Постанова

від 23.06.2009 по справі 19/025-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/025-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

23.06.09 р.                                                                                          № 19/025-09          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Тарасенко К.В. (доповідач по справі),

суддів:                                        Шкурдової Л.М.,

                                                  Шевченко В.Ю.,

секретар судового засідання –Лебедєва С.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 23.06.2009 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат»на рішення господарського суду Київської області від 30.03.2009 року (дата підписання повного тексту –06.04.2009 року)

по справі № 19/025-09 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом              Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Будінвест», м. Бровари,

до                             Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат»,  м. Бровари,

про                         стягнення 178 060, 95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Будінвест»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат»про стягнення 178 060, 95 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.03.2009 року по справі № 19/025-09 позов задоволено, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 162 115, 20 грн. заборгованості, 15 945, 75 грн. пені, 1781, 00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт. Визнавши позовні вимоги обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, місцевий господарський суд вирішив їх задовольнити.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Київської області, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 30.03.2009 року по справі № 19/025-09 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні і недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме:

- суд помилково визнав встановленим той факт, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належно, не з'ясувавши повноважень осіб, якими підписані акти приймання робіт;

- суд неправильно встановив, що обов'язок відповідача оплатити вартість виконаних позивачем робіт виникнув у зв'язку із підписанням актів приймання виконаних підрядних робіт, оскільки відповідно до п. 4.3. Договору розрахунки за виконані підрядником обсяги робіт здійснюються генпідрядником щомісяця у безготівковій формі протягом 10 банківських днів з моменту одержання виставленого підрядником рахунку, однак такі позивачем не виставлялися.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.06.2009 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат»прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 23.06.2009 року.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.06.2009 року склад колегії суддів змінено на наступний: головуючи суддя –Тарасенко К.В., судді Шкурдова Л.М., Шевченко В.Ю.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 30.03.2009 року без змін.

Так, у своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що доводи відповідача є безпідставними з огляду на наступне:

- на момент розгляду справи господарським судом Київської області позивачем були надані оригінали та копії документів, які свідчать про виконання ним підрядних робіт за Договором № 09/1-54 від 01.01.2005 року;

- відповідно до п. 1 Спільного наказу Держкомстату України та Держбуду України від 21.06.2002 року № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи  на будівництві;

- в ході розгляду справи судом відповідач в повному обсязі використав своє право щодо приведення доказів та доводів по незадоволенню вимог позивача та не заявляв ніяких клопотань стосовно надання суду додаткових матеріалів, які послужили приводами і підставами  для відмови в задоволенні позовних вимог, відповідачем не було надано суду жодних конкретних аргументів, які б спростували докази позивача;

Також, у судовому засіданні позивач заперечив проти доводів відповідача про відсутність обов'язку ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат»здійснити оплату виконаних робіт, мотивоване тим, що НВП ТОВ «Альфа-Будінвест»не виставляло рахунки на оплату, пояснивши, що між сторонами протягом усього періоду існування договірних відносин розрахунки здійснювались на підставі актів виконаних робіт. На підтвердження даних пояснень позивачем надано копії виписок банку по особовому рахунку НВП ТОВ «Альфа-Будінвест».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Київської області від 30.03.2009 року у справі № 19/025-09 скасувати частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Як встановлено колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, 01.01.2005 року між сторонами укладено Договір підряду № 09/1-54 (далі –Договір), згідно п.п. 1.1. - 1.3. якого ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат»(генпідрядник) доручає, а НВП ТОВ «Альфа-Будінвест»(підрядник) зобов'язується виконати на свій ризик на платних засадах із сторони замовника проведення наступних робіт за умовами підряду: виконання загальнобудівельних робіт на будівельних майданчиках ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат». Підрядник зобов'язується виконати роботи (надати послуги) своїми силами та своїми матеріально-технічними засобами відповідно до погодженої сторонами проектно-кошторисної документації та календарного плану. Генпідрядник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи (надані послуги) та оплатити їх у відповідності з розділом 4 Договору (а.с. 6).

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за відповідним актом протягом трьох днів з моменту повідомлення генпідрядника про готовність предмету підряду до приймання (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору розрахунки за виконані підрядником обсяги робіт здійснюються генпідрядником щомісяця у безготівковій формі протягом 10 банківських днів з моменту одержання виставленого підрядником рахунку, на підставі актів приймання виконаних робіт (№ КБ-2в), та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (№ КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін (генпідрядника та підрядника) –у розмірі 95% вартості прийнятого обсягу виконаних робіт. Акт приймання виконаних підрядних робіт готує підрядник.

Крім того, згідно абз. 2 п. 4.4. Договору підрядник сплачує на рахунок генпідрядника послуги генпідряду в розмірі 2% загальної вартості робіт (виконаних підрядником).

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2005 року включно, але в частині взаєморозрахунків –до моменту їх повного завершення (п. 5.1. Договору).

Договір вважається продовженим в дії на наступний календарний рік, якщо ні одна із сторін не пізніше ніж за місяць до закінчення цього договору не заявила про його розірвання (п. 5.2. Договору).

01.01.2006 року між сторонами укладено додаткову угоду про пролонгацію вищевказаного Договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору позивач належним чином виконав відповідні роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт № 22 від 30.06.2007 року на суму 62 961, 60 грн., № 7 від 30.06.2007 року на суму 117 668, 40 грн., № 23 від 31.07.2007 року на суму 69 819, 60 грн., № 8 від 31.07.2007 року на суму 29 737, 20 грн., № 9 від 29.08.2007 року на суму 34 893, 60 грн., № 1 від 31.10.2007 року на суму 69 664, 80 грн. (а.с. 8-13).

Також, позивачем сплачено відповідачу плату за послуги генпідряду в порядку п. 4.4. Договору у розмірі 7 694, 90 грн., що підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача (а.с. 43).

28.11.2007 року сторонами був складений Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь НВП ТОВ «Альфа-Будінфест» станом на 01.11.2007 року становило 224 115, 20 грн. (а.с. 16).

За виконані роботи відповідач розрахувався частково, перерахувавши позивачу 62 000, 00 грн., у зв'язку з чим у ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат»утворилась заборгованість перед НВП ТОВ «Альфа-Будінвест»у розмірі 162 115, 20 грн., що також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 11.06.2008 року (а.с. 17).

07.10.2008 року позивач надіслав відповідачу претензію на суму 162 115, 20 грн., в якій просив провести розрахунок за виконані роботи, однак оскільки відповіді на неї не отримав та, враховуючи невиконання відповідачем оплати по укладеному між сторонами договору, звернувся до суду за захистом порушених прав.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з укладеного між сторонами договору, за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду (ст. 875 ЦК України, положення якої кореспондуються з приписами ст. 318 ГК України про договір підряду на капітальне будівництво), згідно якого підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а  замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 162 115, 20 грн. є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами, а отже підлягають задоволенню.

Твердження відповідача щодо відсутності у нього обов'язку розрахунку з позивачем, оскільки останній не виставляв йому рахунки, колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним за Договором загальнобудівельні роботи та не сплатив позивачеві повністю їх вартості, беручи до уваги відсутність передбачених законодавством підстав припинення відповідного зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення даного позову.

У свою чергу, посилання скаржника на визначений Договором порядок оплати рахунків не звільняє його від обов'язку з виконання договірних зобов'язань з оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт.

(Подібна правова позиція також висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2009 року № 53/6).

Крім того, твердження відповідача про те, що стягнення заборгованості не є можливим в зв'язку з відсутністю доказів виставлення позивачу рахунків-фактур не є обґрунтованим, оскільки ці рахунки не являються основою для розрахунків за вже виконані роботи.

Так, основою для розрахунків згідно з п. 4.3. Договору є оформлені сторонами акти приймання виконаних робіт (№ КБ-2в), та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (№ КБ-3), що також відповідає приписам п. 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, відповідно до якого розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість; документи про виконані роботи та їх вартість підписуються підрядником та передаються замовнику; замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх; після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Посилання відповідача на те, що акти приймання виконаних підрядником робіт підписані від імені замовника неуповноваженою особою, судом до уваги не приймається, так як акти скріплені печаткою відповідача, відповідачем проводилися дії по оплаті виконаних робіт, відповідачем не надано доказів неналежного виконання робіт, а отже вказані документи не позбавлені доказової сили у відповідності з вимогами ст. 32 ГПК України.

Згідно п. 4.6. Договору сторони обумовили, що за несвоєчасну  оплату виконаних підрядником робіт генпідрядник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки.

Поняттям «штраф»та «пеня»дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України. Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею –неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штраф, розмір якого визначений п.4.6. Договору, не може нараховуватись за кожен день прострочення платежу, оскільки це суперечить правовій природі такого виду неустойки, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що фактично сторонами у п. 4.6. Договору передбачено відповідальність у формі пені.

Позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 15 945, 75 грн. за період з 11.06.2008 року по 07.11.2008 року.

Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо можливості застосування до відповідача передбаченої сторонами відповідальності за прострочення оплати виконаних підрядником робіт, виходячи з наступного.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

З огляду на те, що сторонами при проведенні розрахунків не враховувався встановлений договором порядок (виставлення рахунків-фактур), оскільки фактично своїми конклюдентними діями, що підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача (а.с. 114-115), вони змінили п. 4.3. Договору та здійснювали розрахунки виключно на підставі актів приймання виконаних підрядником робіт, –також відсутні за таких обставин підстави для застосування договірної відповідальності за прострочення відповідних платежів.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення»законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 30.03.2009 року у справі № 19/025-09 прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи в частині стягнення пені, у зв'язку з чим підлягає скасуванню в даній частині, в іншій частині є законним та обґрунтованим.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат»на рішення господарського суду Київської області від 30.03.2009 року у справі № 19/025-09 –задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 30.03.2009 року у справі № 19/025-09 в частині стягнення пені –скасувати.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 30.03.2009 року у справі № 19/025 у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Порошкова, 2, код 33212226) на користь Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Будінвест»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Порошкова, 2, код 31785705) –162 115, 20 грн. основного боргу, 1621, 15 грн. державного мита, 107, 38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. »

4. Стягнути з Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Будінвест»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Порошкова, 2, код 31785705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Порошкова, 2, код 33212226) –80, 19 грн. відшкодування витрат за подачу апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 19/025-09 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                              К.В. Тарасенко

Судді:                                                                                                      Л.М. Шкурдова

                                                                                                                В.Ю. Шевченко

Дата відправки  01.07.09