Постанова

від 20.08.2009 по справі 6/079-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/079-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

20.08.09 р.                                                                                          № 6/079-09          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Ільєнок Т.В. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Мазур Л. М.

                                                  Чорногуза М. Г.

секретар судового засідання: Лебедєва С.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:         Маслова К.В. –представник за дов. б/н від 04.02.08 р.;

від відповідача:    Савицький О.Д. –представник за дов. №17 від 02.06.2009 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс /Україна/»на Рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року у справі № 6/079-09 (суддя –Маляренко А.В.),

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОС-Будсервіс»,                 м. Київ;

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс /Україна/»,                   м. Вишгород Київської області;

про: стягнення заборгованості у сумі 29 241,17 грн.,  

В С Т А Н О В И В:

30.03.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКОС-Будсервіс»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до              Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс /Україна/»про стягнення заборгованості у сумі 29 241,17 грн. за Договором будівельного підряду від 18.05.06 р., з яких: 17 500,00 грн. основного боргу, 1 491,00 грн. пені, 6 422,50 грн. нарахувань індексу інфляції, 1 127,67 грн. 3% річних, 2 700,00 грн. збитків у вигляді витрат на юридичні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи умови Договору будівельного підряду від 18.05.06 р., не розрахувався за виконані будівельні роботи у сумі 17 500,00 грн.

На підставі п. 4.2, 4.2.1  та ч. 2  ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 1 491,00 грн. пені, 6 422,50 грн. нарахувань індексу інфляції та 1 127,67 грн. 3% річних.

Позивач зазначив, що для врегулювання даного спору, був змушений звернутись за правовою допомогою до юриста, у зв'язку з чим поніс збитки. На підставі п. 1 ст. 623 ЦК України позивачем визначено до стягнення суму збитків  у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 2 700,00 грн.

Відповідач –ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» правом наданим ст. 75 ГПК України не скористався, письмового відзиву на позов суду не надав.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.05.2009 р. у справі №6/079-09 позовні вимоги задоволено частково, визначено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс /Україна/» на користь «ЮКОС-Будсервіс»17 500,00 грн. основного боргу, 1 491,00 грн. пені, 6 422,50 грн. нарахувань індексу інфляції, 1 127,67 грн. 3% річних, в іншій частині позову про стягнення збитків, пов'язаних з оплатою юридичних послуг у розмірі 2 700,00 грн. відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що заявлена позивачем сума основного боргу підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами. Господарський суд Київської області погодився з розрахунками господарських санкції позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у вигляді витрат на юридичні послуги, суд виходив з того, що дана вимога суперечить положенням ст. ст. 22, 611 ,623 ЦК України, оскільки, такі витрати не мають обов'язкового характеру.

Не погоджуючись із вищеназваним Рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною  скаргою, в якій просить змінити Рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 р. у справі №6/079-09.

У судовому засіданні від 20.08.09 р. представник відповідача уточнив вимоги апеляційної скарги та просив змінити судове рішення по даній справі в частині стягнення нарахувань індексу інфляції до суми 6 318,00 грн.

У доводах апеляційного оскарження відповідач зауважує, що притримав фінансові взаєморозрахунки з підрядником відповідно до п. 3.4 Договору будівельного підряду від 18.05.06 р. - до моменту усунення підрядником виявлених недоліків по відношенню до якості виконаних робіт, про що повідомив позивача у відповіді на претензію від 17.05.07 р. №82.

Скаржник вважає невірним здійснений позивач розрахунок нарахувань індексу інфляції у сумі 6 422,50 грн., з яким погодився суд першої інстанції. За контррозрахунком відповідача інфляційні нарахування за заявлений позивачем період прострочення боргу становлять 6 318,00 грн.

Позивач –не погодився з доводами апеляційного оскарження у письмових запереченнях від 31.07.09, зазначивши на тому, що у відповідності до п. 1 ст. 853 ЦК України замовник не заявляв про допущені у роботі відступи від умов Договору будівельного підряду від 18.05.06 р. або інші недоліки у якості виконаних робіт, що підтверджується підписаними обома сторонами Актами виконаних робіт.

Позивач наголошує, що не отримував від відповідача будь-яких письмових повідомлень про виявлені недоліки якості робіт, відповідач, в свою чергу, доказів направлення та отримання підрядником таких повідомлень суду не надав.

Ухвалою від 22.07.2009 р. Київський міжобласний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс /Україна/»на Рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року у справі № 6/079-09 прийняв до провадження.

У судовому засіданні від 20.08.2009 року колегією суддів, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини Постанови по даній справі, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс /Україна/»задоволено, Рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року у справі № 6/079-09 змінено.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги,  виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

18.05.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКОС-Будсервіс»(підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс /Україна/» (замовник, відповідач) було укладено Договір будівельного підряду, згідно умов якого позивач виконує для відповідача підрядні роботи, а відповідач зобов‘язаний прийняти та оплатити їх вартість.

Відповідно до пункту 2.1 названого Договору загальна вартість робіт визначається в Додатках до Договору і сплачується підряднику на вибір замовника частинами в наступному порядку:

- передоплата, яка включає в себе суму вартості будівельних матеріалів, передбачених проектно-кошторисною документацією протягом 2-х банківських днів від дати отримання рахунку-фактури підрядника;

- остаточний розрахунок, який включає в себе вартість фактично виконаних робіт у відповідності з затвердженою сторонами проектно-кошторисною документацією і актами виконаних робіт протягом 5 банківських днів від дати отримання рахунку-фактури підрядника за умови погодження сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач виконав свої договірні зобов‘язання повністю, що підтверджується Актами приймання–передачі виконаних робіт на загальну суму 76 686,36 грн. (а.с. 18-26). Факт отримання виконаних робіт підтверджується підписами представників сторін на названих Актах без жодних зауважень з боку замовника та рахунками-фактурами до них.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач часткового розрахувався за виконані будівельні роботи у розмірі 58 936,36 грн., в наслідок чого утворилась заборгованість у сумі 17 500,00 грн.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов‘язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.1. Договору будівельного підряду від 18.05.06 р., відповідач зобов'язаний був здійснити оплату послуг позивача на протязі 5 банківських днів від дати отримання рахунку-фактури за умови підписання актів прийому - передачі виконаних робіт.

Акти прийому-передачі виконаних робіт за Договором будівельного підряду від 18.05.06 р. підписані уповноваженими представниками сторін, всі рахунки-фактури були вручені відповідачу особисто, додатково надіслані поштою 18.10.2006 р. та отримані відповідачем 24.10.2006 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення (а.с. 36)

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і при її апеляційному перегляді відповідач не надав доказів заявленої суми заборгованості з оплати вартості виконаних будівельних робіт у розмірі 17 500,00 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи заявника апеляційної скарги про те, що відповідач притримав фінансові взаєморозрахунки з підрядником до моменту усунення ним виявлених недоліків по відношення до якості виконаних робіт, про що повідомив позивача у відповіді а претензію від 17.05.07 р. №82. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 96 Постанови КМ України «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництву»від 01.08.05 р. №668 підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

У відповідності до п. 1 ст. 853 ЦК України замовник не заявляв про допущені у роботі відступи від умов Договору будівельного підряду від 18.05.06 р. або інші недоліки у якості виконаних робіт, що підтверджується підписаними обома сторонами Актами виконаних робіт.

У підтвердження своїх стверджень про направлення підряднику відповіді на претензію від 17.05.07 р. №82, в якій викладено зауваження щодо якості виконаних робіт, відповідач не надав суду  відповідних доказів її  направлення та отримання підрядником, зокрема фіскального чеку відділу поштового зв'язку, опису вкладення до цінного листа, поштового повідомлення про вручення рекомендованого листа, тощо.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 17 500,00 грн.

На підставі п. 4.2 Договору будівельного підряду від 18.05.06 р. позивачем за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором нараховано пеню в сумі 1 491,00 грн. за період з 01.11.2006 року по 03.05.2007 року.

Відповідно до п. 4.2 названого Договору за порушення передбачених Договором строків виконання робіт і (або) оплати вартості робіт, за умови відсутності перешкод в цьому іншої сторони, винна сторона повинна нарахувати і виплатити потерпілій стороні неустойку (відповідно штраф чи пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми відповідно Договору чи боргу  за кожен день прострочення виконання вказаного зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Згідно ст. 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 названого Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо  задоволення позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 1 491,00 грн.    

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦУК України позивачем заявлено до стягнення 6 422,50 грн. нарахувань індексу інфляції та 1 127,67 грн. 3% річних за період з листопада 2006 р. по листопад 2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних у сумі 1 127,67 грн., вважає його вірним та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, при перевірці розрахунку нарахувань індексу інфляції позивача за період з листопада 2006 р. по листопад 2008 р. у розмірі 6 422,50 грн., колегією суддів встановлено, що  в ньому не значаться нарахування за липень та серпень місяці 2008 року.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.08.09 р. було зобов'язано позивача в строк до 18.08.09 р. надати суду письмові пояснення  щодо не включення до розрахунку нарахувань індексу інфляції  за липень та серпень місяці 2008 року. Позивач дану вимогу суду апеляційної інстанції не виконав, письмових пояснень не надав.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок нарахувань індексу інфляції позивача, вважає що ним безпідставно не включено до розрахунку, з яким погодився суд першої інстанції, нарахувань індексу інфляції за липень та серпень місяці 2008 р. з від'ємними показниками.

Розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції здійснюється шляхом перемноження заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з розрахунком нарахувань індексу інфляції відповідача, за яким нарахування індексу інфляції на суму основного боргу  за  період з листопада 2006 р. по листопад 2008 р. становить 6 318,00 грн. За таких обставин, доводи апеляційного оскарження щодо завищення розміру нарахувань індексу інфляції на суму 105,00 грн. є обґрунтованими, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне судове рішення в частині стягнення нарахувань індексу інфляції змінити, стягнути з відповідача 6 318,00 грн. нарахувань індексу інфляції, в частині стягнення 105,00 грн. нарахувань індексу інфляції відмовити.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що віднесення позивачем до складу збитків витрат на юридичну допомогу суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, положенням ст. ст. 22, 611, 623 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру. Крім того, відсутній причинно-наслідкового зв'язок між поведінкою відповідача та збитками позивача у вигляді суми оплати наданих позивачу юридичних послуг. Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді витрат на  юридичні послуги в розмірі 2 700,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне  Рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року у справі № 6/079-09 змінити,  позов задовольнити частково, стягнути з позивача  на користь відповідача 17 500,00 грн. основного боргу, 1 491,00 грн. пені, 6 318,00 грн. нарахувань індексу інфляції, 1 127,67 грн. 3% річних, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний  господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс /Україна/»на Рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року у справі № 6/079-09 задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 21.05.2009 року у справі                                № 6/079-09 змінити.

Резолютивну частину судового рішення викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.           

Стягнути з позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс /Україна/»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, код ЄДРПОУ 32878486 п/р, МФО 321712, 26007000000021 в ВАТ «Родовід Банк») на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОС-Будсервіс»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, корпус А, офіс 516, код ЄДРПОУ 33941878, МФО 300711, п/р №26007052701560 в ПФ КБ «ПриватБанк») 17 500,00 грн. основного боргу, 1 491,00 грн. пені, 6 318,00 грн. нарахувань індексу інфляції, 1 127,67 грн. 3% річних, 254,88 грн. державного мита та 106,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити».

Стягнути з позивача на користь відповідача 146,21 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги по даній справі.

Видачу відповідних виконавчих документів доручити господарському суду Київської області.

Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її оголошення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.

Матеріали справи № 6/079-09 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя:                                                                      Ільєнок Т.В.

Судді:

                                                                                                    Мазур Л. М.

                                                                                                    Чорногуз М. Г.

Дата відправки  03.09.09