Рішення

від 11.09.2015 по справі 141/710/15-ц

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/710/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2015 року смт. Оратів

Оратівський районний суд

Вінницької області

В складі: головуючого - судді Слісарчука О.М.

при секретарі Ставничому С.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Оратів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, у відсутність сторін, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Оратівського районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явилася, надавши заяви, щоб справу розглянули без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явилися, надавши заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 158 ЦПК України, у зв’язку з чим в силу ч. 2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із слідуючого.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається з позовної заяви і не заперечується сторонами, а також встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1998 року проживає у домоволодіння по вул. Шевченка, 2 в с. Оратів Оратівського району Вінницької області та доглядає за будинком з господарськими будівлями.

05.01.1998 року ОСОБА_1 викупила житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по вул. Шевченка, 2 в с. Оратів Оратівського району Вінницької області та земельну ділянку площею 0,1544 га у ОСОБА_2, ОСОБА_3, сплативши їм за все кошти в сумі 8000 грн. в присутності свідків, що підтверджується письмовою розпискою від 05.01.1998 року. Крім цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, отримавши кошти за будинок та земельну ділянку, передали ключі від будинку та господарських споруд, та надали дозвіл на користування присадибною земельною ділянкою, при цьому пообіцяли оформити належний договір купівлі-продажу нотаріально на протязі двох років, оскільки правовстановлюючі документи за проданий будинок та земельну ділянку були неоформлені та відсутній технічний паспорт на будинок.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не поспішали оформляти договір купівлі-продажу нотаріально. На неодноразові звернення позивача із проханням оформити договір купівлі-продажу на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку площею 0,15 га, що знаходиться по вул. Шевченка, 2 в с. Оратів Оратівського району Вінницької області нотаріально відповідачі не реагують, нотаріально оформити вказаний договір ухиляються.

12.02.2015 року позивач ОСОБА_1 виготовила за власні кошти безіменний технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по вул. Шевченка, 2 в с. Оратів Оратівського району Вінницької області.

В 2015 році ПП "Поділляземдокумент" виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Шевченка, 2 в с. Оратів Оратівського району Вінницької області на території Оратівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, яку затверджено рішенням Оратівської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 05.05.2015 року. Кадастровий номер: 0523183300:01:002:0024.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0502845462015 від 24.04.2015 року виданого Держзгеокадастром у Оратівському районі Вінницької області земельна ділянка площею 0,1544 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по вул. Шевченка, 2 в с. Оратів Оратівського району Вінницької області належить ОСОБА_4. Кадастровий номер: 0523183300:01:002:0024.

Відповідно до письмових свідчень від 10.08.2015 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, 05.01.1998 року ОСОБА_1 викупила житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку площею 0,15 га, які розташовані по вул. Шевченка, 2 в с. Оратів Оратівського району Вінницької області у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплативши їм за все 8000 грн., а вони отримали гроші, та написали відповідну розписку. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_6 пообіцяли оформити належним договір купівлі-продажу у нотаріуса на протязі двох років, проте на сьогоднішній день на неодноразові звернення ОСОБА_1 відмовляються оформити нотаріально укладений договір купівлі-продажу. На сьогоднішній день ОСОБА_1 продовжує проживати у вказаному житловому будинку більше 10 років, добросовісно та безперервно володіє, відкрито користується даним нерухомим майном та земельною ділянкою, доглядає за будинком з господарськими будівлями та утримує його прибудинкову територію, постійно робить в ньому ремонт. Дану нерухомість ОСОБА_1 набула законним шляхом, сплативши за неї свої кошти, користується нею відкрито, всі про це знали та знають, покращує домоволодіння та ремонтує його.

Відповідно до письмових свідчень від 10.08.2015 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, 05.01.1998 року ОСОБА_1 викупила житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку площею 0,15 га, які розташовані по вул. Шевченка, 2 в с. Оратів Оратівського району Вінницької області у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплативши їм за все 8000 грн., а вони отримали гроші, та написали відповідну розписку. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_6 пообіцяли оформити належним договір купівлі-продажу у нотаріуса на протязі двох років, проте на сьогоднішній день на неодноразові звернення ОСОБА_1 відмовляються оформити нотаріально укладений договір купівлі-продажу. На сьогоднішній день ОСОБА_1 продовжує проживати у вказаному житловому будинку більше 10 років, добросовісно та безперервно володіє, відкрито користується даним нерухомим майном та земельною ділянкою, доглядає за будинком з господарськими будівлями та утримує його прибудинкову територію, постійно робить в ньому ремонт. Дану нерухомість ОСОБА_1 набула законним шляхом, сплативши за неї свої кошти, користується нею відкрито, всі про це знали та знають, покращує домоволодіння та ремонтує його.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень ЦК України 2003 року щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли і продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

На підставі ст.ст. 344, 377 ЦК України, керуючись ст.ст.130, 174, 212, 214, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1544 га, кадастровий номер: 0523183300:01:002:024, що розташовані по вул. Шевченка, 2 в с. Оратів Оратівського району Вінницької області за набувальною давністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області.

СУДДЯ О.М. Слісарчук