Рішення

від 13.10.2010 по справі 27/128-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.10р. Справа № 27/128-10

За позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»(м. Дніпропетровськ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпродзержинськ)

про стягнення заборгованості у розмірі 23343,24грн.

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники сторін:

від позивача -не з'явився

від відповідача -ОСОБА_2 дов. від 02.09.10 №800

від прокурора -Шустова В.А. посв. від 23.06.10 №103

Суть спору:

Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 21879,89грн. і пені - 1471,35грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані належним чином зобов'язання за договором №010202 від 15.10.2007р. щодо своєчасної та повної сплати за спожиту теплову енергію. Заборгованість відповідача за період з 01.11.2009р. по 01.06.2010р. складає 21879,89грн., пеня - 1471,35грн.

Позивач підтримує вимоги прокурора в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на наступне:

- споживачем належним чином виконуються зобов'язання з оплати теплової енергії за договором №010202 від 15.10.2007р.;

- відповідачем здійснювалась оплата згідно з додатком №1 до вказаного договору з урахуванням фактичної площі приміщення - 1,87%;

- застосування позивачем у розрахунку площі 5,1% є неправомірним, оскільки будь-які зміни до договору не вносились.

Позивач не забезпечив явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 05.10.2010р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і прокурора, суд, -

встановив:

15.02.2007р. між МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі»(Енергопостачальна організація) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладений договір №010202 про постачання теплової енергії.

Згідно з п.1 вказаного договору, енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання поставити споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору, у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону (175 діб);

- гаряче водопостачання -протягом 350 діб;

- технологічні потреби -відповідно з виробничою програмою;

- кондиціювання повітря -по мірі необхідності.

Згідно з 5.2 договору, облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах за адресою вул. Калинова, 3.

Пунктом 6.2 вказаного договору визначено, що тариф для розрахунків за цим договором складає по тепловій енергії - 251,77грн.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначалось вище, між сторонами укладений договір №010202 від 15.02.2007р. про постачання теплової енергії.

На думку суду, прокурором і позивачем не доведений факт порушення відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати теплової енергії.

Встановлено, що відповідач не мав приладів обліку кількості спожитої теплової енергії.

Згідно з пунктом 7.6 вказаного договору, для споживачів, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями (додаток №1) з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем згідно з п.7.4.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Згідно з п.1.1 додатку №1 до договору №010202 від 15.02.2007р. сторони встановили:

- середньомісячне теплове навантаження в опалювальному сезоні (на -1оС) за адресою вул. Калинова, 3 магазин «Кахель, сантехніка»;

- відповідач займає 1,87%-220,8кв.м. -від загальної площі - 11779,1кв.м.;

- Qon=220,8кв.м. х 0,265Гкал/рік : 5,75міс/рік = 10,18 Гкал/міс. 175 опал. діб складає 5,75 міс.

Таким чином, в наведеному додатку №1 сторони чітко визначили навантаження із розрахунку фактичної площі, яку займає приватний підприємець - 1,87%.

Будь-яких додаткових угод щодо зміни наведеного показника сторони не укладали.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що ТОВ «Господарник», приміщення якого знаходяться в тій самій будівлі, що і у відповідача, було встановлено прилад обліку теплової енергії і у зв'язку з цим збільшився відсоток теплового навантаження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 1,87% до 5,1%. Наведене спричинило збільшення суми оплати відповідача за спожиту теплову енергію.

Однак, наведене твердження прокурора є неправомірним, оскільки ґрунтується на фактичній зміні умов договору №010202 від 15.02.2007р. в односторонньому порядку.

Порядок визначення належної до сплати відповідачем суми сторони узгодили в наведеному додатку №1 до договору, що є безумовно суттєвою умовою такого договору.

Позивач не мав права без внесення змін до вказаного договору збільшувати розмір теплового навантаження приватного підприємця та відповідно збільшувати суму оплати за надані послуги.

Викладені обставини свідчать про необхідність відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Татарчук В.О.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України - 11.10.2010р.