Постанова

від 28.03.2007 по справі 37/48а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/48а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

28.03.07 р.                                                                             Справа № 37/48а

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані головуючою суддею Яманко В. Г. у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 28 березня 2007 року о 10 годин 55 хвилин у присутності представників сторін у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157,  кабінет судових засідань № 210).

        Повний текст постанови складений  29 березня 2007 року та підписаний суддею о 9 годин 30 хвилин.

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю „Армлит-Донбасс”, м. Харцизьк   

до відповідача державної податкової інспекції у м. Харцизьку

про скасування повністю податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Харцизьку за № 0000492303/0 від 19 грудня 2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 13896 грн.

Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна

при помічнику судді, що тимчасово виконує обов'язки секретаря судового засідання, Тумасовій О. А.

Представники:  

від позивача:       Сулімова С. О. – за дов. № 69/10 від 14 лютого 2007 року,

від відповідача:   Посметна М. М. – за дов. № 3606/10-008 від 14 березня 2007 року.

Суть справи:

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області 29 січня 2007 року з позовною заявою № 40/10 від 25 січня 2007 року (арк. справи 3-5) до державної податкової інспекції у м. Харцизьку про скасування повністю податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Харцизьку за № 0000492303/0 від 19 грудня 2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 13896 грн., розгляд якої згідно пункту 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду підвідомчий  господарському суду Донецької області.

Ухвалою від 29 січня 2007 року господарський суд Донецької області відкрив провадження в адміністративній справі № 37/48а та призначив попереднє судове засідання на 14 лютого 2007  року (арк. справи 1-2). У попередньому судовому засіданні 14 лютого 2007 року позивач підтримав позовні вимоги та надав додаткові докази, відповідач проти позовних вимог заперечував, примирення сторони не досягли, у зв'язку з чим суд закінчив підготовче провадження та призначив адміністративну справу 37/48а до судового розгляду на 15 березня 2007 року.

         15 березня 2007 року відбувся судовий розгляд, під час якого була оголошена перерва до 28 березня 2007 року на 10 годин 00 хвилин. 28 березня 2007 року під час судового розгляду позивач підтримав позовні вимоги та уточнив позовні вимоги в частині того, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням зменшена сума відшкодування податку на додану вартість за липень 2006 року, про що зазначено в протоколі судового засідання. Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись не відсутність усіх результатів зустрічних перевірок.

         Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Армлит-Донбасс”, м. Харцизьк   перереєстроване виконавчим комітетом Харцизької міської ради як юридична особа, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 8). Відповідно до статуту (арк. справи 52-65) позивач зареєстрований за адресою: м. Харцизьк, вул. Огарьова, 67, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31649644, про що свідчить довідка Головного управління статистики у Донецької області (арк. справи 9). Згідно свідоцтва № 06747977 від 23 січня 2006 року (арк. справи 10) позивач є платником податку на додану вартість. Позивач перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Харцизьку з 16 січня 2006 року за № 3208, що підтверджується довідкою № 2121 від 18 січня 2006 року (арк. справи 48).  

         В обгрунтування  позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюваним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Харцизьку неправомірно за липень 2006 року була зменшена сума бюджетного відшкодування у розмірі 13896 грн., оскільки ця сума підтверджена відповідними податковими накладними та податковим обліком позивача.  

         Позивачем були надані в підтвердження позовних вимог наступні докази, досліджені та долучені судом до матеріалів справи: договір № 14/04-ПС від 11 квітня 2006 року – арк. справи 11-12, податкові декларації з податку на додану вартість з додатками, розрахунками бюджетного відшкодування та заявами про повернення сум бюджетного відшкодування – арк. справи 13-22, 68-71, податкові накладні – арк. справи 23-25, 97-98, акт виїзної позапланової перевірки № 2380/23-3-31649644 від 19 грудня 2006 року – арк. справи 26-28, зауваження № 407/09 від 21 грудня 2006 року – арк. справи 29-30, податкове повідомлення – рішення № 0000492303/0 від 19 грудня 2006 року – арк. справи 31, відповідь № 17928/23-3 від 22 грудня 2006 року на заперечення по акту – арк. справи 33, протокол № 13 від 8 вересня 2005 року – арк. справи 34, реєстр отриманих та виданих податкових накладних – арк. справи 35-44, витяг з журналу реєстрації перевірок – арк. справи 49-51, накладні – арк. справи 99-100, платіжні доручення – арк. справи 101-105, податкове повідомлення – рішення № 0000242303/0 від 20 жовтня 2006 року – арк. справи 106, акт № 1854/23-3-31649644 від 20 жовтня 2006 року – арк. справи 107-113, пояснення – арк. справи 119, витяг з головної книги за червень 2006 року – арк. справи 120 – 122, податкова декларація з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2006 року – арк. справи 123-124, накладна № 18 від 6 червня 2006 року – арк. справи 125.   

         Відповідач - державна податкова інспекція у м. Харцизьку є суб'єктом владних повноважень, створена та діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року.

         Відповідач проти позовних вимог заперечував (арк. справи 72-74) посилаючись на те, що зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року відбулося у зв'язку з неможливістю податковим органом здійснити зустрічні перевірки до виробників придбаного позивачем товару та підтвердити сплату податку на додану вартість до державного бюджету по ланцюгу.

        Відповідачем були надані в підтвердження заперечень проти позовних вимог наступні докази, досліджені та долучені судом до матеріалів справи: пояснення про розрахунки з бюджетом – арк. справи 75-76, лист № 14084/7/23-413/7 від 21 грудня 2006 року – арк. справи 77, копії: ухвали по справі про банкрутство № 5/120Б від 7 серпня 2006 року – арк. справи 78, протоколу виїмки від 13 вересня 2006 року – арк. справи 79, акту № 236 від 4 вересня 2006 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість – арк. справи 80, постанови від 8 вересня 2006 року – арк. справи 81, листів про надання інформації – арк. справи 82-83, листа № 14480-23/3 від 2 листопада 2006 року про проведення зустрічної перевірки – арк. справи 84, листа № 19959/7/23-211-4 від 25 жовтня 2006 року про направлення матеріалів невиїзної документальної позапланової перевірки – арк. справи 85, направлення № 1026 від 18 грудня 2006 року на проведення виїзної позапланової перевірки – арк. справи 86, наказу № 380 від 18 грудня 2006 року – арк. справи 87, листа № 11153/23-2 від 21 листопада 2006 року – арк. справи 88, листа № 14479-23/3 від 2 листопада 2006 року щодо проведення зустрічної перевірки – арк. справи 89, листа № 17298/23-3 від 11 грудня 2006 року про надання інформації – арк. справи 127, листа № 383/09 від 13 грудня 2006 року – арк. справи 128-129, листа № 14478-23/3 від 2 листопада 2006 року – арк. справи, довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ – арк. справи  131-133.             

        Представники сторін клопотань про повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли, у зв'язку з чим на підставі пункту 2-1 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року судовий розгляд був проведений без технічної фіксації.

        Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, -

ВСТАНОВИВ:

        Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини  від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка у відповідності до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що  кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

        Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

        У частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України міститься перелік обставин, які перевіряють суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень стосовно  того,  чи  вчинені вони у відповідності до вимог діючого законодавства.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм законодавства у даній справі підлягають дослідженню наступні обставини і відповідні ним правовідносини: підстави, вид, порядок проведення перевірки відповідачем, наявність повноважень у посадових осіб відповідача для проведення перевірки та наявність підстав для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

        Щодо перелічених питань суд зазначає наступне.

Пунктами 1, 5 частини 6 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями внесеними Законом України № 2505-IV від 25 березня 2005 року, передбачено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.  У частині 8 статті 11-1  вказаного Закону визначено, що виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

11 грудня 2006 року ДПІ у м. Харцизьку був надісланий запит № 17298/23-3 (арк. справи 127) до ТОВ "Армлит-Донбасс" про надання пояснень та документів на підтвердження взаємовідносин з ПП "Парітет" за червень 2006 року та ТОВ "Вектор" за липень 2006 року.  13 грудня 2006 року ТОВ "Армлит-Донбасс" надав документи з супровідним листом № 383/09 (арк. справи 128-129), в якому зазначив, що документи надаються для перевірки. Відповідно до наказу начальника ДПІ у м. Харцизьку № 380 від 18 грудня 2006 року (арк. справи 87) та направлення № 1026 від 18 грудня 2006 року (арк. справи 86) старшим державним податковим-інспектором Шевченко Т. Ю. була здійснена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Армлит-Донбасс" з питань правових відносин з приватним підприємством "Парітет" (арк. справи 26-28) за період з 1 червня 2006 року по 31 липня 2006 року. Відповідач в порушення вимог пунктів 1, 5 частини 6 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  наявність підстав для надіслання запиту № 17298/23-3 від 11 грудня 2006 року та підстав для проведення виїзної позапланової перевірки при отриманні документів в межах десятиденного строку не довів, відповідних доказів не надав, тим більше, що червень, липень 2006 року податковим органом вже був перевірений 20 жовтня 2006 року акт № 1854/23-3-31649644 (арк. справи 107-113). Перевірка була проведена з відома директора ТОВ "Армлит-Донбасс" Давидова М. І. та в присутності головного бухгалтера Шевченко К. В., які заперечень щодо проведення перевірки не надали, наказ на проведення перевірки не оскаржували, посадових осіб податкового органу до перевірки допустили. Перед початком перевірки посадові особи відповідача зареєструвалися у відповідності до вимог Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" в журналі реєстрації перевірок позивача (арк. справи 49-51). За результатами перевірки був складений акт № 2380/23-3-31649644 від 19 грудня 2006 року (арк. справи 26-28). Акт перевірки був підписаний посадовими особами позивача з запереченнями по суті встановлених порушень (арк. справи 29-30), на які 22 грудня 2006 року податковим органом була надана відповідь (арк. справи 33).

        На підставі акту перевірки № 2380/23-3-31649644 від 19 грудня 2006 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000492303/0 від 19 грудня 2006 року про зменшення за липень 2006 року суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 13896 грн., у зв'язку з порушенням  ТОВ "Армлит-Донбасс" вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.10 пункту 7.10 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. В адміністративному порядку позивач зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржував.

Судом за наявними матеріалами справи було встановлено, що відповідно до договору № 14/04-ПС від 11 квітня 2006 року (арк. справи 11-12) приватне підприємство "Парітет", м. Костянтинівка здійснювало поставку товариству з обмеженою відповідальністю "Армлит-Донбасс" цинку ЦО ГОСТ 3640-94, феросиліцію ФС 45 ГОСТ 1415-93, феромарганцю Ф 70 ДСТУ 3547-97, а ТОВ "Армлит-Донбасс" відповідно здійснював оплату.  Поставка у червні 2006 року здійснювалася за видатковими накладними № 18 від 6 червня 2006 року, № 19 від 14 червня 2006 року, № 20 від 16 червня 2006 року, № 21 від 22 червня 2006 року (арк. справи 99-100, 125) та оплачувалася у безготівковій формі через установу банку платіжними дорученнями № 133 від 5 червня 2006 року, № 180 від 13 червня 2006 року, № 193 від 14 червня 2006 року, № 206 від 19 червня 2006 року, № 245 від 23 червня 2006 року (арк. справи 101-105), що також підтверджується головною книгою (арк. справи 120-122). Податкові накладні: № 19 від 14 червня 2006 року на загальну суму 21500 грн., з якої податку на додану вартість 3583 грн. 33 коп., № 20 від 16 червня 2006 року на загальну суму 26402 грн., з якої податку на додану вартість 4400 грн. 33 коп., № 21 від 22 червня 2006 року на загальну суму 35475 грн., з якої податку на додану вартість 5912 грн. 50 коп. (арк. справи 23-25), № 18 від 6 червня 2006 року на загальну суму 43000 грн., з якої податку на додану вартість 7126 грн. 67 коп. (арк. справи 97) були відображені ТОВ "Армлит-Донбасс" в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у червні 2006 року (арк. справи 35-44). Видаткова та податкова накладні № 18 від 6 червня 2006 року при цій перевірці відповідачем не враховувалися, оскільки висновки за ними були зроблені під час перевірки 20 жовтня 2006 року, що свідчить про те, що відповідач попередньо перевіряв вже вищенаведені документи.

Відповідачем у акті перевірки було зазначено, що суми податку на додану вартість у загальному розмірі 13896 грн. по податкових накладних № 19 від 14 червня 2006 року, № 20 від 16 червня 2006 року, № 21 від 22 червня 2006 року були включені до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року. Перелічені податкові накладні  були складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення"  від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, у редакції наказу ДПА України від 8 жовтня 1998 р. N 469. Відповідач порушень у оформленні вище наведених податкових накладних при перевірці не встановив.До складу податкового кредиту у податковій декларації за червень 2006 року, наданої до ДПІ  у м. Харцизьку 20 липня 2006 року (арк. справи 13-15), позивачем був включений податок на додану вартість на загальну суму 181428 грн.  У рядку 25 цієї декларації до відшкодування з бюджету була зазначена сума 66866 грн., яка була включена до розрахунку суми бюджетного відшкодування (арк. справи 16) з поданням відповідної заяви (арк. справи 17). 21 серпня 2006 року ТОВ "Армлит-Донбасс" була подана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2006 року, в якій були виправлені помилки попереднього звітного періоду - червня 2006 року з відповідними додатками (арк. справи 18-22). Сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у рядку 25 декларації за липень 2006 року склала 68054 грн.  20 жовтня 2006 року ДПІ у м. Харцизьку за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ "Армлит-Донбасс" з питання правомірності складання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2006 року, розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2006 року та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2006 року  був складений акт перевірки № 1854/23-3-31649644 (арк. справи 107-113), в якому було зазначено, що до складу податкового кредиту у податковій декларації за червень 2006 року не правомірно включена сума податку на додану вартість 7166 грн. 67 коп., не підтверджена податковою накладною, оскільки податкова накладна № 18 від 6 червня 2006 року до перевірки була надана у вигляді факсової копії (арк. справи 96). У висновках вказаного  акту (арк. справи 111-113) ДПІ у м. Харцизьку було зазначено, що за результатами перевірки підтверджена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25), в тому числі на розрахунковий рахунок (рядок 25.1) по декларації з податку на додану вартість за липень 2006 року, яка складає 60887 грн., у складі якої була підтверджена й спірна у цій справі сума бюджетного відшкодування  13896 грн. за цей же період. На підставі цього акту перевірки у зв'язку з відсутністю підтверджуючих податкових накладних було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000242303/0 від 20 жовтня 2006 року (арк. справи 106) про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року у розмірі 7167 грн., яке позивачем не оскаржувалося (арк. справи 96). Довідкою № 65 від 31 жовтня 2006 року (арк. справи 132) ДПІ у м. Харцизьку визначило з посиланням на акт перевірки № 1854/23-3-31649644 від 20 жовтня 2006 року підтверджену суму бюджетного відшкодування за липень 2006 року 30803 грн. Довідкою ДПІ у м. Харцизьку № 70 від 8 грудня 2006 року (арк. справи 131)  за липень 2006 року з посиланням на цей же акт перевірки від 20 жовтня 2006 року була підтверджена додатково сума 9021 грн., а довідкою № 73 від 19 грудня 2006 року – сума 7167 грн. також за липень 2006 року.

У акті перевірки посадовою особою ДПІ у м. Харцизьку було зазначено (арк. справи 27-28), що ТОВ "Армлит-Донбасс" за договором № 14/04-ПС від 11 квітня 2006 року отримав продукцію від приватного підприємства "Парітет", який не є виробником цієї продукції. За довідкою № 725-311 від 29 липня 2002 року (арк. справи 66) приватне підприємство "Парітет", м. Костянтинівка було включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України  та відповідно до свідоцтва № 06212511 ПП "Парітет" було 16 серпня 2002 року зареєстроване платником податку на додану вартість, що вказує на правомірність видачі податкових накладних № 19 від 14 червня 2006 року, № 20 від 16 червня 2006 року, № 21 від 22 червня 2006 року та відповідно на наявність підстав для включення позивачем за ними податку на додану вартість до складу податкового кредиту червня 2006 року.

Постачальниками товару ПП "Парітет" були ПП ТК "Мерес-Лар", МПП "Радон", ТОВ "Трейд Інвест Сервіс". Відповідач у акті перевірки дійшов до висновку, що матеріали зустрічних перевірок по ланцюгу свідчать про відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість до бюджету.  Проте відповідач не зазначив які перевірки та відносно яких підприємств надали можливість дійти до цього висновку, оскільки надані ДПІ у м. Харцизьку докази листування з цього приводу свідчать про протилежне. Так, за результатами невиїзної документальної позапланової  перевірки приватного підприємства "Парітет" від 24 жовтня 2006 року (арк. справи 85) Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією було підтверджено формування ПП "Парітет" податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими накладними № 18 від 6 червня 2006 року,  № 19 від 14 червня 2006 року, № 20 від 16 червня 2006 року, № 21 від 22 червня 2006 року, відображення цих податкових накладних у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за червень 2006 року, фактичне відвантаження товару, отримання оплати від ТОВ "Армлит-Донбасс". Порушень за господарською операцією та відображенням її результатів у бухгалтерському та податковому обліку, факту не сплати податку на додану вартість до бюджету Костянтинівською ОДПІ встановлено не було, так само як не було встановлено порушень за операціями про придбання ПП "Парітет" продукції у ПП ТК "Мерес-Лар", МПП "Радон", ТОВ "Трейд Інвест Схід".  За листуванням щодо перевірок зазначених підприємств встановлено, що ДПІ у м. Жовтневому районі м. Луганська було відмовлено відповідачу у проведенні зустрічної перевірки МПП "Радон" у зв'язку з тим, що граничний рівень суми податку на додану вартість не перевищує 10 тис. грн. (арк. справи 88) та додатково повідомлено, що у травні та червні 2006 року (періодах реалізації товарів ПП "Парітет" за податковими накладними № 0000000002 від 7 червня 2006 року та № 0000000012 від 31 травня 2006 року – арк. справи 85) МПП "Радон" звітувало з податку на додану вартість та сформувало податкові зобов'язання та податковий кредит. Згідно листа ДПІ у Київському районі м. Донецька (арк. справи 77) зустрічна перевірка ТОВ "Трейд Інвест Сервіс" також не проводилася, так як господарським судом Донецької області товариство було 7 серпня 2006 року ліквідовано у справі про банкрутство № 5/120 Б (арк. справи 78) та 5 вересня 2006 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Трейд Інвест Сервіс" (арк. справи 80). Цим же листом ДПІ у Київському районі м. Донецька у квітні 2006 року (період реалізації товарів приватному підприємству "Парітет" за податковою накладною № 716 від 21 квітня 2006 року – арк. справи 84) ТОВ "Трейд Інвест Сервіс" звітувало до податкового органу, сформувало податкові зобов'язання та податковий кредит та податок на додану вартість сплатило. Відповідь на запит про проведення зустрічної перевірки ПП ТК "Мерес-Лар" (арк. справи 130) ДПІ у м. Харцизьку станом на час складення акту перевірки та станом на час судового розгляду не отримало (арк. справи 126). Доказів того, що перевірені підприємства не є виробниками відповідач не надав та при перевірці не дослідив. Висновок відповідача викладений в акті перевірки про те, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що неможливо визначити підприємство –виробника, який повинен був сплатити відповідну суму податку на додану вартість до державного бюджету за червень 2006 року, не ґрунтується на вимогах закону та спростовується вищенаведеними доказами наданими самим відповідачем.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями станом на червень-липень 2006 року, податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а відповідно до пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тому, суд не погоджується з посиланням відповідача на порушення позивачем вимог пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки спірним у цій справі є питання про право позивача на податковий кредит, а зазначений пункт 1.8 дає лише визначення терміну "бюджетне відшкодування" і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.  Відповідач порушень позивачем вимог цього підпункту у спірний період не довів.

Відповідно до вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Тобто, у спірний період  здійснення позивачем господарської операції з придбання продукції у ПП "Парітет" – червні 2006 року, закон визначав два випадки неможливості включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду: у разі, коли платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника та у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи іншими передбаченими законом документами.  Відповідач в акті перевірки № 2380/23-3-31649644 від 19 грудня 2006 року зазначив, що податковий кредит позивача червня 2006 року у сумі 13896 грн. підтверджений  податковими накладними. Відповідно до пояснення головного бухгалтера ТОВ "Армлит-Донбасс" (арк. справи 119) придбана у ПП "Парітет"  за договором № 14/04-ПС від 11 квітня 2006 року у червні 2006 року продукція була оприбуткована на склад (арк. справи 125) та використана у виробничій діяльності. Вартість готової продукції виготовленої з використанням придбаної продукції була включена до складу валових доходів та відображена у декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2006 року (арк. справи 123-124). Відповідач заперечень проти цього або спростовуючих доказів не надав.

         Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. На підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.  

       Таким чином, сума бюджетного відшкодування безпосередньо залежить від правильності визначення платником податку на додану вартість, у даному випадку позивачем, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правомірність формування яких відповідач підтвердив при двох перевірках – 20 жовтня та 19 грудня 2006 року, а не навпаки, тому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивач не довів факту сплати податку на додану вартість до бюджету підприємством – виробником продукції, з яким у позивача не було ніяких господарських відносин. При цьому, суд враховує, що договір № 14/04-ПС від 11 квітня 2006 року та відповідні йому первинні документи, у тому числі податкові накладні, судом не визнавалися недійсними, придбана продукція з цивільного обігу не вилучалася та ні її придбання, ні реалізація не потребували наявності спеціальних дозволів, що перешкоджали би здійсненню наведених у цій постанові господарських операцій.

Посилання відповідачем в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні на порушення позивачем вимог підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України та забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, судом вважається не вірним, оскільки ця норма не встановлює обов'язків платників податків або обмежень прав платників податків на отримання підтвердженого відповідною перевіркою бюджетного відшкодування.  Ця норма є гарантійною зі сторони держави, а не превентивною відносно платника податків.

       Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтею 19 Конституції України  визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про податок на додану вартість" залежність права покупця товару на податковий кредит від результатів зустрічних перевірок податкових органів до виробника не передбачена, так само, як не передбачено законом взагалі проведення цих перевірок та зменшення за їх результатами суми бюджетного відшкодування при не підтвердженні формування податкових зобов'язань одним з постачальників товару по ланцюгу.

       Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлюють обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.  При цьому, відповідачем не був врахований той факт, що дотримання продавцем товару – приватним підприємством "Парітет" вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань  було відповідним податковим органом перевірено та порушень при цьому не встановлено. Тим більше, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер та її настання пов'язане зі здійсненням протиправних дій порушником, наявністю вини та зв'язку між протиправними діями та нанесеною шкодою державі. ДПІ у м. Харцизьку  не дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту червня 2006 року на суму 13896 грн. та  відсутність підстав для включення цієї суми до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2006 року  не довів.

        З огляду на вищевикладене та враховуючи приписи частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов до висновку, що відповідач не довів правомірність проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000492303/0 від 19 грудня 2006 року, тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Армлит-Донбасс", м. Харцизьк до державної податкової інспекції у м. Харцизьку про скасування повністю податкового повідомлення-рішення за № 0000492303/0 від 19 грудня 2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 13896 грн. підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

        У зв'язку з повним задоволенням судом заявлених до суб'єкта владних повноважень позовних вимог, судові витрати - судовий збір сплачений позивачем у розмірі 3 грн. 40 коп. згідно платіжного доручення № 1654 від 29 грудня 2006 року (арк. справи 6) відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з Державного бюджету України.

         Керуючись статтями 2, 6-14, 23, статтями 79, частиною 1 статті 94, частиною 3 статті 121, статтями 122, 123, 124, 127, 130, 131, 138, 139, 151, 152, 153,  158-163, 167, 185, 186, 254, підпунктами 1, 2 пункту 3, пунктами 6, 7 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

         Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Армлит-Донбасс", м. Харцизьк до державної податкової інспекції у м. Харцизьку про скасування повністю податкового повідомлення-рішення за № 0000492303/0 від 19 грудня 2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 13896 грн. задовольнити у повному обсязі.

        Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Харцизьку за № 0000492303/0 від 19 грудня 2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 13896 грн.

        Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Армлит-Донбасс", м. Харцизьк витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. сплачені за платіжним дорученням № 1654 від 29 грудня 2006 року.

        На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку зі складністю справи відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання постанови у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані головуючою суддею Яманко В. Г. у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 28 березня 2007 року о 10 годин 55 хвилин у присутності представників сторін у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет судових засідань № 210).

       Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                              Яманко В.Г.           

Повний текст постанови складений 29 березня 2007 року та підписаний суддею о  9 годин 30 хвилин.

Надруковано  3  примірника:

1. Позивачу – 1.

2. Відповідачу – 1.

3. До справи – 1.   

Адреса та телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46.