Рішення

від 13.10.2009 по справі 55/192-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/192-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2009 р.                                                            Справа № 55/192-09

вх. № 5538/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Федоричко Н.А.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо - 69", м. Харків  

до  Приватного підприємства "Каскад ТСВ", м. Харків  

про стягнення 1000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо - 69", м. Харків,   звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Приватного підприємства "Каскад ТСВ", м. Харків, 1000 грн. суми боргу та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов усної домовленності неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повернення грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 липня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 серпня 2009 р.

29 липня 2009 р.  позивач надіслав до суду клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 03 серпня 2009 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 14  жовтня  2009 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 03 серпня 2009 р., від  21 вересня 2009 р. було відкладено розгляд справи на  інший день.

13 жовтня 2009 р. позивач надав до суду довідку за підписом головного бухгалтера, в якій вказав, що зазначення  договору № 274 від 09.02.06 р. в призначенні платежу платіжних дорученнях № 16247 від 12.03.07 р. та № 17325 від 05.04.07 р. є невірним, оскільки між сторонами не укладався письмовий договір.

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що в період з 14.02.07 р. по 24.03.07 р. відповідач передав позивачеві товар на загальну суму 3467,19 грн., що підтверджується видатковими накладними б/н від 14.02.07 р., № 1 від 19.03.07 р., № 2 від 19.03.07 р., № 3 від 19.03.07 р.,  № 4 від 19.03.07 р., № 5 від 24.03.07 р., № 2 від 24.03.07 р., № 1 від 24.03.07 р., № 4 від 24.03.07 р., № 3 від 24.03.07 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Позивачем було перераховано грошові кошти в якості оплати за товар у сумі 4467,19 грн., що підтверджується витягами банку від 12.03.07 р., від 05.04.07 р., від 16.04.07 р., від 23.04.07 р.

На вимогу суду позивач надав  довідку за підписом головного бухгалтера, в якій вказав, що зазначення  договору № 274 від 09.02.06 р. в призначенні платежу платіжних дорученнях № 16247 від 12.03.07 р. та № 17325 від 05.04.07 р. є помилковим.

Враховуючи викладене, позивачем було переплачено на користь відповідача 1000 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було відправлено претензію вих. № 224 від 13.03.09 р.  на адресу відповідача з вимогою перерахувати 1000 грн., які були переплачені позивачем.. На доказ відправлення цієї претензії позивачем було надано до матеріалів справи належним чином засвідчену копію поштового повідомлення № 507544  з відміткою про відправку та отримання з боку відповідача.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти  не перерахував.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов"язання щодо перерахування грошових коштів, внаслідок чого у нього виникла забогованість на суму  1000 грн.  перед позивачем, що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1  ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь- якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі – 1000 грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

У відповідності  зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України,  ст.ст.  526, ч.2 ст.530,  ст. 629, ч.1  ст. 639 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Каскад ТСВ", м. Харків(61157, м. Харків, вул. Кривомазова, 3а, п/р № 26006301780851 в Філії Краснобоварського відділення ПІБ м. Харкова, МФО 351287, код ОКПО 25609699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо - 69", м. Харків(61001, м. Харків, вул. Кірова, 1, п/р № 26005101721001 в ХВ ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 33673583) 1000 грн. суми боргу, 102 грн. державного мита   та  315  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст Рішення підписано 14 жовтня  2009 року.