Постанова

від 08.07.2009 по справі 04/960

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04/960

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

08.07.09 р.                                                                                          № 04/960          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                                             

головуючого судді:                    Разіної Т.І.,

суддів:                                        Фаловської І.М.,                           

                                               Чорногуза М.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не  з»явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” на рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2009 року у справі № 04/960

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг”,       м.  Київ,

до          фермерського господарства “Агро-Вікторія Катеринопіль”,                                с. Шостакове Катеринопільського району Черкаської області,

про                               стягнення 103737 грн. 44 коп.,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до фермерського господарства “Агро-Вікторія Катеринопіль”  про стягнення 103737,44 грн., з яких: 34737,86 грн. боргу, 17656,15 пені, 11035,36 грн. –15% річних, 30889,70 штраф, 9418,37 грн. збитки за встановленим індексом інфляції. Також, позивач просив відшкодувати за рахунок відповідача суму понесених судових витрат.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.05.2009 р. (суддя Упир І.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 17656,15 пені, 11035,36 грн. річних, 9418,37 грн. інфляційних, 728,15 грн. держмита, 82,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі в частині стягнення 34737,86 грн. основного боргу. Відмовлено у позові в частині стягнення 30889,70 штрафу.

Рішення прийняте з урахуванням ст.ст. 526, 530, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 343 ГК України та ст. 61 Конституції України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2009 року у справі № 04/960 в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення штрафу; прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

          В обґрунтуванні апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, а саме - не правильно застосовано ст.ст. 230, 231 ГК України.

За апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” на рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2009 року згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 02.06.2009 року порушено апеляційне провадження у справі № 04/960 та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 17.06.09  підтримав доводи апеляційної скарги, просив змінити рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2009 року у справі № 04/960 в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення штрафу, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти апеляційної скарги не заперечив, відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник відповідача у судові засідання не з'явився, причини не явки суд не повідомив; про час і місце розгляду  справи був  повідомлений апеляційним судом належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення № 5918168).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, встановила наступне.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

 Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та інше) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ “Хімагромаркетинг” та ФГ “Агро-Вікторія Катеринопіль” було укладено договір поставки від 09.04.2008 року №Ап-01-0184 (а.с. 13).

Відповідно до п.п. 1.1. договору поставки ТОВ “Хімагромаркетинг” (продавець) зобов'язалось передати у власність ФГ “Агро-Вікторія Катеринопіль” (покупець), а покупець зобов'язався оплатити засобі захисту рослин: краток, герсотил, спектр, оптимум, 2,4 D-актив, супер ПАВ, бетамаг, магніт до бетамагу, тотал, бізон, універсал (надалі товар).

Підпунктом 1.1. договору поставки сторони встановили загальну вартість товару, яка складає 104298,64 грн. у тому числі ПДВ 20%, що станом на 09.04.2008 року за курсом 5,05 грн. за один долар США становить еквівалент 20653,20 доларів США.

Згідно п.п. 1.4. договору кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п.п. 1.1 даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшено, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати.

Відповідно до п.п. 1.3 договору продавець у випадку зміни законодавства України, і коливання (у бік збільшення) на ринку курсу долара США відносно національної валюти (гривні) залишає за собою право в односторонньому порядку при оформленні рахунку на оплату товару або відвантажувальної (видаткової) накладної змінити ціну товару, зазначеному у п.п. 1.2. договору. Розрахунок ціни договору в такому випадку здійснюється по формулі: ціна договору = вартість товару у доларах помножена на курс долара США, встановленого НБУ.

Підпунктом 2.1 договору сторони погодили те, що зобов'язання сплатити продавцю вартість товару, зазначеного у п.п. 1.2. даного договору з урахуванням положень п.п. 1.3 договору, в наступні строки: 10429,86 грн. не пізніше 10.04.2008 року, 93868,78 грн. не пізніше 09.10.2008 року.  

Між ТОВ “Хімагромаркетинг” та ФГ “Агро-Вікторія Катеринопіль” було укладено додаткові угоди до договору поставки від 09.04.2008 року №Ап-01-0184, а саме: Ап-01-0184ДС1 від 11.04.2008 р., Ап-01-0184ДС2 від 12.05.2008 р., Ап-01-0184ДС3 від 13.05.2008 р., Ап-01-0184ДС4 від 02.06.2008 р., Ап-01-0184ДС5 від 12.06.2008 р., Ап-01-0184ДС6 від 01.07.2008 р., Ап-01-0184ДС7 від 04.08.2008 р. (а.с. 14-20).

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач поставив товар відповідачу за договором та додатковими угодами товар на суму 205931,30 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 24, 26-29, 31-38, 40-41,  43-44).

Також, факт отримання вказаного товару підтверджується належним чином оформленими довіреностями виданих на ім'я Беліченко Олександра Адольфовича, а саме: серія ЯОЗ №811928 від 10.04.2008 р., серія ЯОЗ №811930 від 11.04.2008 р., серія ЯОЗ №811937 від 14.04.2008 р., серія ЯОЗ №811933 від 16.04.2008 р.,  серія ЯОЗ №811938 від 13.05.2008 р.,  серія ЯОЗ №811942 від 02.06.2008 р., серія ЯНК №520150 від 02.07.2008 р., серія ЯОЗ №811947 від 07.07.2008 р., серія НБІ №407670 від 12.08.2008 р. (а.с. 24, 26, 28, 32-33, 37, 41, 43-44).

Проте, порушуючи умови п. 2 договору, в якому сторонами було встановлено строк оплати товару, а саме: до 10.04.2008 року в сумі 10 429, 86 грн.; до 13.05.2008 року в сумі 4 545 грн.; до 26.0о.2008 року в сумі 1 059 грн.; до 21.07.2008 року в сумі 3 636 грн.; до 20.08.2008 року в сумі 11110, 00 грн.; до 29.08.2008 року в сумі 19 498, 63 грн. до 09.10.2008 року в сумі 93 868, 78 грн.; до 09.10.2008 року в сумі 8 160, 00 грн.; до 09.10.2008 року в сумі 19 498, 63 грн.; до 09.10.2008 року в сумі 24 594, 40 грн.; до 09.10.2008 року в сумі 9 531, 00 грн., відповідач своєчасно і в повній сумі одержані засоби захисту рослин не сплатив.

З урахуванням того, що відповідач, у  відповідності до ст. 33 ГПК України, надав місцевому господарському суду докази сплати основного боргу після подання позовної заяви до  місцевого господарського суду і до прийняття рішення по суті спору, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

За порушення умов договору позивач, відповідно до п. 5.2. договору згідно  ст.ст. 230-232 ГК України, нарахував пеню за період з 10.10.2008 року по 13.03.2009 року в сумі 17 656 грн. 15 коп., штрафу в сумі 30 889 грн. 70 коп. (п.5.4. договору), річних в сумі 11 035 грн. 36 коп. за період з 10.10.2008 року по 13.03.2009 року та інфляційні в сумі 9 418 грн. 37 коп.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси іншої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України та іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконувати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 5.2. Договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом було правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 17656,15 грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, господарський суд Черкаської області правомірно задовольнив позовні  вимоги в частині стягнення з відповідача 9418,37 грн. - інфляційних та 15% річних у розмірі 11035,36 грн.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Черкаської області помилково прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 30889,70 грн. штрафу, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Господарським кодексом не визначається, що слід розуміти під кожним із видів господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня) і чим вони відрізняються одна від одної, а тому у даному випадку слід застосовувати правила, встановлені ЦК України. Цивільне законодавство визначає всі три види штрафної відповідальності як різновиди неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Тобто, штраф й пеня є різновидами неустойки, чітке визначення яких надане у частинах 2 та 3 ст. 549 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 ЦУ України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 546 ЦК України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними, а навпаки, хоча і є різновидами неустойки, є різними правовими категоріями. Штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов'язання понад встановлений сторонами зобов'язання термін та може встановлюватися за будь-яке порушення, тоді як пеня має триваючий характер, тобто нараховується за певний проміжок часу, є видом відповідальності за невиконання, за загальним правилом, виключно грошового зобов'язання.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на корить позивача 30889,70 грн. штрафу, оскільки  зміст договору сторони визначили на свій розсуд і погодили  його умови.

Згідно ст. 629 ЦК України  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2009 року змінити частково.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” на рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2009 року у справі № 04/960 –задовольнити частково.

2.  Рішення господарського суду Черкаської області від 05.08.2009 року у справі               № 04/960 змінити частково. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з  фермерського господарства “Агро-Вікторія Катеринопіль” (20504, вул. Котовського, 100,  с. Шостакове,  Катеринопільського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 34593757) на корить товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (99011, проспект Воз»єднання, 15, м. Київ; код ЄДРПОУ 30262667) 17656,15 грн. пені, 11035,36 грн. 15% річних, 9418,37 грн. інфляційних, 30889,70 грн. штрафу, 689,99  грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 34737,86 грн. основного боргу.»

          3. Доручити господарському суду Черкаської області видати   наказ.

4.    Справу № 04/960 повернути до господарського суду Черкаської області.

5. Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.

Головуючий суддя                                                                                    Т. Разіна

Судді:                                                                                                             І. Фаловська

                                                                                                                         М. Чорногуз

Дата відправки  10.07.09