Постанова

від 18.06.2009 по справі 13/359-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/359-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

18.06.09 р.                                                                                          справа № 13/359-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Шкурдової  Л. М. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Шевченко  В. Ю.

                                                  Тарасенко К. В.

при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,

за участю представників сторін –згідно з протоколом судового засідання від 18 червня 2009 року (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому зсіданні апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Простір»

на рішення господарського суду Київської  області від 26 лютого 2009 року

у справі № 13/359-08 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом             закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», м. Київ

до               малого приватного підприємства «Простір», Київська обл.,                        м. Бровари

третя особа          Цибулько Ігор Валерійович, Київська обл., с. Калита

про                                   стягнення 14580,17 грн.,-

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

          рішенням господарського Київської області від 26 лютого 2009 року у справі № 13/359-08 позов закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»до малого приватного підприємства «Простір», третя особа Цибулько Ігор Валерійович про стягнення 14580,17 грн. задоволено частково; з малого приватного підприємства «Простір»на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» стягнуто 13030,17 грн. збитків, 130,30 грн. витрат по сплаті державного мита та 105,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення 1550,00 грн. у позові відмовлено.

          Не погодившись із прийнятим рішенням, мале приватне підприємство «Простір»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій Скаржник просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 26 лютого 2009 року у справі № 13/359-08 повністю і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити .

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме: місцевим господарським судом не застосовано строк позовної давності за наявності заяви відповідача; розмір страхового відшкодування визначений місцевим господарським судом на підставі страхового акта № 5551 від 03 червня 2005 року, який було складено за відсутності представника Скаржника.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2009 року згідно зі ст. 98 ГПК України за апеляційною скаргою малого приватного підприємства «Простір»на рішення господарського суду Київської області від 26 лютого 2009 року у справі № 13/359-08 порушено апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30 квітня 2009 року за участю представників сторін.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27 квітня 2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю здійснено заміну у складі колегії суддів.

30 квітня 2009 року через загальний відділ апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 30 квітня 2009 року, яке відбулось за участі представників обох сторін та третьої особи, було оголошено перерву до 21 травня 2009 року.

20 травня 2009 року через загальний відділ апеляційного господарського суду від Скаржника надійшло клопотання, в якому Скаржник просить залучити до матеріалів справи додані до клопотання документи та підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі.

21 травня 2009 року до початку судового засідання від Позивача через загальний відділ апеляційного господарського суду надійшли пояснення щодо обставин, на які посилається Скаржник як на підставу подання апеляційної скарги.

В судовому засіданні 21 травня 2009 року, яке відбулось за участі представників обох сторін та третьої особи, було оголошено перерву до 11 червня 2009 року.

27 травня 2009 року через загальний відділ апеляційного господарського суду від третьої особи Цибулька Ігоря Валерійовича надійшли пояснення по суті справи.

Листом Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 червня 2009 року сторін та третю особу повідомлено про перенесення розгляду справи № 13/359-08 в апеляційному провадженні.

Представники Скаржника в судових засіданнях 30 квітня 2009 року, 21 травня 2009 року та 18 червня 2009 року, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Простір»задовольнити, рішення місцевого господарського суду від 26 лютого 2009 року у справі № 13/359-08-скасувати.

Представник позивача в судових засіданнях 30 квітня 2009 року, 21 травня 2009 року заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд залишити апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Простір»без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 26 лютого 2009 року у справі № 13/359-08-без змін.

В судове засідання 18 червня 2009 року представник Позивача не з'явився, Позивач про причини неявки представника суд не повідомив.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи № 13/359-09, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги малого приватного підприємства «Простір»та скасування рішення господарського суду Київської області від 26 лютого 2009 року у справі № 13/359-08 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 30 квітня 2005 року о 19 год. 30 хв. в м. Києві по Набережному - міст Метро, трапилась дорожньо-транспортна пригода, автомобіль «Мерседес», державний реєстраційний номер 00230 КМ, що належить малому приватному підприємству «Простір», під керуванням Цибулька Ігоря Валерійовича, порушивши правила маневрування скоїв зіткнення з автомобілем «Шевролет», державний реєстраційний номер 68-661 КТ, що належить Моісеєнку Борису Станіславовичу на праві приватної власності.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2005 року Цибулько І.В. визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.ст. 124, 221, 283, 284, 285 КУпАП.

Згідно з довідкою відділу ДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 24.05.2005 р. транспортний засіб «Мерседес», державний реєстраційний номер 00230 КМ, яким під час ДТП керував Цибулько Ігор Валерійович, належить малому приватному підприємству «Простір».

Дані про стан автомобіля «Шевролет», державний реєстраційний номер 68-661 КТ, зазначені у довідці відділення ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в                           м. Києві, акті огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) від 04 травня 2005 року.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснений Позивачем на підставі Кошторису витрат на ремонт транспортного засобу та Калькуляції СП „Нісан-Україна" № 1004714 від 04 травня 2005 року, згідно з якими вартість ремонту пошкодженого автомобіля становить 14718,42 грн.

Позивачем у справі на підставі договору добровільного страхування автотранспорту № 00142-2182 від 03.03.2005 р., укладеного між Позивачем та Моісеєнком Борисом Станіславовичем (Страхувальник), виплачено Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 14718,42 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.  

Частиною 1 статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави  відповідальності за завдану майнову шкоду.

Відповідно до ч. 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем направлено Цибульку І.В. претензію № 01-04-3968 від 15 жовтня 2007 року з вимогою відшкодувати сплачену позивачем вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у розмірі 14580,17 грн.

Цибульком І.В. в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу сплачено позивачу 1550,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних квитанцій.

Позивач звернувся до суду з позовом до МПП «Простір»про стягнення 14580,17 грн. в порядку регресу вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

За загальним правилом шкода може відшкодовуватися 1) у вигляді відшкодування збитків; 2) відшкодування в натурі. Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною шостою ст. 225 ГК України передбачена розробка Кабінетом Міністрів України методик визначення розміру збитків у сферах господарювання.

Спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Зазначена Методика встановлює порядок оцінки (визначення вартості) дорожніх транспортних засобів, регламентує загальні принципи, методи оцінки та товарознавчих досліджень, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості ДТЗ. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення товарознавчих досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки ДТЗ у випадках, передбачених законодавством України або угодами суб'єктів цивільно-правових відносин.

Пунктом 1.4 Методики встановлено, що Методика застосовується з метою, зокрема, визначення вартості відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу; визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження транспортного засобу; визначення вартості дорожнього транспортного засобу для розв'язання майнових суперечок.

Зазначена методика передбачає виклик зацікавлених осіб на технічний огляд.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що огляд пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу проведено без участі особи, винної у дорожньо-транспортній пригоди, та власника транспортного засобу, яким було завдано шкоду, а отже, на думку Скаржника, розмір збитків понесених позивачем при виплаті страхового відшкодування є завищеним.

Як вбачається з матеріалів справи, огляд пошкоджень транспортного засобу, за результатами якого складений Акт (дефектна відомість), проведено 04 травня 2005 року Позивача фахівцем за участю Страхувальника без виклику особи, винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Провести на теперішній час автотоварознавчу експертизу для встановлення вартості відновлювального ремонту пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді автомобіля неможливо з огляду на те, що у зв'язку з досить тривалим часом, що пройшов з моменту дорожньо-транспортної пригоди, проведено відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що огляд пошкодженого транспортного засобу проведено позивачем за відсутності представника відповідача, відповідач заперечує проти наявності зазначених у акті огляду пошкоджень, вартість відновлювального ремонту заперечується відповідачем, колегія суддів вважає, що за відсутності висновку про вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивачем не доведено розмір прямого збитку чи фактичних витрат, необхідних для проведення відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, а тому, за оцінкою колегії суддів, задоволення позову закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»та стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого Позивачем страхового відшкодування є безпідставним.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга малого приватного підприємства «Простір»на рішення господарського суду Київської області від 26 лютого 2009 року у справі № 13/359-08 підлягає задоволенню, рішення господарського суду Київської області від 26 лютого 2009 року у справі № 13/359-08–скасуванню.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,-  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Простір»на рішення господарського суду Київської області від 26 лютого 2009 року у справі № 13/359-08 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 26 лютого 2009 року у справі № 13/359-08 скасувати, прийняти нове рішення у справі № 13/359-08 , яким закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Еталон»відмовити у позові.

3. Матеріали справи № 13/359-08 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення.

Головуючий суддя:                                                                      Шкурдова  Л. М.

Судді:

                                                                                                    Шевченко  В. Ю.

                                                                                                    Тарасенко К. В.

Дата відправки  30.06.09