Рішення

від 06.10.2009 по справі 4815-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4815-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2009Справа №2-2/4815-2009

за позовом  Орендного підприємства  "Кримтеплокомуненерго" (95026, м.Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А) в особі Євпаторійської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" (м.Євпаторія, вул..Лінейна, 10)

до відповідача Приватного підприємства «Юридичне агентство «Бизнес-право-захист» (97400, м.Євпаторія, вул..Б.Буслаєвих, 15)

про стягнення 3 918грн. 14коп                                                         

                                                         Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Щербак – ст.. ю/к, довіреність у справі.

Від відповідача : Столяров – в.о. директора, наказ №4 від 21.8.2009р у справі.

Суть спору:  

Позивач звернувся у Господарський суд АР Крим із позовом до відповідача  про стягнення 3 918грн14коп, з яких 3 776грн37коп заборгованості за поставлену теплову енергію за період з 01.3.2008р по 01.7.2009р, 74грн05коп пені, 67грн72коп річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  згідно договору  від 01.7.2005р №212 на відпуск теплової енергії, укладеного між сторонами, позивач зобов'язався здійснювати опалення приміщень відповідача, а відповідач – своєчасно здійснювати оплату за наданні послуги. Позивач належним чином виконував умови договору, тоді як відповідач своєчасно не виконував зобов'язання за договором у результаті чого склалась заборгованість  за період з 01.3.2008р по 01.7.2009р у сумі 3 776грн37коп., несплата вказаної заборгованості і  стала підставою для звернення позивача  із позовною заявою до суду.  

У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що 2 000,00грн заборгованості були погашені 31.8.2009р, тобто до звернення позивача з позовом до суду, на підставі чого просить суд відмовити у задоволенні позову у цій частині, що відображено у протоколі судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові  рішення   ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Між ОП «Кримтеплокомуненерго», як поставщиком,  та Приватним підприємством «Юридичне агентство «Бизнес-право-захист», як споживачем,  було укладено договір № 212 від 01.7.2005р., відповідно до п.1.1 якого  поставщик бере на себе зобов'язання відпускати споживачу теплову енергію у вигляді теплоносія для опалення та підігріву води у договірних об'ємах, а споживач зобов'язується прийняти теплову енергію у об'ємах визначених договором та оплатити її по встановлених тарифах у строки, передбачені договором. Сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про житлово – комунальні послуги, діючими правилами користування тепловою енергією та іншими нормативно – правовими актами діючого законодавства України та АР Крим.

Відповідно до п.10.1 та 10.4 договору (з урахуванням  протоколу узгодження розбіжностей до договору №212 від 01.7.2005р)  договір  вступає у силу  з 01.02.2006р та діє до 01.6.2006р, окрім зобов'язань споживача по оплаті за вже спожиту теплову енергію. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо  у продовж місяця до скінчення строку його  дії заява про його припинення, подана однією зі сторін не буде письмово узгоджена обома сторонами.

Розрахунки  за споживану теплову енергію здійснюються у грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством формі відповідно до встановлених поставщиком тарифів у залежності від груп споживачів у строк до 20 числа наступного за розрахунковим місяцем. Оплата за споживану теплову енергію здійснюється споживачем відповідно до об'ємів вказаних у п.2.1 . При зміні вповноваженими органами влади, місцевого самоврядування, організаціями та іншими структурами цін не енергоносії, воду, матеріали, теплову енергію, споживаємо населенням, зміні податкового та іншого законодавства, настання інших причин, що впливають на собівартість теплової енергії, відповідно  автоматично змінюється ціна на теплову енергію, що відпускається, 2-їй групі споживачів, про що поставщик сповіщає споживача (п.4.2.3) з посиланням на відповідний документ. Теплова енергія оплачується споживачем щомісячно, до 20 числа місяця включно, наступного за розрахунковим. У випадку не надходження грошових коштів до вказаного строку споживач  за кожен день прострочення платежу сплачує пеню у розмірі подвійної  облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.(п.6.1, 6.5 договору з урахуванням  протоколу узгодження розбіжностей до договору №212 від 01.7.2005р).

У виконання узятих за договорами зобов'язань позивач, у встановлених договором об'ємах та якості, постачав відповідачу теплову енергію у вигляді опалення та гарячої води, що не заперечується відповідачем.

Тоді як  відповідач у порушення умов договору № 212 від 01.7.2005р на відпуск теплової енергії та вимог діючого законодавства  зобов'язання по оплаті спожитої енергії належним чином не виконав, оплату здійснював несвоєчасно та не у повному обсязі, в результаті чого за відповідачем за період з 01.3.2008р по 01.7.2009р.  виникла заборгованість, що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Таким чином, виходячи зі змісту ст.. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості отриманий товар у сумі 1 776грн37коп, та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Отже, у частині стягнення 1 776грн37коп позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Тоді як, судом в ході розгляду спору також було встановлено, та не заперечується позивачем, що при зверненні з позовом до суду сума  боргу була нарахована та  заявлена до стягнення необґрунтовано: без урахування проведеної відповідачем 31.8.2009р оплати у розмірі 2000,00грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача за 31.8.2009р та яка знаходиться у матеріалах справи, тобто до звернення позивача з позовом у суд, оскільки, відповідно до штемпелю на конверті, позивач звернувся з позовом до суду  03.9.2009р.

Отже, суд вважає за необхідне у частині стягнення 2 000,00грн боргу у позові відмовити, оскільки позивач не довів обґрунтованість звернення з позовом до суду.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу заявлені вимоги про стягнення 67грн72коп річних за період з 21.4.2008р по 01.7.2009р, які підлягають задоволенню, оскільки, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений  договором або законом.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення 74грн05коп пені, яка також підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Як вже зазначалося, зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Пунктом 6.5 договору, з урахуванням  протоколу узгодження розбіжностей до договору №212 від 01.7.2005р, визначено, що теплова енергія оплачується споживачем щомісячно, до 20 числа місяця включно, наступного за розрахунковим. У випадку не надходження грошових коштів до вказаного строку споживач  за кожен день прострочення платежу сплачує пеню у розмірі подвійної  облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Отже, у частині  стягнення 74грн05коп пені за період з 21.01.2009р по 21.7.2009р  позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені позивачем здійснений правильно, відповідно до умов договору №212 від 01.7.2005року, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене та підписане 12.10.2009р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Юридичне агентство «Бизнес-право-захист» (97400, м.Євпаторія, вул..Б.Буслаєвих, 15, р/р 2600132466001 в УСБ м.Євпаторія, МФО 324076, ЗКПО 30889978) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3 «А», р/р 26000010043603 у Обєднаному Комерційному банку, МФО 324485, ЄДРПОУ 03358593) в особі Євпаторійської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" 9м.Євпаторія, вул..Лінейна, 10, р/р 2600911058 у ВАТ у Банку «Морський банк» м.Севастополь, МФО 324742, ЗКПО 26178681) 1 776грн37коп. боргу, 74грн05коп пені, 67грн72коп річних, 49грн.93коп. держмита, 115грн.53коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          Повернути з державного бюджету України (р/р31218259700002; у банку одержувача: в УГК в м.Сімферополі ГУ ГКУ в АРК; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3 «А», р/р 26000010043603 у Обєднаному Комерційному банку, МФО 324485, ЄДРПОУ 03358593) в особі Євпаторійської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" 9м.Євпаторія, вул..Лінейна, 10, р/р 2600911058 у ВАТ у Банку «Морський банк» м.Севастополь, МФО 324742, ЗКПО 26178681) 79,00грн витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу надмірно сплачених відповідно до платіжного доручення №1739 від 28.8.2009р.

4.          У частині стягнення 2 000,00грн боргу відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.