13/348-08
КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
20.07.09 р. № 13/348-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Агрикової О.В. (доповідач по справі),
суддів:
Жук Г. А.
Мазур Л. М.
при секретарі судового засідання Матвієвській Г.В.,
за участю:
від позивача: Жуков Д.О. –представник за дов. б/н від 15.06.2009 року,
від відповідача: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс» на рішення господарського суду Київської області від 12.01.2009 року (підписане 15.01.2009 року),
у справі №13/348-08 (суддя Наріжний С.Ю.),
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс», с. Мартусівка Бориспільського району Київської області,
про стягнення 3 954 864,99 грн., -
встановив:
25.11.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»(позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс»(відповідач) про стягнення 3 954 864,99 грн. (а.с. 2-4).
Рішенням господарського суду Київської області від 12.01.2009 року у справі №13/348-08 позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс»про стягнення 3 954 864,99 грн. задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс» на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»2 409 759,88 грн. основного боргу, 1 315 638,01 грн. збитків від інфляції, 229 467,11 грн. 3% річних та судові витрати 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 78-80).
При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд, встановивши факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та правомірність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних на вказану заборгованість відповідача, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, задовольнив позов повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.01.2009 року у справі №13/348-08 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що строк позовної давності для звернення до суду з позовом у даній справі сплив, а місцевим господарським судом цього не враховано при прийнятті рішення у справі. Крім цього, відповідач стверджує, що він готовий повернути отриманий від позивача товар, оскільки право власності на цей товар згідно умов договору належить саме позивачу.
У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначає, що строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом ним пропущено не було та що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи у місцевому господарському суді та отримував як копію позовної заяви, так і поштову кореспонденцію суду першої інстанції.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року у справі №13/348-08 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс»на рішення господарського суду Київської області від 12.01.2009 року у справі №13/348-08 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві. Представники відповідача у судове засідання не з'явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.
10.08.2005 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №5.57Т (договір, а.с. 6-9), згідно умов якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар, визначений у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач приймав на себе зобов'язання прийняти такий товар та сплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (п. 2.1. договору).
Специфікаціями (а.с. 10 та 11) сторони договору визначили артикул, найменування, вартість одиниці та загальну вартість товару, який є предметом укладеного договору.
Загальна вартість товару, що передається у власність відповідача, складає 4 731 134,88 грн. з ПДВ (п. 3.1. договору).
Право власності на товар повністю або в окремій його частині переходить від позивача до відповідача з моменту сплати повної вартості товару або окремої його частини в обсязі, що визначений відповідними накладними (п. 4.1. договору).
Документом, що засвідчує факт та обсяг передачі товару відповідачеві, є відповідна накладна, що підписується представниками обох сторін та вручається позивачем відповідачеві в момент фактичного відвантаження товару в повному обсязі (п. 5.2. договору).
Згідно видаткових накладних від 30.08.2005 року позивачем передано відповідачеві товар на загальну суму 4 602 379,36 грн. (а.с. 12-24). Факт отримання вказаного товару підтверджується підписом представника відповідача Залеського В.В. у вказаних накладних, якого уповноважено довіреністю серії ЯКЮ №038660 від 30.08.2005 року (а.с. 25).
Згідно видаткових накладних за період травня-вересня 2006 року відповідачем повернуто позивачеві товар на загальну суму 1 401 587,93 грн. (а.с. 26-39).
Пунктами 3.3., 3.3.1., 3.3.2., 3.3.3. та 3.3.4. договору сторонами визначено, що оплата отриманого від позивача товару здійснюється відповідачем поетапно протягом вересня-грудня 2005 року. Остаточний розрахунок відповідач зобов'язувався здійснити до 10.12.2005 року.
Позивач має право вимагати від відповідача проведення повного розрахунку за переданий у власність товар (п. 6.2.1. договору).
Відповідач зобов'язаний своєчасно провести розрахунок за переданий у власність товар (п. 6.3.2. договору).
Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, відповідач розрахувався з ним за отриманий товар частково на загальну суму 791 031,56 грн.
Підставами для звернення до суду стало те, що, на переконання позивача, відповідач має перед ним прострочену заборгованість за отриманий товар.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду, виходить з наступного.
Матеріалами справи, а саме накладними від 30.08.2005 року підтверджується, що позивачем передано відповідачеві товару на загальну суму 4 602 379,36 грн.
За період травня-вересня 2006 року відповідачем повернуто позивачеві товар на загальну суму 1 401 587,93 грн. та сплачено за період з 11.12.2005 року до моменту звернення позивача до суду із даним позовом 791 031,56 грн.
Отже, місцевим господарським судом правильно встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення останнього до суду із даним позовом становить 2 409 759,87 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за отриманий від нього товар в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 2 409 759,87 грн. боргу колегія суддів апеляційного господарського суду вважає законним та обґрунтованим.
Пункт 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом першої інстанції вірно встановлено належне виконання зобов'язання позивачем щодо продажу товару відповідачеві та факт порушення відповідачем строків оплати, визначених розділом 3. укладеного сторонами договору.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи факт прострочки відповідачем виконання грошового зобов'язання, перевіривши розрахунок збитків від інфляції та 3% річних, поданий позивачем, колегія суддів апеляційного господарського суду встановлено його арифметичну правильність, а відтак, висновки господарського суду Київської області про стягнення з відповідача на користь позивача 1 315 638,01 грн. збитків від інфляції та 229 467,11 грн. 3% річних законними та обґрунтованими.
Посилання відповідача на те, що строк позовної давності для звернення до суду з позовом у даній справі сплив, судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.
Згідно ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Зі змісту п. 3.3.4. укладеного між сторонами договору вбачається, що остаточний розрахунок відповідач зобов'язувався здійснити до 10.12.2005 року, тобто трирічний строк, у межах якого позивач мав право звернутись до суду із позовом у даній справі закінчується 11.12.2008 року.
Позивач звернувся до суду із даним позовом 25.11.2008 року, що підтверджується штампом про прийняття господарським судом Київської області матеріалів позовної заяви, тобто у межах строку, встановленого ст. 257 ЦК України.
Крім цього, згідно п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Матеріали справи не містять заяви відповідача до господарського суду Київської області, який приймав рішення у даній справі, про застосування строків позовної давності.
Твердження відповідача про те, що він не міг зробити відповідної заяви, оскільки з поважних причин не міг забезпечити участі уповноваженого представника під час розгляду справи місцевим господарським судом, не отримував копії позовної заяви та поштової кореспонденції суду першої інстанції, колегією суддів апеляційного господарського суду відхиляються.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем копія позовної заяви направлялась відповідачеві за наступними адресами: юридична адреса –08343, с. Мартусівка Бориспільського району Київської області, вул. Мойсеєва, 60; фактична адреса –02140, м. Київ, вул. Руденко, 6-А. Зазначене підтверджується описами вкладень у цінні листи на ім'я відповідача (а.с. 48 та 47 відповідно).
Відповідач отримував поштову кореспонденцію Київського міжобласного апеляційного господарського суду саме за своєю фактичною адресою, про що свідчать повернуті на адресу суду апеляційної інстанції поштові повідомлення про вручення поштових відправлень.
Таким, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що відповідач був обізнаний про розгляд господарським судом Київської області даної справи.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд відхиляє посилання відповідача на незастосування наслідків спливу строків позовної давності у даній справі як необґрунтовані.
Твердження відповідача про те, що він готовий повернути отриманий від позивача товар, оскільки право власності на цей товар згідно умов договору належить саме позивачу, суперечать укладеному між сторонами договору, згідно п. 2.1. якого відповідач прийняв на себе зобов'язання прийняти товар від відповідача та сплатити його повну вартість в обумовлений договором строк.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 12.01.2009 року у справі №13/348-08.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104 та 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс»на рішення господарського суду Київської області від 12.01.2009 року у справі №13/348-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс»про стягнення 3 954 864,99 грн. залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 12.01.2009 року у справі №13/348-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс»про стягнення 3 954 864,99 грн. залишити без змін.
3. Справу №13/348-08 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Агрикова О.В.
Судді:
Жук Г. А.
Мазур Л. М.
Дата відправки 30.07.09
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2009 |
Оприлюднено | 22.10.2009 |
Номер документу | 5070919 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Агрикова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні