Постанова

від 07.07.2010 по справі б-24/89-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про визнання боржника банкрутом

"07" липня 2010 р. Справа № Б-24/89-10

вх. № 5616/2-24

Суддя господарського суду Плахов О.В.

при секретарі судового засідання Гришина О.В.

За участю представників сторін:

представник кредитора - ОСОБА_1, паспорт серія МК № 347600 виданий ЦОМ Дзержинського РО ХГУ УМВС України в Харківській області 15.01.1997р.;

представник боржника - ОСОБА_2, дов. б/н від 15.02.2010р.

арбітражний керуючий - ОСОБА_3, ліцензія серія АВ № 307498 від 25.05.2007р.

Розглянувши справу за заявою

СПДФО ОСОБА_1, м. Харків

до ФОП ОСОБА_4, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Кредитор - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФО-П ОСОБА_1М.), звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство, в якій просив визнати банкрутом Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФО-П ОСОБА_4 або боржник) банкрутом на тій підставі, що протягом більш ніж трьох місяців боржник не виконав свій обов'язок по сплаті грошових коштів в сумі 360000,00 грн., що підтверджується рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» від 27.01.10р. по справі № 7/1-2010, наказом господарського суду Харківської області від 16.02.2010р. по справі № 63/39-10, постановою державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2010р. та платіжною вимогою № 524/15 від 17.05.2010р.

Присутній в судовому засіданні ФО-П ОСОБА_1 підтримав свою заяву про порушення справи про банкрутство і просив визнати ФО-П ОСОБА_4 банкрутом на тій підставі, що боржник має перед ним заборгованість у сумі 360 000,00 грн., яка більше суми що дорівнює 300 мінімальним розмірам заробітної плати та не була сплачена боржником більш ніж протягом трьох місяців після настання строків її сплати.

Кредитор надав суду документи витребувані ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2010р.

Боржник у відзиві та представник боржника у судовому засіданні визнає заборгованість перед ініціюючим кредитором в загальній сумі 360000,00 грн., та пояснює, що не має можливості погасити заборгованість, у зв'язку з відсутністю грошових коштів.

Згідно наданих боржником документів, загальна сума кредиторської заборгованості ФО-П ОСОБА_4 складає 1 820 000,00 грн., в томі числі перед ФО-П ОСОБА_1 у сумі 360000,00 грн. та перед Юридично-видавничим приватним підприємством «Страйд» - 1460000,00 грн. Боржник не має заборгованість з заробітної плати. Загальний розмір дебіторської заборгованості 9343,39 грн.; вартість майнових активів складає 10120,00 грн.; грошових коштів ані в касі ані на поточному рахунку в банківській установі не має. Боржник не має майна зареєстрованого за ним на праві власності; відкрита на користь боржника спадщина відсутня. Боржник не має заставленого рухомого та нерухомого майна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92р. № 2343-ХІІ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарсько процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час проведення засідання, на якому розглядається заява кредитора про визнання боржника банкрутом та вирішується питання про визнання боржника - фізичної особи-підприємця банкрутом, суддя перевіряє законність і обґрунтованість порушення провадження у справі, наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора, їх безспірність.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заяву про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця можуть подати кредитори, за винятком кредиторів, вимоги яких пов'язані з зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, кредиторів, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 зазначеного Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати триста мінімальних розмірів заробітної плати, б) грошові вимоги мають бути безспірними, в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Згідно абз. 8 ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до норм чинного законодавства списання коштів в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.

Пункт 8 ст. 7 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає перелік документів, які кредитор повинен надати суду на підтвердження безспірності вимоги: копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Отже за ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірність грошових вимог кредиторів повинна бути підтверджена документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (розрахунковими документами) та виконавчими документами.

Крім цього, відповідно до приписів вказаного Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 3 листопада 2008 року між ФО-П ОСОБА_1 (за договором - Виконавець) та ФО-П ОСОБА_4 (за договором - Замовник) було укладено договір про надання маркетингових послуг № 3/11 (далі по тексту - Договір), згідно умов якого ФО-П ОСОБА_1 зобов'язався надати ФО-П ОСОБА_4 маркетингові послуги за напрямками, визначеними Договором.

Згідно акту здачі-приймання наданих послуг від 11 травня 2009р. ФО-П ОСОБА_1 виконав взяті на себе за договором зобов'язання та надав ФО-П ОСОБА_6 маркетингові послуги на загальну суму 360000,00 грн. В свою чергу боржник - ФО-П ОСОБА_4 не виконав взяті на себе за договором зобов'язання та не сплатив ФО-П ОСОБА_1 суму у розмірі 360 000,00 грн.

27 січня 2010 року постійно діючим третейським судом при Асоціації Харківський центр третейського судочинства» було постановлено рішення по справі № 7/1-2010 за позовом ФО-П ОСОБА_1 до ФО-П ОСОБА_4, яким позовні вимоги було задоволено повністю та стягнуто з ФО-П ОСОБА_4 на користь ФО-П ОСОБА_1 360 000,00 грн.

16 лютого 2010 року господарським судом Харківської області на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» по справі № 7/1-2010 від 27.01.10р. було видано наказ № 63/39-10.

25 лютого 2010 року державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу по справі № 63/39-10 від 16.02.2010р., виданого господарським судом Харківської області та встановлено строк для добровільного виконання наказу до 03 березня 2010 року.

У встановлений для добровільного виконання строк боржник - ФО-П ОСОБА_4 не виконав наказ господарського суду Харківської області від 16.02.2010р. по справі № 63/39-10 та не сплатив кредитору - ФО-П ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 360000,00 грн.

В зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку боржника, заборгованість у розмірі 360000,00 грн. не погашено і на даний момент, що підтверджується платіжною вимогою № 524/15 від 17.05.2010р.

Як вже зазначалося раніше боржник у відзиві на заяву визнає наявність у нього заборгованості перед ФО-П ОСОБА_1 у розмірі 360000,00 грн.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора - ФО-П ОСОБА_1 є безспірними, їх розмір складає не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та вони не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, що відповідає вимогам ст. 6 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та є підставою для порушення справи про банкрутство.

Судом встановлено, що боржник як фізична особа - підприємець відповідно до вимог законодавства не веде бухгалтерський облік, зокрема облік наявних активів, та облік касових операцій.

Згідно наданих документів загальна сума кредиторської заборгованості боржника становить 1 820 000,00 грн., в тому числі 360000,00 грн. - перед ФО-П ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) та 1460000,00 грн. перед Юридично-видавничим приватним підприємством «Страйд» (код ЄДРПОУ 25609995).

Боржник не має найманих працівників та заборгованості з оплати праці, по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, з виплати авторської винагороди.

Також у боржника відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види соціального страхування.

Боржник має дебіторську заборгованість у розмірі 9343,39грн.

Загальна вартість майнових активів боржника становить 10120,00 грн.

Боржник не має майна зареєстрованого за ним на праві власності та заставленого рухомого та нерухомого майна.

У боржника відсутня спадщина відкрита на його користь.

Боржник не має готівкових або безготівкових коштів.

З наведеного вбачається, що майна боржника недостатньо для задоволення вимог його кредиторів.

Тому виконання грошових зобов'язань перед одним з кредиторів призведе до неможливості виконання в повному обсязі грошових зобов'язань боржника перед іншими кредиторами.

Існування такого незадовільного фінансового стану боржника без застосування судових процедур банкрутства призведе до порушення паритету інтересів кредиторів - задоволення вимог будь-якого одного з кредиторів без урахування вимог інших кредиторів, що унеможливлює належне задоволення вимог таких кредиторів і призведе до порушення їх прав та законних інтересів.

В ст. 53 ЦК України зазначено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 7 ст. 128 ГК України громадянин-підприємець може бути визнаний банкрутом відповідно до вимог цього кодексу та інших законів.

В ст. 41 розділу VI Закону вказано, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема громадян-підприємців (фізичних осіб - підприємців), регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Ст. ст. 47-49 розділу VI Закону встановлені особливості здійснення провадження у справах про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина.

Таким чином, при провадженні у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця застосовуються приписи інших норм Закону в частині, що не суперечить ст. ст. 47-49 розділу VI.

Відповідно до ст. 1 Закону суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом; банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України; кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння обов'язкових платежів.

Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 48 Закону у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» оплата послуг, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності Бортника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Кредитор - ФО-П ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням та просив призначити ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 арбітражного керуючого ОСОБА_3 (ліцензія серія АВ № 307498 від 25 травня 2007 р.).

Враховуючи необхідність здійснення дій щодо виявлення всіх можливих майнових активів боржника, з метою схоронності та управління майном боржника, а також необхідністю здійснення дій щодо продажу майна боржника, суд вважає можливим задовольнити клопотання кредитора та призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3 (ліцензія серія АВ № 307498 від 25 травня 2007 р.) та встановити розмір оплати його винагороди в сумі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що вимоги ініціюючого кредитора - ФО-П ОСОБА_1 є безспірними, їх розмір складає не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та вони не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, а також те, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, керуючись ст. 53 ЦК України, ст. 128 ГК України, ст. ст. 1, 3-1, ч. 5 ст. 7, ст. 41, ст. ст. 47-49 Закону України № 2343 від 14.05.1992 р. «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати фізичну особу - підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, дата народження - 22.12.1982р., місце проживання: 61002, АДРЕСА_1 - банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

2. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина - підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

3. Визнати суму грошових вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Харків, в'їзд Трінклера, 7, кв. 14, ІН НОМЕР_1) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_2) у розмірі 360 000,00 грн.

4. Призначити ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_3 (ліцензія серія АВ № 307498 від 25 травня 2007 р.), до якого переходить право розпорядження майном банкрута.

Встановити розмір оплати послуг ліквідатора у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 в сумі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

5. Встановити строк ліквідаційної процедури до 07.07.2011 р.

6. Зобов'язати ліквідатора опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Відомості про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора.

7. Встановити строк 60 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута.

8. Зобов'язати ліквідатора виконати всі необхідні заходи, передбачені ст.ст. 22- 34, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

9. Зобов'язати ліквідатора надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно банкрута, суми коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

10. Усім відділам державної виконавчої служби усіх управлінь Міністерства юстиції України припинити стягнення (закінчити усі виконавчі провадження по примусовому стягненню) з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Постанови про закінчення виконавчого провадження надсилаються ліквідатору - арбітражному керуючому разом з виконавчими документами.

11. Постанову суду направити банкруту, ліквідатору, державному органу з питань банкрутства; державному реєстратору; ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»; Першій нотаріальній конторі м. Харкова; КП «Харківське міське БТІ»; Управлінню ДАІ по Харківській області; Юридично-видавничому приватному підприємству «Страйд» (АДРЕСА_3).

Постанова є виконавчим документом щодо скасування арешту та інших обмежень щодо розпорядження майном фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, дата народження - 22.12.1982р., місце проживання: 61002, АДРЕСА_1.

Постанова набрала чинності 07 липня 2010 р. і дійсна для пред'явлення до виконання до 07 липня 2013 р.

Суддя Плахов О.В.