаті вартості об'єкту лізінгу.

    Позивач по первісному позову просить розірвати договір фінансового лізингу № 1-01-622фл від 12.04.2001 р. та стягнути з відповідача 85 525,29 грн. заборгованість по сплаті лізингового платежу, 945,61 грн. пені, 5 762,29 грн. інфляційних втрат та 806,68 грн. 3% річних.

    Позовні вимоги по первісному позову задоволенню не підлягають з наступних підстав.

    Позивач в обґрунтування позовної вимоги про розірвання договору фінансового лізингу посилається на несвоєчасну сплату відповідачем станом на 24.04.2009 р. лізингових платежів, з посиленням на  п.2.4 договору.

    Відповідно п.2.4 договору фінансового лізингу лізингоотримувач зобов`язаний у випадку несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків за вимогою лізингодавця або його філії повернути йому об`єкт лізингу.

    Відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 2 до договору № 1-01-622фл від 12.04.2001 р.) сума заборгованості по лізинговим платежам складає 11 294,18 грн., яку відповідач повинен сплатити протягом одного чергового строку.

    Сума позовних вимог у в частині 74 231,11 грн. нарахована позивачем не обґрунтовано, оскільки не передбачена умовами договору та графіком сплати лізингових платежів до договору № 1-01-622фл від 12.04.2001 р., в якому передбачено фіксовані суми лізингових платежів та строки їх внесення. При цьому згідно п. 9.3 Договору його може бути змінено або доповнено лише за взаємною згодою сторін.

     Отже, вимоги за первісним позовом про розірвання договору та повернення згідно п.2.4 договору об'єкта лізингу, задоволенню не підлягають, оскільки просрочки сплати  лізингових платежів протягом двох чергових строків згідно графіку сплати лізингових платежів позивачем не доведено.       

      Первісні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів в частині  11 294,18 грн., а також 945,61 грн. пені, 5 762,29 грн. інфляційних втрат та 806,68 грн. 3% річних задоволенню не підлягають, оскільки судом задовольняються вимоги позивача по первісному позову з наступних підстав.

      Як було зазначено вище позивачем по зустрічному позову було  заявлено вимоги про   стягнення з  Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг», м. Київ, збитків у розмірі 340792,70 грн., а також  306724,96 грн. вартості, сплаченої за об`єкт лізингу та визнання недійсним пункт 6.2 договору фінансового лізингу № 1-01-62фл, укладеного 12.04.2001 р.

     Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні ВАТ  «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг», умов договору лізингу № 1-01-62фл, а саме надання лізингодавцем предмету лізингу зі значними недоліками, усунути які неможна, або усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, у зв'язку з чим  лізингоотримувач на підставі ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п.1 ч. 2 ст.678 ЦК України відмовився  від договору фінансового лізингу та просив стягнути з лізингодавця  збитки у розмірі 340792,70 грн., а також   306724,96 грн. вартості, оплаченої за об`єкт лізингу. Вимога щодо визнання недійсним пункт 6.2 договору фінансового лізингу № 1-01-62фл, укладеного 12.04.2001 р. ґрунтується на тому, що зазначений пункт договору не відповідає нормам діючого законодавства, а саме ч. 1 ст. 808 ЦК України.

     Позивачем за період дії договору відповідачу сплачувались лізингові платежі на загальну суму 306 742,96 грн.

      Як свідчать матеріали справи 22.08.2002 р. комісією у складі представників  Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг», Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна», а  також  представника районної інспекції Держтехнагляду, був складений акт технічного огляду сільськогосподарської техніки (зернозбирального комбайну «Лан»). Згідно зазначеного акту при огляді комбайну комісією були виявлені значні недоліки комбайну, при наявності яких експлуатувати комбайн не представляється можливим. В акті також зроблений висновок, що дата випуску комбайну не відповідає дійсності, оскільки багато вузлів та агрегатів на момент поставки були зношені від експлуатації.

     Акт підписаний представниками сторін та районної інспекції Держтехнагляду без зауважень.

     Вказані обставини підтверджують той факт, що відповідачем (по зустрічному позову) був поставлений позивачу комбайн в порушення вимог п.2.1 договору, з багатьма вузлами та агрегатами, що були в експлуатації, тобто поставлений товар неналежної якості.

     Приватне сільськогосподарського підприємство «Україна» неодноразово зверталося до лізингодавця з листами (а.с.89-98), в яких наголошувало на простої комбайну та неможливості його використання у зв'язку з суттєвими технічними недоліками, відсутністю виробництва запасних частин та просило лізингодавця сприяти у вирішення  зазначеного питання.

      Як свідчить лист від 22.08.2008 р. № 15/1662 Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», м. Київ, зернозбиральні комбайни «Лан», виготовлювались концерном «Лан» (м. Олександрія, Кіровоградської області), який збанкротував та припинив свою діяльність. В результаті чого в Україні відсутні сервісні підприємства, які займаються технічним обслуговуванням і ремонтом цих машин (а.с.95).

      Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд приходить до висновку, що виявлені недоліки предмету лізингу є таким що не можна усунути, або усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, у зв'язку з чим  суд вважає обґрунтованою відмову лізингоотримувача від договору на підставі ч. 2 ст. 678 ЦК України.

       Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України  «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

      Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України  у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

     Таким чином позовні вимоги по зустрічному позову, щодо стягнення 306724,96 грн. коштів, сплачених за об`єкт лізингу, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

     Також, у зв'язку з неналежним технічним станом комбайну лізингоодержувач починаючи з 2003 р., після складання вищезазначеного акту технічного огляду сільськогосподарської техніки від 22.08.2002 р., був вимушений  в періоди простою комбайну  укладати з суб`єктами підприємницької діяльності договори на оренду комбайнів (а.с. 47-60) для збирання вражаю. Таким чином починаючи з 2003 ПСП «Україна» було сплачено за оренду комбайнів 340 792,70 грн., про що свідчить реєстр витрат на збирання врожаю, найманими комбайнами, та відповідні банківські виписки (а.с. 73-87).  

     Відповідно до п.2 ст. 224 Господарського кодексу України,  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.  

    Збитки позивача по первісному позову в сумі 340 792,70 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню.

      При цьому суд не приймає до уваги посилання лізингодавця на п.6.2 договору щодо звільнення його від відповідальності, оскільки вказаний пункт суперечить вимогам законодавства, у зв'язку з чим  вимога позивача по зустрічному позову щодо визнання недійсним вказаного пункту договору  підлягає задоволенню з огляду на наступне.

      У пункті 6.2 договору сторони вказали, що лізингодавець звільняється відповідно до умов цього договору від будь-яких зобов`язань і відповідальності відносно технічних гарантій на майно. Всі розрахунки по витратам, позовам та компенсаціям, які пов`язані з вищевикладеною гарантією, проводяться безпосередньо між лізингоотримувачем та продавцем.

     Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 808 ЦК України якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

     Як вбачається з пункту 1.1. договору фінансового лізингу № 1-01-622фл від 12.04.2001р., предметом цього договору є придбання техніки лізингодавцем і передача її в платне користування лізингоотримувачу на умовах фінансового лізингу. Вибір будь-якого продавця техніки лізингоотримувачем вказаним договором не передбачено.   

     За таких обставин, суд прийшов до висновку, що п. 6.2 договору прямо суперечить ч. 1 ст. 808 Цивільного кодексу України, відповідно до якої,  якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.       

      Відповідно до п.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

     Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України  зазначено, що  зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

      Відповідно п.1 ст.217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

      Таким чином п.6.2 договору фінансового лізингу № 1-01-62фл, укладеного 12.04.2001р. підлягає визнанню недійсним, а спричиненні  лізингодавцем збитки в сумі 340 792,70грн. підлягають відшкодуванню.

     При цьому, суд зазначає, що право власності на об'єкт лізингу у зв'язку з відмовою від договору та відповідно до пунктів 5.1, 5.5 договору не перейшло до лізингоотримувача, а тому лізингодавець має право в судовому порядку вимагати його повернення на підставах передбачених законодавством.   

        Витрати по оплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на  відповідача по зустрічному позову,  відповідно до ст. 49 ГПК України.

       З огляду на вищенаведене позовні вимоги по первісному позову задоволенню не підлягають,  зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

        У судовому засіданні 01.10.2009 р. було оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення оформлене відповідно до вимог ст.84 ГПК України та підписане суддею 05.10.2009 р.

       Керуючись ст. ст.49, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд –                                               

ВИРІШИВ:

1.          У первісному позові відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити.

3.          Визнати недійсними п.6.2 договору фінансового лізингу № 1-01-62фл, укладеного 12.04.2001 р., між  Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг», м. Київ та Приватним сільськогосподарським підприємством «Україна», с. Цвіточне, Білогірський р-н АР Крим.

4.          Стягнути з   Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг»,   (01023, м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а, р/р 26006010890602 в ЗАТ «Альфа-банк», м.Київ, ЄДРПОУ 30401456 МФО 300346) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна», (97624, с. Цвіточне, Білогірський           р-н АР Крим, вул.Трубаченко, 115, р/р 260084288 в КРД ВАТ «Райфайзен банк Аваль» м. Сімферополь, ЄДРПОУ 30771864 МФО 324021)   340792,70 грн. збитків, 306724,96 грн. вартості, оплаченої за об`єкт лізингу, 6 473,36 грн. державного мита, 315,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.