Постанова

від 13.03.2007 по справі 41/407а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/407а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

13.03.07 р.                                                                             Справа № 41/407а

м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223

Суддя господарського суду Донецької області           Гончаров С.А.                                        

при секретарі судового засідання Возневій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд", м. Донецьк

до  Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003792340/0 від 28.09.06р., недійсним податкового повідомлення-рішення №0003802340/0 від 28.09.06р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрейд", звернувся до суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003792340/0 від 28.09.06р. та недійсним податкового повідомлення-рішення №0003802340/0 від 28.09.06р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем невірно визначена сума податкового зобов'язання, а спірні податкові повідомлення-рішення прийняті внаслідок неправильного застосування та порушення норм Закону України "Про податок на додану вартість".

Позивач стверджує, що відповідачем неправомірно у акті перевірки робиться висновок про порушення ним п.п 7.2.1 п.7.2, п.п 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Позивач посилається на п.п 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно із яким при експорті товарів ставка податку на додану вартість становить "0" та вказує, що фактично ним здійснювався експорт, що підтверджується наявними при перевірці та наданими суду документами.

Позивач вказує на те, що п.п 7.7.4 вказаної статті Закону вимагає представляти (у разі наявності експортних операцій) до декларації оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, проте ні у "Положенні про вантажну митну декларацію", затвердженому Постановою КМУ від 09.06.97р. за №574, ні у Інструкції "Про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.97р. №307, зареєстрованій у Мін'юсті 29.05.02р. за №462/6750, не зазначається, що на п'ятому екземплярі ВМД повинен бути напис про фактичний вивіз експортованих товарів за межі митної території України, що завіряється підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. Також позивач зазначає, що у Законі України "Про податок на додану вартість" не йдеться про напис на п'ятому примірнику вантажної митної декларації про перетин митного кордону України.

Відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що в ході перевірки не було надано оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій за перевірені періоди. На думку відповідача, цим було порушено п.п 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідач вважає, що не має можливості встановити наявність експорту позивачем у перевірених періодах товару, отже посилання позивача на п. 6.2 ст. 6 зазначеного Закону безпідставними.

Відповідач у своїх запереченнях посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 01.03.05р. №243 "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції", згідно із якою на ВМД митним органом повинен бути зроблений напис з підписом відповідальної посадової особи та гербовою печаткою митного органу. Відповідач також вказує, що позивачем порушено п.п 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість".

У судовому засіданні сторонами визнаний той факт, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті виключно внаслідок висновків про недоведеність факту експорту товару за відповідний період через відсутність на момент перевірки вантажних митних декларацій з відомостями про перетин товаром митного кордону України.

Представником відповідача надані пояснення, що в ході перевірки позивача були зроблені висновки про неправомірне застосування ним “нульової” ставки податки на додану вартість за експортними операціями, що призвело до збільшення податкових зобов'язань за перевірений період.

У судовому засіданні судом досліджені надані сторонами документи: про правовий статус позивача, податкові повідомлення-рішення від 28.09.06р. №0003792340/0 та №0003802340/0, акт від 19.06.06р. №832/23-7/33013100, контракти, додаткові угоди, вантажні-митні декларації вантажні митні декларації №70000000/6/001861, №70000000/6/001859, №70000000/6/001273, №70000000/6/001505, №70000000/6/002873, №70000000/6/002705, №70000000/6/002407, №70000000/6/002387, №70000000/6/002385, №70000000/6/003809, №70000000/6/003225, №70000000/6/003015, №70000000/6/004199, №70000000/6/004471, №70000000/6/005083, №70000000/6/005233, №70000000/6/004913, №70000000/6/004469, №70000000/6/004391, №70000000/6/003945, №70000000/6/005231, №70000000/6/005439, №70000000/6/005917, №70000000/6/006133, №70000000/6/006193, листи, направлення, реєстри, акт від 20.09.06р. №984/23-6/33013100.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив:

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період березень-липень 2006р., за результатами якої складено акт від 20.09.06р. № 984/23-6/33013100 (надалі - "акт перевірки").

Відповідачем у акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п 7.2.1 п. 7.2., п.п 7.3.1. п. 7.3, п.п 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". У акті перевірки відповідач вказує, що ТОВ "Євротрейд" припустився наступних порушень:

завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 85845 грн., а саме: по декларації за березень на 11970 грн., по декларації за квітень на 9200 грн., за травень 2006р. на 18124 грн., за червень 2006р. на 9203 грн., за липень 2006р. на 37348 грн.;

занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету, на 42937грн., а саме: по декларації за березень на 15996 грн., за квітень на 6202 грн., за травень 2006р. на 4929 грн., за червень 2006р. на 6178 грн., за липень 2006р. на 9632 грн.;

завищено суму, яка після відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 22395 грн., а саме по декларації за квітень 2006р. на 1251 грн. та по декларації за липень 2006р. на 21144 грн.

На підставі наведених висновків акту перевірки, заступником начальника ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0003792340/0 від 28.09.06р., яким позивачу було нараховане  податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 42937 грн. та штрафна санкція у сумі 16850,40 грн. - на підставі п.п "б" 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п 17.3.1. п. 17.3. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами";

№0003802340/0 від 28.09.06р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у загальному розмірі 85845грн. - на підставі п.п "б" 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього ж закону.

З акту перевірки та наданих відповідачем пояснень вбачається, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті внаслідок висновків про безпідставне застосування позивачем нульової ставки з податку на додану вартість по операціях з експорту товару, оскільки до перевірки не були надані оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларантів) вантажних митних декларацій за березень, квітень, травень, червень, липень 2006р.

Відповідачем пояснено суду, що за відсутності таких п'ятих основних аркушів (примірників декларантів) вантажних митних декларацій ним не могли бути зроблені висновки про фактичне здійснення позивачем експортних операцій, а оскільки відсутнє підтвердження факту експорту товару, то ним правомірно зроблено висновки про порушення позивачем п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо застосування нульової ставки податку і це призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 85845 грн. та до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 42937 грн.

Позивач стверджує про безпідставності таких висновків та наполягає на тому, що одночасно із запереченнями на акт перевірки та до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень ним надавались до податкового органу вантажні митні декларації №70000000/6/001861, №70000000/6/001859, №70000000/6/001273, №70000000/6/001505, №70000000/6/002873, №70000000/6/002705, №70000000/6/002407, №70000000/6/002387, №70000000/6/002385, №70000000/6/003809, №70000000/6/003225, №70000000/6/003015, №70000000/6/004199, №70000000/6/004471, №70000000/6/005083, №70000000/6/005233, №70000000/6/004913, №70000000/6/004469, №70000000/6/004391, №70000000/6/003945, №70000000/6/005231, №70000000/6/005439, №70000000/6/005917, №70000000/6/006133, №70000000/6/006193 (надалі – спірні ВМД).

Відповідачем надання позивачем спірних ВМД підтверджено, їх оригінали надані суду та долучені до матеріалів справи. Проте відповідач зазначив, що спірні ВМД не можуть бути належним доказом здійснення експорту товару, оскільки не містять відмітки митного органу про перетин митного кордону України.

Таким чином, між сторонами наявний спір щодо обставини фактичного здійснення експорту позивачем товару у березні – липні 2006 р. за спірними ВМД наслідком яких є правомірність застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість.

Відповідно до п. 6.2. ст. 6  Закону України "Про податок на додану вартість", при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідно до п. 1.1., п.1.2 „Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації”, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. N 443/2247, ця Інструкція визначає загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації. Вимоги до форми, комплектності та якості заповнення граф ВМД викладено у відповідних розділах Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, зі змінами та доповненнями. Згідно із вказаним Положенням, зокрема із його п. 8, вантажна митна декларація, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

З огляду наданих суду примірників спірних ВМД вбачається, що вони відповідають зазначеним вимогам Положення, оформлені на підставі експортних контрактів позивача з нерезидентами № 25/04/06 від 25.04.06р., № 11/06/06 від 11.06.06р., № 31/05/2006 від 31.05.06р., № 12/06/06 від 12.06.06р., № 05/06/06 від 05.06.06р.

Також позивачем наданий та судом досліджений лист Східної регіональної митниці від 16.02.07р. №11-36/1047, яким митний орган підтверджує фактичне вивезення у повному обсязі вантажу через митний кордон України за спірними ВМД у відповідних періодах березня – липня 2006р.

          Щодо посилань відповідача на відсутність відомостей про перетин товаром митного кордону, які повинні бути зазначені на п'ятих основних аркушів (примірників декларантів) вантажних митних декларацій, то такі посилання в ході розгляду спору прийняті судом до уваги з огляду на положення Постанови КМУ від 1 березня 2002 р. N 243 „Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції”.

Відповідно до п. 1 наведеної постанови, платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

В ході розгляду спору, наявність відомостей про фактичне вивезення товару оформлених саме у відповідності до наведених вимог Постанови КМУ від 1 березня 2002 р. N 243 була визнана необхідною для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та ухвалою по справі від 19.02.07р., згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України судом такі відомості були витребувані у Східної регіональної митниці та позивач був уповноважений на їх отримання.

Позивачем витребувані судом докази були надані і, таким чином, окрім наведених доказів, вищевказаними написами про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, які засвідчені підписами відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу, доводиться фактичне експортування товарів за межі митної території України.

Враховуючи, що матеріалами справи доводиться що позивачем фактично здійснювалось експортування товарів за спірними ВМД, висновки відповідача про те, що позивач не мав права на застосування нульової ставки при оподаткуванні податком на додану вартість таких операцій, є безпідставними та не відповідають нормам Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, нарахування податку на додану вартість у сумі 42937 грн. податковим повідомленням-рішенням №0003792340/0 від 28.09.06р. та зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 85845 грн. податковим повідомленням-рішенням №0003802340/0 від 28.09.06р. на підставі п.п "б" 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є необґрунтованим.

Щодо застосування до позивача оспорюваним податковим повідомленням-рішенням штрафних фінансових санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, то безпідставність нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, застосування штрафної санкції  у сумі 16850,40 грн. податковим повідомленням-рішенням №0003792340/0 від 28.09.06р. на підставі наведеної правової норми є також необґрунтованим.

З огляду на наведене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.1, 6, 7 Закону України  „Про податок на додану вартість”, постановами Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 та від 01.03.2002 р. N 243, ст.ст. 1, 4, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами“,  ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59,   69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 пунктами 6,7 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003792340/0 від 28.09.06р., недійсним податкового повідомлення-рішення №0003802340/0 від 28.09.06р. - задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька №0003792340/0 від 28.09.06р.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька №0003802340/0 від 28.09.06р.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротрейд" (83000, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 2Б, к. 115 ЄДРПОУ 33013100, р\р 26005179498001 в АКБ "Капітал" м. Донецьк, МФО 334828) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                              Гончаров С.А.