Рішення

від 15.09.2015 по справі 344/5147/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5147/15-ц

Провадження № 2/344/2693/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки В«Прикарпаття-СімВ» про захист прав споживача, стягнення коштів за договорами про залучення внеску (вкладу) від 16.05.2014 року та від 19.06.2014 року в розмірі 84 937,84 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 800,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кредитної спілки В«Прикарпаття-СімВ» про захист прав споживача, стягнення коштів за договорами про залучення внеску (вкладу) від 16.05.2014 року та від 19.06.2014 року в розмірі 84 937,84 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 800,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 16.05.2014 року був укладений договір № 11-14 про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок та 19.06.2014 року - №12-14. За умовами договорів позивач передав, а банк прийняв на зберігання грошові кошти в розмірі по 35 000 грн. по кожному договору строком на 6 місяців кожний, з обов'язком виплати процентів за користування вкладом в розмірі 24% річних. 17.11.2014 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №11-14 від 16.05.2014 року та 19.12.2014 року - додаткову угоду до договору №12-14 від 19.06.2014 року, відповідно до яких терміни договорів продовжувались на три місяці. В березні 2015 року позивач звернувся до КС В«Прикарпаття-СімВ» з вимогою повернути йому вклади по депозитних договорах, однак жодної відповіді не отримав, кошти йому так і не повернули. Внаслідок протиправних дій відповідача, позивач зазнав важких моральних страждань. Заподіяна відповідачем моральна шкода є втратами невідновлювального характеру, компенсацію за яку позивач оцінює в розмірі 3 000 гривень. Крім цього, просив стягнути з відповідача витрати за правову допомогу в розмірі 800,00 грн.

17.06.2015 року позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 90 537 грн. 84 коп. депозитних коштів та нарахованих за вказаними договорами депозитних відсотків, 3 000,00 грн. моральної шкоди та 800,00 грн. витрат за правову допомогу.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві, просив задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, попередньо подав до суду заяву, відповідно до якої позов визнає частково, а саме в частині суми депозитного вкладу - 70 000,00 грн. та нарахованих відсотків - 14 937,84 грн., а всього на суму 84 937,84 грн. Просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача (а.с.35).

Заслухавши пояснення позивача, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки.

16.05.2014 року між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою В«Прикарпаття-СімВ» було укладено договір № 11-14 про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок на строк 6 місяців до 16 листопада 2014 року. На виконання умов договору позивач вніс на депозитний рахунок в банку кошти в розмірі 35 000 грн. Відповідно до умов договору за використання грошових коштів банк нараховує і сплачує вкладнику проценти із розрахунку 24% річних (п.2.2.). Спілка зобовВ»язувалась повернути члену КС суму внеску, а також нараховані але не сплачені проценти на внесок в день визначений п.1.1. цього договору, в якості закінчення строку договору. Всі виплати на користь члена КС здійснюються спілкою в національній валюті через касу спілки або шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок члена КС (за письмовою заявою останнього) (п.п. 2.8., 2.10.) (а.с.3).

Також 19.06.2014 року між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою В«Прикарпаття-СімВ» було укладено договір № 12-14 про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок на строк 6 місяців до 19 грудня 2014 року. На виконання умов договору позивач вніс на депозитний рахунок в банку кошти в розмірі 35 000 грн. Відповідно до умов договору за використання грошових коштів банк нараховує і сплачує вкладнику проценти із розрахунку 24% річних (п.2.2.). Спілка зобовВ»язувалась повернути члену КС суму внеску, а також нараховані але не сплачені проценти на внесок в день визначений п.1.1. Цього договору, в якості закінчення строку договору. Всі виплати на користь члена КС здійснюються спілкою в національній валюті через касу спілки або шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок члена КС (за письмовою заявою останнього) (п.п. 2.8., 2.10.) (а.с.5).

17.11.2014 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №11-14 від 16.05.2014 року, відповідно до якої термін дії договору був продовжений до 17.02.2015 року (а.с. 4), а 19.12.2014 року було укладено додаткову угоду до договору №12-14 від 19.06.2014 року, відповідно до якої термін дії договору був продовжений до 20.03.2015 року (а.с. 6).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

25.03.2015 року позивач звернувся до відповідача із претензією щодо негайного повернення вкладів та відсотків по вкладах (а.с.8-10).

Однак, відповідач на претензію позивача не відреагував та кошти не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, станом на 17.02.2015 року заборгованості відповідача перед позивачем за договором №11-14 від 16.05.2014 року становить 43 453 грн. 88 коп., з яких: 35 000 грн. 00 коп. - сума банківського вкладу, 8 453 грн. 88 коп. - 24% за договором за період з 16.05.2015 року по 16.05.2015 року; станом на 20.03.2015 року заборгованості відповідача перед позивачем за договором №12-14 від 19.06.2014 року становить 41 483 грн. 96 коп., з яких: 35 000 грн. 00 коп. - сума банківського вкладу, 6 483 грн. 96 коп. - 24% за договором за період з 19.06.2015 року по 20.03.2015 року.

Даний розмір заборгованості представником відповідача не оспорюється та визнається в повному обсязі, а тому підлягає до стягнення (а.с.35).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 24% річних за період з 17.02.2015 року по 17.06.2015 року по договору №11-14 від 16.05.2014 року та за період з 20.03.2015 року по 17.06.2015 року по договору №12-14 від 19.06.2014 року, у вказані періоди договори припинили свою дію, відсотки в розмірі 24% були передбачені укладеними договорами на час їх дії, а тому застосовувати визначену позивачем ставку відсотків як штрафну санкцію за порушення грошового зобовВ»язання немає підстав.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, ні договором, ні законом не передбачено нарахування 24% річних за користування коштами після закінчення строку дії договорів, то в цій частині позову слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі договорів про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Отже, правовідносини, що існують між сторонами, є зобов'язальними. У разі порушення зобов'язання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Укладеній між сторонами договори про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, у разі порушення збов'язань не передбачають відшкодування моральної шкоди.

Крім того, Згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання що позовна вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн. до задоволення не підлягає.

Згідно із ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому судові витрати по справі слід стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивача було звільнено від його сплати.

Керуючись ст.ст. 16, 509, 611, 625, 631, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст.ст. 16, 61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки В«Прикарпаття-СімВ» про захист прав споживача, стягнення коштів за договорами про залучення внеску (вкладу) від 16.05.2014 року та від 19.06.2014 року в розмірі 84 937,84 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 800,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн. - задоволити частково.

Стягнути з кредитної спілки «Прикарпаття-сім», код ЄДРПОУ 34622944, місцезнаходження: вул. Галицька, буд. № 10, м. Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: ОСОБА_2АДРЕСА_1, м. Івано-Франківськ, кошти за договором № 11-14 від 16 травня 2014 року про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок у розмірі 35 000 (тридцять пВ»ять тисяч) грн. 00 коп. та нараховані за вказаним договором депозитні відсотки у розмірі 8 453 (вісім тисяч чотириста пВ»ятдесят три) грн. 88 коп.; кошти за договором № 12-14 від 19 червня 2014 року про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок у розмірі 35 000 (тридцять пВ»ять тисяч) грн. 00 коп. та нараховані за вказаним договором депозитні відсотки у розмірі 6 483 (шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 96 коп., а всього 84 937 (вісімдесят чотири тисячі девВ»ятсот тридцять сім) грн. 84 коп.

Стягнути з кредитної спілки «Прикарпаття-сім», код ЄДРПОУ 34622944, місцезнаходження: вул. Галицька, буд. № 10, м. Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: ОСОБА_2АДРЕСА_1, м. Івано-Франківськ - 800(вісімсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу згідно квитанції № ПН688711С1 від 06.04.2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з кредитної спілки «Прикарпаття-сім», код ЄДРПОУ 34622944, місцезнаходження: вул. Галицька, буд. № 10, м. Івано-Франківськ, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250, банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 857 грн. 37 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Пастернак І.А.