Постанова

від 17.08.2009 по справі б19/353-08/3

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

б19/353-08/3

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

17.08.09 р.                                                                                          № б19/353-08/3          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Шевченко  В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Шкурдової  Л. М.

                                                  Тарасенко К. В.

секретар судового засідання Лебедєва С.В.

В судове засідання з'явились:

прокурор:                    Матвієць В.В. –за посвідченням №223 від 30.12.2008 р.;

від кредитора:          Гнатюк І.О. –представник за дов. від 04.08.2008р.,

від боржника:          не з'явились;

від Васильківської ОДПІ:

Воловенко О.М. –посвідчення №028183 від 07.09.2007 р.;

розглянувши апеляційне подання старшого прокурора прокуратури Київської області на постанову господарського суду Київської області від 02.04.2009р.

по справі № Б19/353-08/3 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою          Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ефективна юстиція»,

до          Товариства з обмеженою відповідальністю „Катко”,

про          банкрутство,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ефективна юстиція»звернулося до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Катко” (т.1 а.с.2-4).

Постановою господарського суду Київської області від 26.08.2008р. по справі №Б19/353-08 посиланням на ст.ст. 24, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ТОВ «Катко»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (т.1 а.с.65).

Перший заступник Прокурора Київської області звернувся з касаційною скаргою на зазначену постанову від 26.08.2009р. з метою захисту інтересів держави в особі ДПА в Київській області та Васильківської ОДПІ (т.1 а.с.149-153).

За результатами розгляду Вищим господарським судом України зазначеного касаційного подання прийнято постанову від 09.12.2008р., якою касаційне подання задоволено частково, постанову господарського суду Київської області від 26.08.2008р. у справі №Б19/353-08 скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Київської області (а.с.189-192).

Постановою господарського суду Київської області №Б19/353-08/3 від 02.04.2009р. з посиланням на ст.ст. 22, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ТОВ «Юридична фірма «Ефективна юстиція»визнано кредитором, а ТОВ «Катко»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (т.1 а.с.243-249).

Не погоджуючись з даною постановою місцевого суду по справі №Б19/353-08, старший прокурор прокуратури Київської області звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 02.04.2009р. та припинити провадження по справі №Б19/353-08/3.

ТОВ «Юридична фірма «Ефективна юстиція»надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду –без змін (т.2 а.с.26-31).  

Під час апеляційного провадження прокурор та представник Васильківської ОДПІ підтримали вимоги апеляційного подання, представник ТОВ «ЮФ «Ефективна юстиція»проти апеляційного подання заперечував. Представник боржника в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Його нез'явленя не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги по суті.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Катко” зареєстроване Виконавчим комітетом Васильківською міською радою 13.04.2007р. (т.1 а.с.58).

16.06.2008р. між ТОВ «Юридична фірма «Ефективна юстиція»та ТОВ „Катко” укладено договір про надання юридичних послуг (т.1 а.с.9-12).

Вартість послуг наданих ТОВ «Юридична фірма «Ефективна юстиція» боржнику у відповідності з договором від 16.06.2008р., становить 4000,00грн. - згідно акту приймання-передачі від 01.07.2008р. (т.1 а.с.13) та 9500,00грн. - згідно акту приймання-передачі від 08.07.2008р. (т.1 а.с.61).

Оплата наданих юридичних послуг у встановлені строки здійснена не була.

11.07.2008р. кредитором боржнику надіслана претензія від 11.07.2008р., якою кредитор вимагав протягом 3-х днів погасити заборгованість за договором від 16.06.2008р. на суму 4000,00грн.(т.1 а.с.15-16).

21.07.2008р. кредитором боржнику була надіслана претензія від 21.07.2008р., якою кредитор вимагав протягом 3-х днів погасити заборгованість за договором від 16.06.2008р. на суму 9500,00грн.(т.1 а.с.62).

В справі наявні відповіді на претензії від 15.07.2008р. та від 24.07.2008р., в яких зазначається що боржник підтверджує взяті на себе зобов'язання оплатити виконані по договору послуги на загальну суму 13500,00грн. (4000,00грн.+9500,00грн.) та гарантує погашення заборгованості (т.1 а.с.17, 63).

01.08.2008 року до господарського суду Київської області надійшла заява про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Катко” та визнання його банкрутом, в порядку передбаченому ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Заявник наполягає, що підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до зазначеної статті, є те, що ТОВ „Катко” не знаходиться за місцем його реєстрації – за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Курчатова, 6-А і про місцезнаходження боржника кредитору нічого невідомо (т.1 а.с.2-4). На думку заявника вказана обставина підтверджується тим, що інформація про боржника відсутня в Васильківському міжрайонному бюро технічної інвентаризації, про що йдеться в листі № 136 від 06.02.2008 р. (т.1 а.с.19).

Під час розгляду справи кредитором також подана заява про збільшення розміру майнових вимог до суми 13500,00 грн. (т.1 а.с.59-60). В обґрунтування зазначеної заяви ТОВ «Юридична фірма «Ефективна юстиція»посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Катко”, відповідно до його відповідей на претензії від 15.07.2008р. та від 24.07.2008р., має заборгованість перед кредитором в сумі 13500,00грн.

Прокурор в обґрунтування апеляційного подання наполягає на тому, що відсутні належні докази відсутності підприємства за місцезнаходження, вказаним в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (далі –Єдиний державний реєстр); вимоги кредитора становлять менше 300 мінімальних заробітних плат та не підтверджені належним чином як безспірні.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників учасників провадження, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова місцевого суду має бути скасована, виходячи із наступного.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343-ХІІ від 14.05.1992р. (далі –Закон України №2343-ХІІ) передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно ч.1 ст.52 Закону України №2343-ХІІ, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” №755-IV від 15.05.2003р. (далі –Закон №755-IV), якою визначений статус відомостей Єдиного державного реєстру, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ст.1 Закону №755-IV, місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ст.17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи (ч.2 ст. 17 Закону), а також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч.5 ст. 17 Закону).

Обставини щодо відсутності боржника –юридичної особи за її місцезнаходженням, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, крім відомостей з Єдиного державного реєстру, тобто, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може бути належним доказом відсутності боржника.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 17.06.2008р. по справі №49/226-б.

Під час розгляду справи кредитором був наданий витяг з Єдиного державного реєстру станом на 22.10.2008 року. Відповідно до зазначеного витягу знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „Катко” за місцем його реєстрації за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Курчатова, 6-А “не підтверджено –відсутність за місцезнаходженням” (т.1 а.с.142-143).

Таким чином, апеляційний суд не приймає як підставу для скасування оскарженої постанови від 02.04.2009р. посилання прокурора про ненадання кредитором належних доказів відсутності боржника за своїм місцезнаходженням.

Апеляційний суд також не приймає до уваги посилання прокурора на те, що розмір вимог кредитора менший ніж 300 мінімальних заробітних плат, оскільки ст.52 Закону №2343-ХІІ передбачає що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань (ч.1 ст.52 Закону №2343-ХІІ).

Посилання представника Васильківської ОДПІ на те, що ліквідація ТОВ „Катко” унеможливить проведення податковими органами перевірки боржника щодо дотримання ним податкового законодавства та здійснення зустрічних перевірок контрагентів боржника, апеляційний суд не вважає підставою для скасування оскарженої постанови, оскільки відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зазначені обставини не є такими що перешкоджають визнанню боржника банкрутом.

Апеляційний суд погоджується з посиланням прокурора на те, що майнові вимоги кредитора до боржника не підтверджені як безспірні, відповідно до вимог діючого законодавства, і вказана обставина є підставою для скасування оскарженої постанови від 02.04.2009р.

Відповідно до змісту абз.8 ст.1, ч.3 ст.2, ст.11 Закону України №2343-ХІІ, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України №2343-ХІІ, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

ТОВ «Юридична фірма «Ефективна юстиція»обґрунтовує кредиторські вимоги до ТОВ „Катко” відповідями боржника на претензії кредитора від 15.07.2008р. та від 24.07.2008р., згідно яких боржник підтверджує взяті на себе зобов'язання оплатити виконані по договору послуги на загальну суму 13500,00грн.

Як підтверджується матеріалами справи, поясненнями представника заявника, а також не заперечується іншими учасниками провадження, ТОВ «Юридична фірма «Ефективна юстиція»з позовом до суду про стягнення з ТОВ „Катко” вказаної заборгованості не зверталося, судового рішення з цього питання не існує, і відповідно, виконавчого провадження про стягнення з боржника вказаної суми не порушувалося.

За відсутності доказів, визначених ч.3 ст.2, ст.11 Закону України №2343-ХІІ, тобто - виконавчих документів, чи розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника та доказів неможливості протягом 3-х місяців провести стягнення коштів за вказаними документами, лише факт настання передбаченого договором строку погашення заборгованості по оплаті послуг, не є тією обставиною, яка підтверджує виникнення у  ТОВ «Юридична фірма «Ефективна юстиція» безспірних кредиторських вимог та факт невиконання боржником  вказаних вимог протягом визначеного строку.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання кредитора у відзиві на апеляційне подання, що доказами наявності кредиторських вимог є листи-відповіді боржника від 15.07.2008р. та від 24.07.2008р. на претензії ТОВ «Юридична фірма «Ефективна юстиція», які свідчать про безспірність вимог та на судову практику з цього приводу.

Стаття 3 Закон України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV передбачає перелік виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою. За період з часу прийняття даного закону (21.04.1999р.) по час розгляду апеляційної скарги, до тексту даної статті Закону № 606-XIV неодноразово вносилися зміни та доповнення, зокрема –змінювався перелік виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Редакція Закону „Про виконавче провадження”, яка діяла в період з 18.11.2003р. по 15.03.2006р., до переліку виконавчих документів за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, відносила „визнану у встановленому порядку претензію” (п.18 ст.3 Закону 606-XIV).

Тобто, в зазначений період діюче законодавство прямо передбачало, що визнана претензія є виконавчим документом, який підтверджує безспірні вимоги кредитора і надає право на безспірне списання коштів з рахунку боржника та примусове стягнення існуючої заборгованості державною виконавчою службою.

Відповідно і існувала судова практика, яка застосовувала вказане положення законодавства при розгляді спорів.

Оскільки на час звернення з заявою про визнання ТОВ „Катко” банкрутом та на час прийняття оскарженої постанови та розгляду апеляційної скарги, відповідно до ст.3 Закону „Про виконавче провадження”, визнана претензія не є виконавчим документом, апеляційний суд вважає необґрунтованим посилання заявника на претензії від 11.07.2008р. та від 16.06.2008р. та на відповіді від 15.07.2008р. та від 24.07.2008р. як на докази безмірності кредиторських вимог ТОВ «Юридична фірма «Ефективна юстиція»в розумінні Закону України №2343-ХІІ.

Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду. Судове рішення про стягнення з ТОВ „Катко” заборгованості в сумі 13500,00грн. відсутнє, а визнані претензії не є підставою для списання коштів з рахунків боржника.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343-ХІІ від 14.05.1992р., хоча і передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника, але не містить жодних винятків для порядку визначення кредиторських вимог такого боржника безспірними.

Ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження кредитором не було надано доказів безспірності кредиторських вимог.

Згідно п.8.2 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України №04-5/1193 від 04.06.2004р., у разі якщо буде встановлено, що на момент подання заяви була відсутня хоча б одна з ознак неплатоспроможності, передбачених ст.1 та ч.3 ст.6 Закону України №2343-ХІІ, справа про банкрутство підлягає припиненню.

Такими чином, провадження по справі №Б19/353-08/3 про визнання ТОВ „Катко” банкрутом підлягає припиненню, оскільки відсутні підстави продовжувати провадження про банкрутство боржника.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України порушення або неправільне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що постанова господарського суду Київської області від 02.04.2009р. у справі №Б19/353-08/3 підлягає скасуванню, як така що прийнята внаслідок невірного застосування норм матеріального права, а провадження у справі №Б19/353-08/3 має бути припинене.

Апеляційне подання підлягає задоволенню.

Відповідно ст.ст.44, 49 ГПК України, державне мито за звернення до апеляційного суду підлягають стягненню з кредитора на користь Державного бюджету.

Керуючись ст.ст.4-1, 99, 101-106 ГПК України, ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в :

1.          Апеляційне подання старшого прокурора прокуратури Київської області на постанову господарського суду Київської області від 02.04.2009р. по справі №Б19/353-08/3 задовольнити.

2.          Постанову господарського суду Київської області від 02.04.2009р. у справі №Б19/353-08/3 скасувати повністю.

3. Провадження у справі №Б19/353-08/3 припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ефективна юстиція»(01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3-Б, оф.197, та 01133, м.Київ, вул. Щорса, 32-Г, оф.8, код 35759160) на користь Державного бюджету 42,50 грн. витрат на сплату державного мита.

5. Справу №Б19/353-08/3 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                      Шевченко  В. Ю.

Судді:

                                                                                                    Шкурдова  Л. М.

                                                                                                    Тарасенко К. В.

Дата відправки  18.08.09