Рішення

від 14.09.2015 по справі 914/2084/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.15 Справа№ 914/2084/15

За позовом : Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтея», м.Жовква, Львівська область

про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення із нежитлового приміщення.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Сало О.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 15.06.2015р. № 2302-вих-1364.

Від відповідача: ОСОБА_2- керівник (наказ №3/к від 10.02.2014р.).

На розгляд господарського суду Львівської області Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтея» про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення із нежитлового приміщення.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.06.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.07.2015р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).

В судовому засіданні 13.07.2015р. з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи оголошено перерву до 27.07.2015р.

27.07.2015р. судом винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 31.08.2015р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 31.08.2015р. розгляд справи відкладено на 14.09.2015р.

В судовому засіданні 14.09.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримує повністю з підстав зазначених в позовній заяві, просить позов задоволити повністю. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г - 6929 - 9 від 28.01.2009р. не повернув об'єкт оренди після припинення дії, а тому просить зобов'язання до звільнення орендованих приміщень шляхом їх повернення позивачу (виселення з приміщень).

В судовому засіданні 14.05.2015р. представник відповідача проти позову заперечив, надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 14.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтея» (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г - 6929 - 9 від 28.01.2009р. (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 05.11.2008р. №774-0, договору оренди від 15.04.2005р. № б/н передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Комунальної 5-ої міської клінічної лікарні (надалі - балансоутримувач).

Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Генерала ОСОБА_3,48, загальною площею 18,3м 2 .

Відповідно до п. 2.1. Договору об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для аптечного пункту.

Згідно п. 4.1. Договору, термін Договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 28.01.2009р. до 27.01.2012р.

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Оскільки доказів повідомлення про припинення Договору сторонами суду не подано, він вважається продовженим з 28.01.2012р. до 27.01.2015р.

Розділом 9 Договору визначено порядок повернення орендодавцю об'єкта оренди.

Так, відповідно до пункту 9.1. договору повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або його дострокового припинення чи розірвання.

Згідно пункту 9.2. Договору сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди.

Пунктами 9.3. - 9.5. Договору встановлено, що об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом п'ятнадцяти днів з моменту настання однієї із подій, визначених у пункті 9.1. Договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами. Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

На виконання умов Договору позивач направив відповідачу повідомлення від 20.02.2015р. № 2302-вих-461 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди з 25.01.2015р., з проханням виконати умови Договору щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди (належним чином завірена копія повідомлення та докази її надіслання в матеріалах справи).

Факт отримання такого повідомлення відповідачем не заперечується в судовому засіданні.

09.04.2015р. було проведено перевірку та обстеження об'єкта нерухомого майна розташованого за адресою: м. Львів, вул.. Генерала ОСОБА_3, 48 загальною площею 18,3м 2 , та складено Акт № 479п/15. Даною перевіркою встановлено, що станом на 09.04.215р. об'єкт оренди використовується відповідачем для аптечного пункту.

Листом № 2302-2562 від 10.08.2015р. позивачем відмовлено відповідачу на його заяву № 2-13675/АП від 17.07.215р. щодо продовження Договору.

Доказів повернення відповідачем позивачу об'єкта оренди за Договором станом на час розгляду справи суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

З врахуванням повідомлення позивача від 20.02.2015р. № 2302-вих-461 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди на підставі п.4.3. Договору, Договір припинив свою дію 27.01.2015р.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно приписів частини 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло між сторонами з господарського Договору оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) № Г - 6929 - 9 від 28.01.2009р.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Частина перша статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно частини другої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та частини четвертої статті 284 ГК України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Приписами частини першої статті 764 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У пункті 4.1 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» зазначено, про те, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не містить вказівок на те, яким саме чином сторони повинні виявляти волю щодо припинення дії договору. Також відсутні норми, які б вимагали обов'язкового доказування факту отримання іншою стороною будь-яких письмових повідомлень про припинення дії договору після закінчення його терміну дії. Однак в матеріалах справи є реєстр №2 від 23.02.2015р. відправлень позивача з відміткою відділення поштового зв'язку від 23.02.2015р., з якого вбачається відправлення відповідачу повідомлення про припинення договору із зазначенням вих..№ 2302-вих-461 повідомлення від 20.02.2015р. та адресата -ОСОБА_4, що доводить факт позивача-орендодавця про повідомлення відповідача-орендаря про припинення дії договору оренди. Факт отримання такого повідомлення відповідачем не спростовується та підтверджується. Також слід зазначити, що чинне законодавство не ставить настання наслідків відмови орендодавця у продовженні договору оренди в залежність від дати отримання орендарем такої відмови, натомість встановлює обов'язок орендодавця вчинити дії по такому повідомленню в межах місячного строку.

Судом встановлено, що позивачем у встановленому нормами статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та статті 764 ЦК України порядку надіслано відповідачу повідомлення про припинення дії договору, а тому укладений між сторонами у справі Договір оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) № Г - 6929 - 9 від 28.01.2009р. є припиненим з 27.01.2015р.

Доказів повернення відповідачем позивачу об'єкта оренди за Договором станом на час розгляду справи суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 36178/15 від 28.08.2015р.) вказує, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15.12.2009р. термін дії договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємства, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін. А тому, враховуючи, що ОСОБА_4 «Алтея» є суб'єктом малого підприємства, термін дії Договору закінчився 28.01.2014р.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до п.4.4. постанови Пленум Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" передбачено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, слід вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Оскільки зазначена норма надає орендарю право продовжувати орендні відносини на строк до п'яти років, то визначення конкретного строку, на який продовжується строк договору, повинно бути здійснено шляхом внесення змін до договору. У зв'язку з цим орендар має право звернутися з відповідним позовом до суду на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" в будь-який час до припинення дії договору оренди.

Доказів звернення до суду чи орендодавця не має. Також належних доказів внесення змін до Договору не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 638, ст. 654 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Отже, норма пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1759-VІ від 15.12.2009 надає орендарю право продовжувати орендні відносини на строк до п'яти років шляхом внесення до договору відповідних змін в частині визначення конкретного терміну, на який продовжується строк договору, у зв'язку з чим орендар має право звернутися з відповідним позовом до суду на підставі пункту 5 Прикінцевих положень вказаного Закону в будь-який час до припинення дії договору оренди (п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" №12 від 29.05.2013).

У зв'язку з цим, позиція відповідача є помилковою і не обгрутованою належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі

Приписами частини першої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно п.9.6 Договору у разі припинення або розірвання Договору орендар повинен повернути орендодавцеві об'єкт оренди в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди за договором у зв'язку із припиненням договору є документально та нормативно обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтея» (80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вул. Б. Хмельницького, буд. 35а; ідентифікаційний код 22406524) повернути стягувачу: Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, Львівська область, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; ідентифікаційний код 25558625) об'єкт оренди шляхом виселення, а саме: приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Генерала ОСОБА_3,48, загальною площею 18,3м 2 .

3. Стягнути з боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтея» (80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вул. Б. Хмельницького, буд. 35а; ідентифікаційний код 22406524) на користь стягувача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, Львівська область, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; ідентифікаційний код 25558625) 1 218, 00 грн. судового збору.

4. Накази видати у відповідності до статей 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.09.2015 р.

Суддя Коссак С.М.