Рішення

від 14.10.2009 по справі 13/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/304

14.10.09

За позовомПриватного підприємства «Охоронне агентство «Мелькур»

ДоДитячої поліклініки №2 Дарницького району міста Києва

Простягнення 22196,93 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивачаХарченко - дов. № 17 від 20.08.09 року

від відповідачаКорчагіна С.М. - дов. № 444  від 16.09.09 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Охоронне агентство «Мелькур»(надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Дитячої поліклініки №2 Дарницького району міста Києва (надалі –відповідач) про стягнення 15344,39 грн. інфляційних втрат у сумі 2906,45 грн., трьох відсотків річних у сумі 528, 74 грн., пені в сумі 3417,35 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання послуг охорони майна, відповідно до якого Позивач надав послуги з охорони майна відповідача, а відповідач не розрахувався своєчасно та в повному обсязі, в зв'язку з чим повинен сплати борг позивачу.

Ухвалою від 31.08.2009 було порушено провадження у справі № 13/304, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 22.09.2009.

У судовому засіданні представник відповідача надав відзив у якому зазначив, що позов не визнає, оскільки заборгованість виникла з підстав неналежного фінансування відповідача з комунального бюджету.  

У судовому засіданні 22.09.09 оголошено перерву до 14.10.09.

14.10.09 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону. Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу  ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України.

Крім цього, представникам учасників судового процесу у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.08р. між позивачем та відповідачем був укладена Угода № 03, відповідно до якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується здійснювати охорону майна відповідача на об'єкті. При цьому Відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за цим договором. Крім того слід зазначити, що ця угода зареєстрована у органах державного казначейства, як свідчать відмітки на зазначеній угоді наданій відповідачем.

Відповідно до п. 4.1. сума договору становить 5554,00 грн. за місяць та орієнтовано складає 49980,00 грн. за весь період дії договору.

Згідно з п.5.2. цього Договору оплата за цим договором здійснюється відповідачем щомісячно після підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок Позивача.

Відповідно до п.5.1. договору акт виконаних робіт підписується сторонами  в кінці кожного календарного місяця, не пізніше 25-го числа.

На виконання умов вказаного договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги з охорони майна на загальну суму 42580,67 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи. Всуперечь вимогам договору відповідач за надані послуги оплати не провів лише частково на суму 27236,28грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати за надані послуги становить 15344,39 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 21.09.09. Із тверджень відповідача вбачається, що він не може розрахуватись за надані послуги у зв'язку з відсутністю фінансування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з охорони майна в розмірі 15344,39 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.     

В зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача інфляційних втрат у сумі 2906,45 грн., трьох відсотків річних у сумі 528, 74 грн., пені в сумі 3417,35 грн

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 528, 74 грн. та втрати від інфляції в сумі 2906,45 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню з відповідача оцінивши, що даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, наслідків порушення, дійшов висновку про можливість зменшення суму пені до 1,00 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 названого кодексу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, а в частині оплати вимоги про стягнення пені у повному обсязі на відповідача через його неправильні дії.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дитячої поліклініки №2 Дарницького району міста Києва (02091, м. Київ, вул. Харківське Шосе, 121, ЄДРПОУ 30300749), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Приватного підприємства «Охоронне агентство «Мелькур»(01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10, код ЄДРПОУ 31113802) 15344 (п'ятнадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 39 коп. основного боргу, 2906 (дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 44 коп. –збитків від інфляції, 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 74 коп. –3% річних, 1 (одна) грн. 00 коп. - пені, 221 (двісті двадцять одна) грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

     4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

      СуддяІ.Д. Курдельчук