Рішення

від 10.09.2015 по справі 906/1122/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" вересня 2015 р. Справа № 906/1122/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2565-О від 16.08.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор ОЛ"

про стягнення 24861,01 грн.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор ОЛ" про стягнення заборгованості за договором №Б/Н від 04.03.2011 року, в розмірі 24861,01 грн. з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 7141,21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6060,20 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1659,60 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях. Ухвали господарського суду від 20.07.2015, направлена на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві та в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи: 11055, АДРЕСА_1, ід. код 3578370), повернута поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 11055, АДРЕСА_1, ід. код 3578370, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2011 між сторонами по справі була підписана Заява про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 04.03.2011.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26005060309644, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно з п. 3.2.1.1.16. ОСОБА_2, при укладанні договорів і угод, чи вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "ОСОБА_2 і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_2 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. З Закону України "Про електронний цифровий підпис" - Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 3.2.1.1.1 ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів відповідача, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту ОСОБА_2 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 зазначених вище ОСОБА_2, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8 ОСОБА_2 передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "ОСОБА_2 і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.2.1.1.6. ОСОБА_2).

Пунктом 3.2.1.6.1. ОСОБА_2 визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг" та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Свої зобов'язання за договором від 04.03.2011 позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 24400,00 грн., що підтверджується довідкою про встановлення кредитного ліміту та випискою по рахунку (а.с. 47, 51).

Проте, відповідач свої зобов'язання по договору не виконав.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Водночас, ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до п. 3.2.1.4 ОСОБА_2 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.2.1.4.1.1 ОСОБА_2 за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.1.4.1.2 ОСОБА_2).

Відповідно до п.3.2.1.4.1.3 зазначених ОСОБА_2, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 ОСОБА_2).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9 ОСОБА_2).

У відповідності до п. 3.2.1.4.4 ОСОБА_2 Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 ОСОБА_2 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідач свої зобов'язання за договором від 04.03.2011 перед ПАТ КБ "Приватбанк" не виконав.

З наявних в матеріалах справи документів, зокрема, виписки з банківського рахунку відповідача та розрахунку заборгованості (а.с. 48-51), вбачається, що в результаті невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ратибор ОЛ"" договором банківського обслуговування від 04.03.2011, у відповідача станом на 15.06.2015 утворилась перед позивачем заборгованість по простроченому кредиту в сумі 24861,01 грн. з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 7141,21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6060,20 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1659,60 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

11.11.2014 позивач направив відповідачеві письмову претензію про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без задоволення (а.с. 53-55).

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду у відповідача утворилась непогашена заборгованість перед позивачем по простроченому кредиту в сумі 24861,01 грн. з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 7141,21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6060,20 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1659,60 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. На день розгляду справи заборгованість не змінилась, що підтверджується довідкою позивача (а.с. 62).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності з вимогами чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор ОЛ" (11055, АДРЕСА_1, ід. код 3578370)

- на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; поштова адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, ід. код 14360570) 24861,01 грн. з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 7141,21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6060,20 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1659,60 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом., а також 1827,00 грн. - сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.09.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1. в справу

2 - позивачу (рек.);

3 - відповідачу (рек. з повід.)