Рішення

від 06.10.2009 по справі 11/1380

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/1380

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2009 р.Справа № 11/1380

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство", с. Чотирбоки, Шепетівського району   

до Фермерського господарства "Тера-ОРМС" смт. Теофіполь

про стягнення 204857,19 грн.

                   Суддя    

за участю представників сторін:

від позивача     Гапунець С.П. - за довіреністю №2 від 31.07.09р.

від відповідача: Ільчишина Л.В. - за довіреністю №46 від 16.04.09р.

Позивач –ВАТ „Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство” с. Чотирбоки звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ФГ "Тера-ОРМС" смт. Теофіполь на свою користь заборгованості в розмірі 204857,19грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 19.08.2008 року договору складського зберігання зерна, за №74-3/3Б2008, з яких 186233,81грн. сума основного боргу та 18623,38грн. –штраф, нарахований на підставі п. 11.5 договору та ст..549 та 550 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від  21.07.2009 року порушено провадження у справі № 11/1380. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач у відзиві на позов, позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні враховуючи те, що з строк дії даного договору закінчувався 01.05..2009 року, однак Додатковою угодою до зазначеного договору від 01.05.2009 року сторонами строк було продовжено до 01.06.2009 року, після чого договір припинив свою дію. За умовами договору (п.12.5) позивач зобов'язався зберігати належне відповідачеві зерно в загальному обсязі 200,000 тонн, які визначаються як максимальна кількість. Відповідач стверджує, що фактично на зберігання ними було поставлено 720,677 тонн вівса в заліковій вазі. Частину поставленого на зберігання вівса ним забрано з ХПП, залишивши 360,777 тонн зерна, яке знаходиться на зерновому складі позивача до сьогоднішнього дня.

Відповідач наголошує, що за усною домовленістю між керівниками обох підприємств зерно, яке залишилося на зберіганні, було призначене для покриття заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги, оскільки відповідач перебував у скрутному фінансовому становищі і не мав вільних коштів, щоб провести розрахунок в грошовій формі. До того ж строк дії договору давно закінчився, а за умовами п.12.4. зерновий склад має право реалізувати зерно, яке не забрано Поклажодавцем, та покрити свої витрати по зберіганню зерна і доведенню його до базисних кондицій. Різниця між затратами зернового складу та вирученою від продажу сумою повинна бути передана Поклажодавцеві. Відповідач враховуючи, що станом на сьогоднішній день середня вартість однієї тонни вівса, що склалася в регіоні, становить 600,00 грн., вважає, що вирученої від реалізації зерна суми повністю вистачило б на покриття всіх затрат зернового складу.

Що ж до нарахованих позивачем штрафних санкцій, то відповідач вважає ці вимоги такими, що суперечать чинному законодавству, оскільки застосування відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу одночасно суперечить законодавству.

В подальшому позивачем надано суду для огляду в оригіналі, належним чином завірену копію до справи, акт звірки розрахунків від 25.09.2009р., підписаний представниками обох сторін.

В судовому засіданні 06.10.2009р. представником відповідача подано суду клопотання в якому просить суд, враховуючи при прийняті рішення по справі важкий фінансовий стан господарства, надати відстрочку виконання рішення суду до 01.01.2010р. Крім цього позивачем надано докази того, що в даний час кошти на рахунку господарства відсутні, а все ліквідоване майно знаходиться у заставі під забезпечення кредитного зобов'язання за кредитним договором №53-08/01 від 24.01.2008р.  

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

19 серпня 2008 року між позивачем - ВАТ „Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство” с. Чотирбоки (зерновий склад) та відповідачем – ФГ "Тера-ОРМС" смт. Теофіполь (поклажодавець) укладено договір складського зберігання зерна, за №74-З/3Б/2008.

У відповідності до умов даного договору, поклажодавець зобов'язався передати зерно - овес, а зерновий склад прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим договором.

Зерновий склад зобов'язався прийняти зерно поклажодавця, забезпечити кількісне та якісне його зберігання, а також надати додаткові послуги із зберігання зерна для уникнення псування і втрати його якості.

На виконання цих умов господарством відповідача передано, а позивачем прийнято на зберігання   зерно вівса, підтвердженням чого є складські квитанції на зерно: №443 від 21.08.2008р., №450 від 22.08.2008р., №463 від 28.08.2008р., №582 від 04.06.2009р., №541 від 26.08.2008р., №452 від 26.08.2008р., №466 від 29.08.2008р., №461 від 27.08.2008р., №442від 20.08.2008р., №457 від 26.08.2008р., а також накладні на прийняте зерно, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.4 договору, поклажодавець зобов'язався своєчасно розрахуватися за наданні йому послуги з приймання, оформлення, зберігання, відвантаження зерна та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням зерна.

Згідно п. 9.3 договору, поклажодавець сплачує вартість послуг зернового складу, пов'язаних з прийманням, обробкою, знезараженням та сушкою зерна при передачі зерна на зберігання, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних днів з моменту видачі складського документу на таке зерно.

Пунктом 9.8 договору, передбачено, що сторони укладають і підписують акт виконаних робіт до 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані послуги.

Поклажодавець сплачує вартість послуг зернонового складу по зберіганню зерна щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані послуги. Оплата здійснюється з розрахунку залікової ваги зерна. Зерновий склад може виставляти рахунки на оплату наданих послуг. Відсутність рахунків зернового складу на дату оплати не звільняє поклажодавця від обов'язків по оплаті вартості послуг зернового складу. (п.9.5 та 9.6 договору).

На виконання умов договору, позивачем надано відповідачу послуги з приймання, сушіння та зберігання зерна - овес, вартість яких становить 186233, 81 грн., підтвердженням чого є акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

На оплату наданих послуг позивачем виставлялися до оплати відповідачу рахунки-фактури.

Свої зобов'язання по договору відповідач не виконав, надані позивачем послуги з приймання, сушіння та зберігання зерна вівса, вартість яких становить 186233, 81 грн., не оплатив.

Згідно п. 11.5 договору,  в разі прострочення оплати вартості послуг зернового складу більш ніж на 60 календарних днів, поклажодавець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, простроченої більш ніж на 60 календарних днів. Сплата штрафу не звільняє поклажодавця від сплати  пені та виконання договірних зобов'язань.

На підставі цього та у відповідності до ст. 549 та 550 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 18623,38грн. штрафу.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Свої зобов'язання по договору відповідач не виконав, надані позивачем послуги з приймання, сушіння, очистки та зберігання зерна вівса, вартість яких становить 186233, 81 грн., не оплатив.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як визначено ст. 547 та 548 цього ж кодексу, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Суд, перевіривши правильність нарахування штрафу дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення суму 18623,38грн. штрафу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ВАТ „Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство” підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Що ж до заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 01 січня 2010 року судом враховується те, що відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка виконання рішення –це відкладення чи перенесення виконання  рішення на новий строк, який зазначався господарським судом.  Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарським судом враховується матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь   вини   відповідача  у виникненні спору, наявність   інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. (роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України”).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", відповідно до п. 10 якої - при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення ... суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У відповідності до п. 6 ст. 83 ГПК України,  господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський суд, враховуючи вищевикладене, а також ступінь вини відповідача  у  виникненні спору, а саме припущення відповідача того, що зерновий склад має право реалізувати зерно, яке не забрано Поклажодавцем, та покрити свої витрати по зберіганню зерна і доведенню його до базисних кондицій, вважає за можливе, як виняток, заяву задовольнити  та надати фермерському господарству "Тера-ОРМС" відстрочку виконання судового рішення по справі строком до 01 січня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116, 121  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов відкритого акціонерного товариства „Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство” с. Чотирбоки Шепетівського району до фермерського господарства "Тера-ОРМС" смт. Теофіполь про стягнення 204857грн.19коп. задоволити.

Стягнути з фермерського господарства "Тера-ОРМС" смт. Теофіполь, вул. Жовтнева, 12А (код ЄДРПОУ 35080907) на користь відкритого акціонерного товариства „Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство” с. Чотирбоки Шепетівського району, вул.. Привокзальна, 1 (код ЄДРПОУ 00956721) заборгованість в сумі 204857грн.19коп. (з яких 186233,81грн. сума основного боргу та 18623,38грн. –штраф), витрати по оплаті державного мита в розмірі 2048грн.57коп. та  315грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з відстрочкою виконання до 01.01.2010р.

                              Суддя