Рішення

від 10.09.2015 по справі 910/19542/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.2015Справа №910/19542/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/19542/15

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Електромережа», м. Київ,

про стягнення 4 989,38 грн.,

без участі представників сторін, у зв'язку з їх неявкою .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - ПАТ «СГ «ТАС») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Електромережа» (далі - Компанія) про стягнення 4 989,38 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2015 порушено провадження у справі № 910/19542/15; призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.09.2015.

19.08.2015 позивач подав суду заяву, в які підтримав позовні вимоги повністю та просив суд проводити розгляд справи без участі повноважного представника.

Представники сторін у судове засідання 10.09.2015 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовних матеріалах та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

До матеріалів справи долучено конверт з копією ухвали суду, яка було повернута поштою з адреси відповідача з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011 ПАТ «СГ «ТАС» (страховик) та Компанією (страхувальник) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № АВ/0532267 (далі - Поліс), за умовами якого страховик застрахував цивільно-правову відповідальність водія автомобіля ИЖ 2717, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

26.09.2012 о 16 год. 03 хв. на кільцевій дорозі м. Бровари сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля ИЖ 2717 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Skoda Fabia» (державний № НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 31.10.2012 зі справи № 2604/21658/2012 ОСОБА_1 працівника Компанії визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення; застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340 грн.

18.11.2013 до позивача із заявою про страхове відшкодування звернулося приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПАТ «СК «ПЗУ Україна»), яким було виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Skoda Fabia», за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Зазначену подію, відповідно до норм чинного законодавства України, було визнано страховою та 28.11.2013 позивачем було складено страховий акт № 26020Р/40/2013 та розраховано суму страхового відшкодування.

Збиток розраховано товариством з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» та оформлено рахунок від 27.09.2012 № С300218122/ССОО150007, відповідно до якого вартість ремонту складає 4 989,38 грн. з урахуванням фізичного зносу.

Розмір страхового відшкодування, яке ПАТ «СГ «ТАС» виплатило на підставі заяви ПАТ «СК «ПЗУ Україна» склав 4 989,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.12.2013 № 123084.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідач не повідомив позивач про настання страхового випадку; доказів протилежного суду не подано.

Відповідно до підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Позивач 23.03.2015 та 06.05.2015 надіслав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Вказані листи залишені Компанією без відповіді та належного реагування.; страхове відшкодування не сплатило.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Електромережа» (03033, м. Київ, вул. Гайдара, 50; ідентифікаційний код: 31986498) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 65; ідентифікаційний код: 30115243): 4 989 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 38 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 15.09.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук