Рішення

від 15.09.2015 по справі 902/1124/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 вересня 2015 р. Справа № 902/1124/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Горейка М.В.,

позивача: ОСОБА_1, довіреність №01-1-229 від 10.06.2015р.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112) в особі Вінницької філії концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення (вул. Р. Скалецького, м. Вінниця, 21018)

до : обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» (вул. Театральна, буд. 15, м. Вінниця, 21100)

про стягнення 123625 грн 59 коп.,

ВСТАНОВИВ :

Концерн радіомовлення, радіозв"язку та телебачення в особі Вінницької філії концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» 123625 грн 59 коп. заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг №1-02-15 від 31.12.2014р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.08.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1124/15 з призначенням її до розгляду. Крім того, цього ж дня ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти на розрахунковому рахунку відповідача в межах ціни позову.

27.08.2015р. ухвалою суду слухання справи відкладено до 15.09.2015р. через неявку в судове засідання представника відповідача та неподання сторонами витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні (15.09.2015р.) представник позивача заявлений позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладенні в ньому, при цьому зазначивши, що з суми здійсненої відповідачем у січні-березні 2015р. проплати за телекомунікаційні послуги в розмірі 39000 грн частину вказаної проплати в сумі 24290 грн 33 коп. зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача за надані йому послуги у 2014р., решту суми в розмірі 14709 грн 67 коп.- в рахунок заборгованості за 2015р.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, причин неявки не повідомив, хоча завчасно та належним чином двічі повідомлявся про судовий розгляд справи ухвалами суду від 13.08.2015р. та 27.08.2015 року, які надсилалась йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відтак його процесуальна позиція щодо заявленого позову суду невідома.

Поряд з цим, у поданій до суду заяві №15.09.15-1 від 15.09.2015р. останній просить суд провести розгляд справи за його відсутності.

Суд, зважаючи на достатність доказів для вирішення даного спору по суті, задовольнив вищевказану заяву відповідача відповідно до приписів ст. 22 ГПК України, відтак ухвалив провести розгляд справи за відсутності останнього.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

31.12.2014р. між концерном радіомовлення, радіозв"язку та телебачення в особі Вінницької філії концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення (виконавець) та обласною асоціацією «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» (замовник) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №1-02-15.

Згідно із п. 1.1 Договору предметом договору є надання виконавцем телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензій виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного мовлення та надання в користування каналів електрозв'язку.

Відповідно до п.п. г п. 2.4 Договору замовник приймає на себе зобов’язання здійснювати розрахунки за наданні телекомунікаційні послуги за розрахунками, виставленими виконавцем.

Згідно із п. 3.1 Договору ціна є договірною, визначається Додатком № 1 до даного Договору.

Відповідно до п. 5.3 Договору замовник у триденний строк після отримання рахунку, акту і зведення розглядає їх, і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акт, скріплює печаткою і повертає виконавцю.

Згідно із п. 5.5 Договору у разі неотримання виконавцем протоколу зауважень або заперечень від замовника в зазначений п. 5.4. строк, послуга вважається прийнятою замовником в обсязі, визначеному актом прийняття наданих послуг, а сума, що зазначена в акті, вважається узгодженою сторонами і підлягає оплаті.

Пунктом 5.8 Договору щомісячно до 15-го числа поточного місяця замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 30% орієнтовної вартості послуг у поточному місяці і не пізніше 10-го числа наступного місяця проводить остаточний розрахунок за надані послуги з урахуванням авансу.

Відповідно до п. 8.3 Договору в разі затримки повного розрахунку за надані телекомунікаційні послуги понад 1(один) місяць, виконавець має право через 10 (десять) календарних днів після письмового попередження відмовити замовнику в подальшому надані телекомунікаційних послуг.

Додатками №1 до Договору від 31.12.2014р. сторони погодили вартість телекомунікаційних послуг на 2014р., яка складає 279369 грн 54 коп. на рік (в тому числі ПДВ).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем за період січня-червня 2015р. надано відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 138335 грн 26 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг виконав частково, за надані йому послуги розрахувався в сумі 39000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №23 від 06.01.2015р. на суму 15000 грн та №56440 від 20.03.2015р. на суму 24000 грн. При цьому, судом встановлено, що суму сплачених відповідачем коштів в розмірі 24290 грн 33 коп. позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості за 2014р., решту суми в розмірі 14709 грн 67 коп.- в рахунок заборгованості за 2015р.

Відтак, у відповідача виникла заборгованість щодо оплати наданих йому позивачем телекомунікаційних послуг у 2015р. в сумі 123625 грн 59 коп.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати наданих йому послуг, позивачем на його адресу направлялася претензія №01-1-179 від 05.05.2015р. з вимогою сплатити наявну заборгованість за договором. Однак, як свідчать матеріали справи та стверджує представник позивача, погашення відповідачем заборгованості за наданні йому послуги здійснено так і не було, що стало підставою для припинення позивачем надання останньому телекомунікаційних послуг (лист Вінницької філії концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення №01-1-213 від 28.05.2015р.).

Поряд з цим, як свідчать матеріали справи, 26.08.2015 року між позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого загальна сума заборгованості обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» перед Вінницькою філією концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення станом на 26.08.2015р. складає 123625 грн 59 коп.

Таким чином, двостороннім актом звіряння взаєморозрахунків від 26.08.2015р., підписаним уповноваженими представниками сторін, сторони підтвердили наявну заборгованість відповідача перед позивачем за наданні йому послуги в сумі 123625 грн 59 коп., що в свою чергу свідчить про визнання відповідачем факту існування вказаної суми заборгованості.

Станом на 15.09.2015р. доказів сплати заборгованості у розмірі 123625 грн 59 коп. відповідачем до суду не надано.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Беручи до уваги зміст договору, укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 123625 грн 59 коп. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч вищенаведеному та вимогам ухвал суду, відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за договором, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Разом з тим, розподіляючи судовий збір, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача в дохід Державного бюджету України судового збору несплаченого останнім за заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, яка ухвалою суду від 13.08.2015 року відхилена в повному обсязі.

Так, у абз. 4 п.2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що на виняток з наведених правил у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви ; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому (-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» (вул. Театральна, буд. 15, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 31473359) на користь концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112) в особі Вінницької філії концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення (вул. Р. Скалецького, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 34927063) 123625 грн 59 коп. заборгованості за телекомунікаційні послуги та 2472 грн 51 коп. відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою судового збору.

Стягнути з концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112) в особі Вінницької філії концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення (вул. Р. Скалецького, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 34927063) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 1827 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 18 вересня 2015 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Театральна, буд. 15, м. Вінниця, 21100)