Постанова

від 26.03.2007 по справі 29/17а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/17а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26.03.07 р.                                                                             Справа № 29/17а

12 год. 05 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната            Господарський суд Донецької області у складі  головуючого судді  Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом  - Закритого акціонерного товариства “Краматорський пивзавод” м. Краматорськ

до відповідача  -  Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області

про визнання недійсним  податкового повідомлення-рішення від 22.06.2006р. №0001131501/0

за участю

представників сторін:

від позивача – Геза Я.В. – ліквідатор ( постанова суду від 30.11.2005р.)

від відповідача  – Таран А.О. – ст..держ.податковий інспектор (за довір.)

Суть справи :

Позивач, Закрите акціонерне товариство “Краматорський пивзавод”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції в м.Краматорську Донецької області  про визнання недіючим податкового повідомлення-рішення від 22.06.2006р. №0001131501\0 в сумі 426822 грн. про донарахування податку на прибуток в сумі 426822грн.

Додатковою заявою від 06.02.2007р. позивач змінив позовні вимоги і просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 22.06.2006р. №0001131501\0 в сумі 426822грн. про донарахування податку на прибуток в сумі 426822грн.

                    В обгрунтування позову  позивач посилається на ті обставини, що до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2006р. ним було віднесено від”ємне значення об”єкта оподаткування  за декларацією з податку на прибуток за 2005 рік згідно до вимог ст..6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Позивач вважає, що Закон України “Про державний бюджет на 2006р.” від 20.12.2005р. №3235-VI, на підставі якого здійснено донарахування,  не є профільним законом по оподаткуванню, і відповідно норми цього закону, згідно до вимог ст..1 Закону України “Поро систему оподаткування”, не мають юридичної сили.

           Крім того, позивач вважає, що оскільки ухвалою господарського суду Донецької області від 30.11.2005р. по справі №42\21ОБ про банкрутство введена процедура ліквідації, то відповідач взагалі не мав права узгодження сум податкових зобов'язань, оскільки Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не регулює питання погашення податкових зобов”язань чи стягнення податкового боргу з осіб, на які розповсюджуються судові процедури, визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.  

                  Відповідач проти позову заперечує і вважає, що рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства по факту порушень, встановлених актом перевірки від 15.06.2006р. №671/15-1/05394653. Відповідач зазначив, що  позивачем до складу валових витрат декларації з податку на прибуток  підприємства за 1 квартал 2006р. в рядку 04.9 “від”ємне значення об”єкта оподаткування попереднього податкового періоду” включена сума від”ємного значення об”єкту оподаткування 5564200грн., яка перенесена з рядка 08 “Об”єкт оподаткування від”ємний” декларації з податку на прибуток за 2005 рік, тобто врахована і сума збитків, яка рахувалася на 01.01.05р. в розмірі 347560 грн., що суперечить вимогам ст..86 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”.   

           У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

              Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд встановив:

          Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером №05394653 та як платник  податків  перебуває  на  обліку у Державній податковій інспекції в м.Краматорську Донецької області.

Державною податковою інспекцією у м.Краматорську Донецької області була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 1 квартал 2006 року, за результатами якої складений акт  від 15.06.2006р. №671/15-1/05394653 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2006р. № 0001131501\0, яким  позивачеві згідно підпункту “в” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 426822 грн.

         Із змісту акту перевірки вбачається, що підставою для визначення суми податкового зобов‘язання послужив  висновок податкового органу про те, що позивачем  у порушення п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, з урахуванням вимог ст..86 Закону України “Про державний бюджет на 2006 рік” до складу валових витрат в рядку 04.9 декларації за 1 квартал 2006р. віднесено суму 5564200 грн., яка перенесена  з рядка 08 “Об”єкт оподаткування від”ємний (-)” декларації з податку на прибуток за 2005 рік. Внаслідок наведеного порушення позивачем було завищено від”ємне значення об”єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2006 року на суму 1768312 грн., занижено прибуток, що підлягає оподаткуванню на 1707288 грн. та податок на прибуток за 1 квартал 2006 року на суму 426822 грн.

Порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових  періодів врегульовано п.6.1 ст.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, за приписами якої якщо  об'єкт  оподаткування  платника  податку  з  числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до  складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За приписами п.п.16.4.ст..16 наведеного Закону платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Доповнення чи зміни до наведених норм закону, в установленому порядку, не вносилися.

На виконання наведених вимог позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2006р., де у рядку 04.9 задекларовано суму валових витрат у вигляді від”ємного значення об”єкта оподаткування попереднього податкового періоду в сумі 5564200 грн. З декларації з податку на прибуток за 2005 рік вбачається, що позивачем у рядку 08 задекларовано від'ємне значення в сумі 5564200 грн.     

                   При здійсненні перевірки порушень при визначенні позивачем об'єкта оподаткування  встановлено не було.

                   Відповідач вважає, що при визначенні валових витрат позивачем не були враховані вимоги ст.86 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

Статтею 86 наведеного Закону встановлено,  що  у  2006  році  сума   від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що рахувалася станом на 1 січня 2005 року і не була погашена протягом 2005 року, не підлягає протягом 2006 року врахуванню у складі валових витрат платника податку.

           Принципи побудови системи оподаткування в Україні,  податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначені Законом України від 25.06.91 N 1251-XII "Про систему оподаткування" .

Згідно до ст..1 цього Закону ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами  України,  крім  законів про оподаткування.

                 За приписами ст.7 наведеного Закону зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд вважає, що в даному випадку повинні бути застосовані положення п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за приписами якої у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Оскільки з матеріалів справи вбачається конфлікт інтересів між ст..1,7  Закону України “Про систему оподаткування”, п.6.1ст.6, п.п.16.4.ст..16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, які є спеціальними законами з оподаткування, та ст.86 Закону України Закону  України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, якою фактично був змінений порядок врахування від”ємного значення об”єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів, то суд вважає, що рішення повинно прийматись на користь платника податків.

З урахуванням вищевикладеного вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст..1,7 Закону України “Про систему оподаткування”, ст..ст.6,16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, та ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,    

ПОСТАНОВИВ :

Позов Закритого акціонерного товариства “Краматорський пивзавод” до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.06.2006р. №0001131501\0 в сумі 426822грн. про донарахування податку на прибуток в сумі 426822грн. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області від 22.06.2006р. №0001131501\0.

Присудити Закритому акціонерному товариству “Краматорський пивзавод” (84333, м.Краматорськ, вул..Маяковського,3 ,р/рахунок №26002375013001 в КБ “Приватбанк” м.Краматорськ, МФО 335548,   ЄДРПОУ 05394653) з Державного бюджету України судовий збір  в розмірі 03грн.40коп.

                    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суддя                                                                                              Гаврищук Т.Г.           

Постанова в повному обсязі виготовлена 29.03.2007р.

Надрук. 3 примір.

1 суду

2 сторонам