б3/088-09
КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
20.07.09 р. справа № б3/088-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шкурдової Л. М. (доповідач по справі),
суддів:
Ільєнок Т.В.
Тарасенко К. В.
при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,
за участю представників сторін - згідно з протоколом судового засідання від 20 липня 2009 року (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Слава»
на ухвалу господарського суду Київської області від 02 червня 2009 року
у справі № Б3/088-09 (суддя Лопатін А.В.)
за заявою акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії «Центрально-Міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області», Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг
до товариства з обмеженою відповідальністю «Слава», Київська обл., м. Березань
про банкрутство,
в с т а н о в и в :
ухвалою господарського суду Київської області від 02 червня 2009 року у справі № Б3/088-09 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Слава»акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Центрально-Міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області»визнано кредитором з грошовими вимогами в сумі 4600866,78 грн.; зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Слава»; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Срібного І.В.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою товариство з обмеженою відповідальністю «Слава»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена місцевим судом з порушенням норм матеріального права, в саме: основним завданням підготовчого засідання у справі про банкрутство є з'ясування ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху про банкрутство, проте місцевим господарським судом в підготовчому засіданні не було з'ясовано безспірність вимог кредитора до боржника та не прийнято до уваги, що вимоги ініціюючого кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25 червня 2009 року згідно зі ст. 98 ГПК України апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Слава»прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16 липня 2009 року за участю представників учасників апеляційного провадження.
14 липня 2009 року через загальний відділ апеляційного господарського суду від заявника надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких заявник заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі з підстав, викладених у запереченнях.
В судовому засіданні 16 липня 2009 року представник боржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Слава»задовольнити, ухвалу господарського суду Київської області від 02 червня 2009 року у справі № Б3/088-09 скасувати, провадження у справі № Б3/088-09 припинити.
Представники заявника в судовому засіданні 16 липня 2009 року заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених у запереченнях, просили суд залишити апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Слава»без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 02 червня 2009 року у справі № Б3/088-09 без змін.
В судовому засіданні 16 липня 2009 року, яке відбулось за участю представників учасників апеляційного провадження, оголошено перерву до 20 липня 2009 року.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також заслухавши пояснення представників учасників апеляційного провадження, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Слава»та скасування ухвали господарського суду Київської області від 02 червня 2009 року у справі № Б3/088-09 з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2006 р. між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії «Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області»(далі - Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Слава»(далі - ТОВ «Слава») укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №35/2 на суму 4 200 000,00 грн. зі строком сплати до 17.09.2007р.
ТОВ «Слава»свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів своєчасно та в повному обсязі не виконало, у зв'язку з чим Банк звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості.
Рішенням господарського суду Київської області від 12.10.2007р. у справі № 18/373-07 позовні вимоги Банку задоволено повністю. З ТОВ «Слава»стягнуто 4 165 520 грн. - заборгованості по кредиту, 365881,01 грн. - заборгованості по відсоткам, 26143,68 грн. - сума несплаченої комісійної винагороди за управління кредитом, 17822,09 грн. - сума пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди за управління кредитом.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.2007р. рішення господарського суду Київської області від 12.10.2007р. у справі №18/373-07 залишено без змін.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»(ст. 115 ГПК України).
Частиною 1 статті 116 ГПК України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
На виконання рішення господарського суду Київської області від 12.10.2007р. у справі № 18/373-07 судом видано наказ господарського суду Київської області №18/373-07 від 14.01.2008р., який пред'явлений Заявником до примусового виконання до ВДВС Березанського міського управління юстиції.
08.02.2008р. ВДВС Березанського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з Боржника на користь Заявника суми боргу в розмірі 4600866,78 грн.
Державним виконавцем було надано ТОВ «Слава»строк до 15.02.2008р. для добровільної сплати заборгованості.
ТОВ «Слава»борг не сплачений.
Постановою від 30.06.2008р. виконавчий документ повернуто Заявнику без виконання у зв'язку з відсутністю коштів у боржника для задоволення вимог стягувача.
Відповідно до вимог ч.2 статті 40 Закону України " Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві , якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, державний виконавець складає акт.
Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №35/2, 18 вересня 2006 року сторонами укладено договір № 159/5 застави майна, з якого вбачається, що заставна вартість майна становить 5250000,00 грн. В державний реєстр обтяжень внесений запис про обтяження рухомого майна заставою, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом.
В матеріалах справи наявні документи (договір № 18 від 18 лютого 2005 року, додаткова угода від 21 лютого 2005 року до договору від 18.02.2005 р., акт прийому-передачі від 18 лютого 2005 року, договір відповідального зберігання від 07 вересня 2006 року, акт передачі майн від 07 вересня 2006 року) надані боржником в підтвердження місцезнаходження майна, що є предметом договору застави 159/5.
Застава, згідно з ст.546 ЦК України, є видом забезпечення виконання основного зобов'язання, має похідний характер, в даному випадку - від основного кредитного договору, а звернення стягнення на предмет застави - є механізмом та засобом, який забезпечує виконання грошового зобов'язання, в даному випадку, за кредитним договором, в зв'язку з чим, виходячи з вимог ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зобов'язання по поверненню грошових коштів за кредитним договором, в разі звернення стягнення на предмет застави, яка забезпечувала основне кредитне зобов'язання, не трансформується в речове, а залишається за змістом грошовим.
Відповідно до вимог п.8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора додаються докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
Згідно з ч. 2 ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.
Виходячи з вимог п.9 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.
Заявник звернувся до місцевого господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором та наявності у боржника перед заявником станом на час порушення справи про банкрутство заборгованості у розмірі 4600866,78 грн., маючи в заставі майно боржника на суму 5250000,00 грн. без доказів звернення стягнення на це майно та відповідного визначення суми боргу, не покритої заставою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів–вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами, чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
Матеріали справи не містять належних доказів, що підтверджують проведення державним виконавцем дій з розшуку майна, що є предметом договору застави, на яке може бути звернено стягнення, документів, що підтверджують відсутність заставленого майна за його місцезнаходженням згідно з Договорами відповідального зберігання, документів, що підтверджують звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно з метою задоволення вимог заявника з погашення заборгованості за кредитним договором, та доказів, що залишкова вартість предмета застави недостатня для повного задоволення вимог кредиторів.
Отже, колегія суддів вважає, що заява ініціюючого кредитора подана та справа про банкрутство безпідставно та передчасно порушена господарським судом, без дотримання вимог частини третьої статті 6 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, за відсутності доказів неспроможності боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги, в порядку, встановленому Законом України " Про виконавче провадження".
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Київської області від 02 червня 2009 року у справі № Б3/088-09 –скасуванню, провадження у справі-припиненню.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Слава»на ухвалу господарського суду Київської області від 02 червня 2009 року у справі № Б3/088-09 - задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 02 червня 2009 року у справі № Б3/088-09 - скасувати.
3. Провадження у справі № Б3/088-09 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Слава»припинити.
4. Справу № Б3/088-09 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення
Головуючий суддя: Шкурдова Л. М.
Судді:
Ільєнок Т.В.
Тарасенко К. В.
Дата відправки 21.07.09
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2009 |
Оприлюднено | 22.10.2009 |
Номер документу | 5071241 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Шкурдова Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні