Постанова

від 19.08.2009 по справі 2а-5110/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м.

Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м. Київ

 19.08.2009 р.           11-14           № 2а-5110/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді

Федорчука А.Б. при секретарі Каракашьян С.К., за участю представників сторін:

від позивача:

не з'явився  

від відповідача: не з'явився  

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України у

м.Краматорську 

до

Товариство з обмеженою відповідальністю

"Енергохолдинг"

про                    стягнення заборгованості у розмірі 5118,84грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську

звернулось  до Окружного адміністративного

суду міста Києва до товариства з обмеженою відповідальністю

"Енергохолдинг" про стягнення заборгованості у розмірі 5118,84грн..

заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що товариство з

обмеженою відповідальністю "Енергохолдинг"  має заборгованість з відшкодування фактичних

витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в

сумі  5118,84грн.

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу

адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній

особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного

реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується

підписом відповідної службової особи. Позивачем надано витяг з Єдиного

державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, відповідно до

якого відповідач знаходиться за адресою, на яку судом надсилались ухвали про

відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також

повістки -виклики. Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином

повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37

Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду

не надавав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши

пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні

обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають

юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний

адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську

звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про

стягнення заборгованості у розмірі 5118,84грн.. з товариства з обмеженою

відповідальністю "Енергохолдинг".

Позивач зазначив, що товариство з обмеженою

відповідальністю "Енергохолдинг" не виконало зобов'язань зі сплати

відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на

пільгових умовах  в сумі 5118,84грн.

Як вбачається з матеріалів справи протягом серпня 2008р.

-квітня 2009 року колишнім працівникам відповідача (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7), було виплачено на підставі довідок,

виданих відповідачем пенсії понесених з урахуванням стажу роботи на даному

підприємстві.

Заборгованість з відшкодування витрат на виплату та

доставку пенсій перед Пенсійним фондом України, яка  визначається як сума 100% витрат управління

на виплату та доставку пенсій, становить 

5118,84грн.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне

пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від

26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування” (далі -Закон № 400/97-ВР).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №

400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону

(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом

оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій,

призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону № 1788-XII до

досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР

встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100

відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1

статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України

не змінився у зв'язку з набранням Законом України від 9 липня 2003 року №

1058-15 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі -Закон №

1058-IV) чинності з 1 січня 2004 року.

Так, пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону

№ 1058-IV (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на

виплату та доставку пільгової пенсії працівникам відповідача) встановлено, що

пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на

підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за

списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком

№ 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом

Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що

дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу

років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію

на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим

законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження

пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам,

зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами

Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового

стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій

визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №

1058-IV.  При цьому зберігається порядок

покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності

цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного

пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці,

вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і

доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних

роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №

1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом

Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день

на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з

видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт

та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів

України, починаючи з дня набрання чинності Законом

№1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням

її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних

витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком

відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата

пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних

роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку

вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та

рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів

України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду,

а з 1 січня 2005 року -за рахунок коштів Державного бюджету України до

досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Однак ці норми не стосуються спірних відносин, оскільки

не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій,

призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону № 1788-XII. Вони

були направлені, зокрема, на: врегулювання відшкодування витрат на виплату і

доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних

роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №

1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом

Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим

пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені

на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання

спірних правовідносин.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України,

затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001, Пенсійний

фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління

фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і

координується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 даного Положення передбачено, що основними

завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації

державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування,

забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного

забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та

інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 15 Положення Пенсійний фонд України

здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому

порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах

Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах

і районах у містах.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено,  що цей Закон регулює  відносини, 

що  виникають  між суб'єктами  системи 

загальнообов'язкового  державного  пенсійного страхування. Дія інших

нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у

випадках,  передбачених цим Законом,  або в частині, що йому не суперечить.

Доказів сплати зазначеної суми станом на день розгляду

спору суду не надано.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд

дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних

повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності

витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням

свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір)

стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1 Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю

"Енергохолдинг" (вул. Святошинська,3 Київ 115 03115 ідент. код

33155341 ) на користь Управління Пенсійного фонду України  міста Краматорськ (ідент. код 23346787)

заборгованість з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах в

сумі 5118,84 грн. (п'ять тисяч сто вісімнадцять грн. 84коп. ). на рахунок 256033012026

в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу

адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної

інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу

адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                      

Федорчук А.Б.