Постанова

від 28.09.2009 по справі 10/119

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/119

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

28.09.09                                                                                           Справа  № 10/119

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Зварич О.В.

                                                    Скрипчук О.С.

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від позивача –Чорнейко О.І.

від відповідача (скаржник)   - Войтович О.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», б/н від 30.07.2009 року

на рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2009 року, суддя Довга О.І.

у справі № 10/119,

за позовом Приватного підприємства Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс», м.Дрогобич

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», м.Трускавець

про стягнення 28719,49 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду  Львівської області від 23.07.2009 року по справі №10/119 позов ПП НВПП «Енергія-Сервіс»задоволено частково, стягнено з ТзОВ «Трускавецьінвест»на користь ПП НВПП «Енергія-Сервіс»22741,67 грн. –штрафних санкцій.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2008 року по справі №28/216 не виконав, суму основного боргу в розмірі 122041,98 грн. не погасив. Таким чином, суд першої інстанції враховуючи положення ст.193, 230, п.4 ст.231, ч.6 ст.232 ГК України, положення договору №14/02 ч.1 ст.612, 625 ЦК України,  вважає підставними заявлені до стягнення 22741,67 грн. –штрафних санкцій.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду, ТзОВ «Трускавецьінвест»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2009 року по справі №10/119.

07.09.2009 року до суду надійшло доповнення до апеляційної скарги (повний текст), в якому скаржник просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким зменшити суму боргу, держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, вказуючи на те, що апелянтом у відповідності до вимог ч.3 ст.267 ЦК України заявлялось про застосування позовної давності до стягнення пені. Поряд з цим, скаржник вважає безпідставними стягнення витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 312,50 грн., оскільки станом на момент прийняття рішення розмір таких становив 118 грн.

28.09.2009 року до суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому скаржник просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, та стягнути з відповідача 22589,07 грн., так як позивачем допущено помилки при нарахуванні пені, інфляційних та 3% річних. При цьому, скаржником подано власний розрахунок інфляційних 3% річних та пені, згідно якого сума інфляційних становить –15980,89 грн., 3% річних –3026,09 грн. та пеня в розмірі 3612,09 грн.

Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги з урахуванням доповнень до апеляційної скарги підтримав, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 22589,07 грн., взявши до уваги розрахунок нарахування інфляційних, 3% річних та  пені, доданий відповідачем.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечила, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просила оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи на безпідставність вимог апелянта.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.12.2008 року по справі №28/216, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2009 року, первісний позов ПП НВПП «Енергія-Сервіс»задоволено частково, стягнено з ТзОВ «Трускавецьінвест»на користь ПП НВПП «Енергія-Сервіс»- 122041,98 грн. –основного боргу, 12204,11 грн. –штрафу, 9861,94 грн. –пені, 12906,54 грн. –інфляційних втрат, 1356,97 грн. –3% річних.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив суми основного боргу в розмірі 122041,98 грн., а також те, що по справі №28/216 стягнено пеню, інфляційні та 3% річних лише до моменту подачі первісного позову (15.07.2008 року), позивачем нараховано пеню, інфляційні та 3% річних за період з дати подання первісного позову.  Враховуючи заяву про зменшення позовних вимог та розрахунок, доданий до неї (арк. справи 52-55) позивачем нараховано позивачу:

- 3% річних в сумі 1822,74 грн. та інфляційних в розмірі 9423,73 грн., за період з 20.06.2008 року по 21.04.2009 року, згідно актів виконаних робіт за березень, квітень 2007 року від 16.04.2007 року (сума заборгованості 72102 грн.);

- 3% річних в сумі 577,40 грн. та інфляційних в розмірі 3357,03 грн., за період з 14.07.2008 року по 21.04.2009 року, згідно акту виконаних робіт за серпень 2007 року (сума заборгованості 25684,98 грн.);

- 3% річних в сумі 149,27 грн. та інфляційних в сумі 867,85 грн., за період з 14.07.2008 року по 21.04.2008 року, згідно акту виконаних робіт за серпень 2007 року  (сума боргу 6640 грн.);

- 3% річних в сумі 395,99 грн. та інфляційних в сумі 2302,28 грн., за період з 14.07.2008 року –21.04.2009 року, згідно акту виконаних робіт за квітень 2008 року (сума боргу 17615 грн.);

- пеню на суму заборгованості в розмірі 25684,98 грн., згідно акту виконаних робіт за серпень 2007 року з 14.07.2008 року  за 110 днів  –1977,74 грн.

- пеню на суму заборгованості 6640 грн., згідно акту виконаних робіт за серпень 2007 року за період з 14.07.2008 за 110 днів –511,28 грн.

- пеню на суму  заборгованості 17615 грн., згідно акту виконаних робіт за квітень 2008 року за період 14.07.2008 року за 110 днів –1356,36 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.4 договору 14/02 від 14.02.2007 року, укладеним між сторонами  передбачено, що за прострочення платежів за виконані роботи і остаточного розрахунку за здані роботи ТзОВ «Трускавецьінвест»сплачує ПП НВПП «Енергія-Сервіс»пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Слід зазначити про те, що згідно рішення господарського суду від 18.12.2008 року по справі №28/216 з відповідача стягнено пені за період з 02.05.2008 року по 14.07.2008 року, таким чином позивач має право заявляти вимогу про стягнення пені з 14.07.2008 року по 31.10.2008 року.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,

Слід зазначити про те, що відповідач не заперечує того, що сума боргу, яка стягнена рішенням суду від 18.12.2008 року по справі №28/216 не сплачена, а також не заперечує проти нарахування інфляційних, 3% річних та пені, а заперечує лише розмір таких.

Колегія суддів, провівши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних в сумі 2945,4 грн. та інфляційних в сумі 15950,89 грн. прийшла до висновку, що такі нараховані позивачем правильно. Поряд з цим, суми 3% річних та інфляційних у розрахунку скаржника більші ніж заявлені позивачем до стягнення. Крім того, при нарахуванні інфляційних допущено арифметичну помилку.

Щодо стягненої судом пені, слід зазначити, що така нарахована позивачем невірно, а саме, колегія суддів провівши арифметичний розрахунок вважає підставною:

- пеню із суми заборгованості в розмірі 25684,98 грн., згідно акту виконаних робіт за серпень 2007 року нарахована з 14.07.2008 року  за 110 днів , яка становитиме 1852,69 грн.

- пеню із суми заборгованості 6640 грн., згідно акту виконаних робіт за серпень 2007 року нарахована з 14.07.2008 за 110 днів, яка становитиме 478,95 грн.

- пеню із суми  заборгованості 17615 грн., згідно акту виконаних робіт за квітень 2008 року нарахована з 14.07.2008 року за 110 днів, яка становитиме 1270,59 грн.

Слід зазначити про те, що відповідач проводячи перерахунок пені у своєму розрахунку зазначає період з травня по листопад 2008 року, проте нарахування пені слід проводити з 14.07.2008 року по 31.10.2008 року.

Колегією суддів також відзначено те, що суд першої інстанції стягуючи інфляційні, 3% річних та пеню, вказує що такі є штрафними санкціями. Проте, інфляційні нарахування та 3% річних не є штрафними санкціями.

Сплата боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Щодо посилання скаржника на те, що на момент прийняття рішення постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року №361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних ста господарських справ», якою передбачено сплату  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн., скасована постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 року №693, а відтак з відповідача слід стягнути 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, не заслуговує на увагу, так як станом на момент подання позовної заяви ПП НВПП «Енергія-Сервіс»постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року №361 була чинною.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

Відповідно до ст.49 ГПК України суд проводить розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд,                                                         

                                                      постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2009 року по справі №10/119 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»(Львівська область, м.Трускавець, вул.Суховоля,50, код ЄДРПОУ 30439207) на користь Приватного підприємства Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс»(м.Дрогобич, вул.В.Великого,24/72, код ЄДРПОУ 33350855) 22498,52 грн., з яких  2945,4грн. –3% річних, 15950,89 грн. –інфляційних та 3602,23 грн. –пені; 224,98 грн. –державного мита та 309,16 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс»(м.Дрогобич, вул.В.Великого,24/72, код ЄДРПОУ 33350855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»(Львівська область, м.Трускавець, вул.Суховоля,50, код ЄДРПОУ 30439207) - 2 грн. 43 коп. –витрат по оплаті держмита за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                          Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                                  Зварич О.В.

Скрипчук О.С.