Ухвала

від 29.11.2011 по справі 22-ц-3126/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-3126/2011 Провадження № 22-ц/2590/2596/11 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Меженнікова С.П. Доповідач - Смаглюк Р. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1 суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4, за участю:представника позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6, його представника ОСОБА_7, представника третьої особи ОСОБА_8,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Чернігівської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Мегабанк" на рішення Чернігівського районного суду від 19 жовтня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення штрафних санкцій та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Мегабанк" про визнання недійсним договору іпотеки, -

в с т а н о в и в:

В травні 2010 року ПАТ „МегабанкВ» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи такими обставинами.

6 серпня 2008 року між ними був укладений кредитний договір, відповідно до якого ПАТ „МегабанкВ» надав ОСОБА_6 кредит в сумі 17 000 доларів СІЛА на придбання нерухомого майна строком до 6 серпня 2028 року зі сплатою 15% річних, повернення якого боржник повинен здійснювати відповідно до графіку, встановленого банком.

Однак в порушення умов договору щодо щомісячного повернення кредиту ОСОБА_6 не виконує взяті зобов'язання, внаслідок чого станом на 1 квітня 2010 року виникла прострочена заборгованість: по тілу кредиту - 15 651 дол. США, прострочені проценти за користування кредитом - 2 687,33 дол. США, нараховані та не сплачені проценти - 214 дол. США, штраф за несвоєчасну сплату процентів - 2 129 грн. 71 коп., штраф за несвоєчасне повернення кредиту - 782 грн. 56 коп., нарахована пеня в сумі 2 238 грн. 25 коп.

Оскільки виконання зобов'язань забезпечено договором іпотеки, відповідно до якого ПАТ „МегабанкВ» є іпотекодержателем майна боржника: житлового будинку з надвірними будівлями в с. Деснянка Чернігівського району, вул. Вузька, 8 та земельної ділянки за цією адресою, площею 0, 2500 га,- позивач просив:

за рахунок заставленого майна стягнути заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 19 540, 70 дол. CШA та штрафні санкції в сумі 150 грн. 52 коп. шляхом надання йому права від свого імені продати предмет іпотеки за ціною, визначеною в експертному звіті субВ»єкта оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу,

виселити ОСОБА_6 з будинку в с. Деснянка Чернігівського району, вул. Вузька, 8, стягнути з ОСОБА_6 штраф за порушення умов договору іпотеки в сумі 53 010 грн., з метою збереження примусово вилучити в ОСОБА_6 предмети іпотеки та передати їх в управління банку до їх реалізації, а також правовстановлюючі документи на них та ключі.

31 травня 2010 року ОСОБА_6 звернувся з зустрічним позовом до ПАТ „МегабанкВ» про визнання недійсним договору іпотеки, мотивуючи тим, що вказаний договір ним не підписаний, право власності на іпотечне майно за ним не зареєстровано, про існування договору іпотеки йому стало відомо тільки з отриманої позовної заяви. Тому відповідно до ст. 203, 207 ЦК України він просив визнати цей договір недійсним.

Ухвалою суду від 31 травня 2010 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_6 об'єднані в одне провадження з первісним позовом.

Заявою від 26 липня 2010 року позовні вимоги ПАТ „МегабанкВ» збільшені за рахунок збільшення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 19 949,27 дол. СІЛА та штрафних санкцій в сумі

5 511 грн. 33 коп.

Заявою від 17 листопада 2010 року позовні вимоги ПАТ „МегабанкВ» повторно збільшені за рахунок збільшення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 20 801, 98 дол. США та штрафних санкцій в сумі 8 520 грн. 48 коп., інші вимоги залишені без змін.

Ухвалою суду від 7 грудня 2010 року розВ»єднані в окремі провадження позовні вимоги ПАТ „МегабанкВ» про стягнення заборгованості за кредитом та вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення штрафних санкцій за порушення договору іпотеки разом з зустрічним позовом ОСОБА_6

Рішенням суду від 7 грудня 2010 року задоволено позов ПАТ „МегабанкВ» про стягнення заборгованості з ОСОБА_6Ю та стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 20 801, 98 дол. США, що в національній валюті за курсом НБУ становить 164 766 грн.24 коп., та штрафні санкції в сумі 8 520 грн. 48 коп.

Вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення, стягнення штрафних санкцій за договором іпотеки та зустрічний позов про визнання недійсним договору іпотеки розглянуті 19 жовтня 2011 року.

Рішенням суду від 19 жовтня 2011 року в позові ПАТ „МегабанкВ» та в зустрічному позові ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ „МегабанкВ» просить вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в зверненні стягнення на предмет іпотеки, суд виходив з того, що рішенням суду від 7 грудня 2010 року стягнута заборгованість на користь позивача і зверненням стягнення на предмет іпотеки буде проведено подвійне стягнення. Оскільки не може бути звернення стягнення на будинок ОСОБА_6, не підлягають задоволенню вимоги про його виселення. В стягненні штрафних санкцій за порушення умов договору іпотеки в сумі 53 010 грн. відмовлено в звВ»язку з недоведенням факту такого порушення.

Відмова в задоволенні зустрічного позову обгрунтована тим, що суд, оцінивши докази в сукупності, прийшов до висновку про дійсність укладеного між сторонами 6 серпня 2008 року договору іпотеки, тому не вбачає підстав для визнання його недійсним.

Однак погодитись з висновком суду щодо відмови в зверненні стягнення на предмет іпотеки та в стягненні штрафних санкцій за невиконання умов договору іпотеки не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, заявивши вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в травні 2010 року, визначив спосіб такого стягнення - шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки, надавши позивачу права продавця іпотечного майна / справа 2- 696/10, т.1 справи № 2-63/11, л.с.6-13/.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про іпотекуВ» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

РозВ»єднавши ухвалою від 7 грудня 2010 року основну вимогу (стягнення заборгованості за кредитним договором) зі способом її виконання (зверненням стягнення на предмет іпотеки), суд помилково прийшов до висновку про можливість подвійного стягнення боргу.

Дослідивши докази по зустрічному позову ОСОБА_6, суд обґрунтовано відмовив у визнанні недійсним договору іпотеки.

Незважаючи на висновки експертизи від 18 жовтня 2010 року про те, що в нотаріальному та банківському примірниках договору іпотеки виявити, чи виконаний підпис ОСОБА_6, неможливо ( л.с.175-185 справи № 2- 695/10), від 16 березня 2011 року про те, що підпис в банківському примірнику іпотечного договору виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням (ймовірно „на окоВ» ) якомусь безсумнівному підпису ОСОБА_6 (л.с. 1-7 т.1 справи № 2-63/11), від 8 вересня 2011 року про те, що встановити, чи виконано підписи від імені ОСОБА_6 в першому та другому примірниках іпотечного договору не виявилося можливим, в сукупності з іншими доказами висновок суду про його дійсність є обгрунтованим.

Так, розпискою від 6 серпня 2008 року, в день укладення та посвідчення договору іпотеки, ОСОБА_6 зобов'язався після реєстрації права власності на предмет іпотеки передати оригінали документів позивачу ( справа 2-63, т.1, л.с.74), укласти договори страхування заставного майна: жилого будинку і земельної ділянки - з страховою компанією „Альфа- ГарантВ» / л.с.65-71/, в заяві про те, що це майно придбаному не в шлюбі, вказав, що передає його в іпотеку / л.с. 122/, в актах перевірки іпотечного майна від 6 серпня 2008 року та від 12 червня 2009 року ОСОБА_6 підтверджував його наявність як іпотекодавець / л.с. 140, 141/.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про іпотекуВ» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Невиконання ОСОБА_6 основного зобов'язання за кредитним договором підтверджено рішенням суду від 7 грудня 2010 року / л.с.96-97, т.2/.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України цей факт не потребує доказування.

Діючи відповідно до ст. 35 вказаного закону, ПАТ „МегабанкВ» повідомив іпотекодавця про порушення основного зобов'язання і надіслав йому письмові вимоги про усунення порушення 14.04.2009 року, 14.01.2010 / л.с. 38-45, т.1/.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що в разі, якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Отже, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими.

Пунктами 5.2.1 та 5.2.2 договору іпотеки від 6 серпня 2008 року сторони передбачили право іпотекодержателя:

- отримати на праві власності предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання;

від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, у порядку, встановленому чинним законодавством.

Визначені способи задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджають іпотекодержателю застосувати інші встановлені чинним законодавством України способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, обраний позивачем спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки - від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, у порядку, встановленому чинним законодавством - відповідає вимогам ст. 38 Закону України „Про іпотекуВ» та умовам укладеного сторонами договору.

Звертаючись до суду, позивач просив передати йому право продажу предмета іпотеки за ціною, визначеною субВ»єктом оціночної діяльності в експертному звіті, але не нижче за звичайні ціни на цей вид майна.

Станом на час укладення кредитного договору та договору іпотеки експертним звітом від 28 червня 2008 року вартість житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки площею 0, 2500 га в с. Деснянка Чернігівського району по вул. Вузькій, 8, визначена без врахування 20% ПДВ: будинку - 16 050 грн., земельної ділянки - 101 750 грн. /т.1, л.с. 119- 121/.

Вказана оцінка предмета іпотеки підтверджувалася сторонами при складанні наведених вище актів перевірки предметів іпотеки. Тому суд не погоджується з проведеною позивачем повторною оцінкою предмета іпотеки від 16 листопада 2010 року: будинку - 2 583 грн., земельної ділянки - 63 660 грн. / справа 2-696/10, л.с. 203-235/, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що ця ціна є звичайною ціною на вказані види майна станом на день ухвалення рішення, також позивачем не обгрунтовано, чому при постійному зростанні цін на це майно виникла потреба проведення переоцінки іпотечного майна на час розгляду справи, яка перебувала в провадженні суду з травня 2010 року, та чим обумовлено зменшення вартості будинку на 84%, земельної ділянки - на 37,5% .

Тому доводи апеляційної скарги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є обгрунтованими, в цій частині скарга підлягає задоволенню,

Обгрунтованими є також доводи відносно нарахування штрафних санкцій за невиконання умов договору іпотеки.

Договором передбачено виконання відповідачем таких умов: надання інформації щодо його фінансового стану ( п.3.1.1), страхування предмета іпотеки ( п.3.2,1), надання правовстановлюючих документів на предмети іпотеки ( п.п.6.11, 6.12), - невиконання яких тягне нарахування штрафних санкцій.

Тому вимоги про стягнення штрафних санкцій в сумі 53 010 грн. підлягають задоволенню.

Вимоги щодо виселення боржника з будинку з надвірними будівлями, що перебуває в іпотеці банку, судом першої інстанції не задоволені на законних підставах. По-перше, ці вимоги повинні відповідати вимогам ст. 40 Закону України „Про іпотекуВ» , по-друге, як встановлено судом, фактично в цьому будинку боржник не зареєстрований і не проживає /т.1, л.с.95, 96, 119/.

Таким чином, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково. В частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ "Мегабанк" до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафних санкцій рішення необхідно скасувати і ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення вимог.

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону та встановленим обставинам, підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 525, 554, 526, 530, ч.2 ст. 549, 550, 610, 614 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 38 Закону України " Про іпотеку", ст.ст. 303, 307, п.п. 3,4 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Мегабанк" задовольнити частково.

Рішення Чернігівського районного суду від 19 жовтня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафних санкцій скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_6 в цій частині задовольнити.

В рахунок стягнення заборгованості з ОСОБА_6 за кредитним договором № 101-24/ПВ/2008 від 6 серпня 2008 року, визначеної рішенням суду від 7 грудня 2010 року в сумі 20 801,98 дол. СІЛА, еквівалентній сумі в національній валюті за курсом НБУ 164 766 грн. 24 коп., та 8 520 грн. 48 коп. штрафних санкцій, звернути стягнення на предмети іпотеки: житловий будинок з надвірними будівлями в с. Деснянка Чернігівського району, вул. Вузька, 8 (вісім) та земельну ділянку, загальною площею 0, 2500 га, кадастровий номер 7425585500:02:000:0063 в с. Деснянка Чернігівського району, вул. Вузька, 8 (вісім) на території Новобілоуської сільської ради Чернігівського району, що належать ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 6 серпня 2008 року, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу за реєстр. № 3324, та договору купівлі- продажу земельної ділянки від 6 серпня 2008 року, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу за реєстр. № 3326, шляхом надання іпотекодержателю - ПАТ "Мегабанк" - права на продаж предметів іпотеки від імені ОСОБА_6 відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, з наданням ПАТ "Мегабанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, за ціною, не нижче визначеної експертним звітом від 26 червня 2008 року, щодо будинку з надвірними будівлями - 16 050 грн. (шістнадцять тисяч п'ятдесят) грн. та земельної ділянки - 101 750 ( сто одна тисяча сімсот п'ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства "Мегабанк" за порушення умов договору іпотеки штрафні санкції в сумі 53 010 (п'ятдесят три тисячі десять) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в повернення судових витрат 970 (дев'ятсот сімдесят) грн.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: