Рішення

від 12.10.2009 по справі 07/253-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/253-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2009 р.                                                            Справа № 07/253-09

вх. № 6545/5-07

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

 відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Українська ливарна компанія", м. Харків  

до  ПВКП "Міко", м. Харків  

про стягнення 56776,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача 50000,40 грн. заборгованості, 5650,05 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних в сумі 1260,04 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з поставки оплаченого позивачем товару.

Сторони в призначене судове засідання не з'явились, витребувані документи не надали.

Поштовим відділенням на адресу суду було повернено копії ухвал господарського суду Харківської області від 13.08.09 р. та від 31.08.09 р. у справі № 07/253-09, з відміткою "не значиться". Копії вказаних ухвал було направлено на адреси відповідач : вул. Мироносицька, 20, к. 205, м. Харків, 61002 та пр. Гагаріна, 183а, м. Харків, 61009, що були вказані позивачем у позовній заяві.

Позивачем надано суду довідку головного управління статистики у Харківській області № 46/2-5526 від 21.08.09 р., відповідно до якої, станом на 21.08.09 р. відповідач числиться в ЄДРПОУ за адресою: пр-т. Гагаріна, 183-А, м. Харків, 61009, тобто за адресою, що вказана позивачем у позовній заяві.

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що позивачем було перераховано відповідачу 50000,40 грн. в рахунок оплати бруса дубового, що підтверджується платіжним дорученням № 24446 від 30.10.08 р. (а.с.8).

Позивач вказує на те, що відповідачем його зобов'язання з поставки вказаного товару позивачу не виконано, отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 50000,40 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, отримання відповідачем грошових коштів від позивача за майбутню поставку позивачу брусу дубового на суму 50000,40 грн. є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання поставити позивачу вказаний товар на суму 50000,40 грн.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження встановлення між сторонами строків та порядку поставки відповідачем позивачу товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Надані позивачем до матеріалів справи претензії містять вимоги про оплату 50000,40 грн. та не містять жодних вимог про поставку відповідачем позивачу товару.

Враховуючи викладене, відповідач не може бути визнаний судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з поставки товару позивачу, оскільки строк виконання такого зобов'язання ще не настав, відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, через не направлення позивачем відповідачу відповідної вимоги.

Таким чином, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими, неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 202, 205, 207, 509, ч.2 ст. 530, ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,   

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 15 жовтня 2009 року.