Постанова

від 13.10.2009 по справі 2а-18995/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія № 6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

13

жовтня  2009 року                         Справа №

2а-18995/09/1270

Луганський

окружний адміністративний суд у складі:

судді:                                          

Твердохліба Р.С.,

при

секретарі:                           

Лустіній Т.В.,

за

участю сторін

прокурора:                      Майбороди О.О.,  

представника

УПФУ в

м.

Сєвєродонецьку                        

Семенюка В.М.,

представник

відповідача:           не з'явився,    

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративний позов   прокурора               м. Сєвєродонецька Луганської

області  в інтересах держави в особі

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку  Луганської області до  Інженерно-виробничого центру «В+В» про

стягнення недоїмки по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування, -

ВСТАНОВИВ:

12

січня  2009  року  

прокурор  м. Сєвєродонецька  в інтересах держави в особі Управління

Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку 

Луганської області  звернувся до

суду з позовом до Інженерно-виробничого центру «В+В» про стягнення недоїмки по

внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначив,

що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в                                   м.

Сєвєродонецьку Луганської області .  

Згідно

п.п. 6 п. 2 ст. 17, п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний нараховувати,

обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові

внески.

Станом

на 01.11.2008  року відповідач має

заборгованість по страховим внескам в сумі 700, 97 грн. за період з 01.10.2008

року по 31.10.2008 року.

Згідно

частини 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку

Луганської області на адресу відповідача була направлена вимога № 571/11 від

03.11.2008 року. Зазначену вимогу 

відповідач  отримав 06.11.2008

року, але не оскаржив її та не узгодив суму заборгованості  з Управлінням Пенсійного фонду.

Оскільки

відповідачем заборгованість не погашена, просив   суд стягнути з Інженерно-виробничого центру

«В+В» суму заборгованості  зі сплати

внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі  700, 97 грн.

Прокурор

у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надавши пояснення аналогічні

позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник

УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області 

у  судовому засіданні позовні

вимоги підтримав, надавши пояснення аналогічні позовній заяві, просив стягнути

з Інженерно-виробничого центру «В+В» 

суму заборгованості  зі сплати

внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 700, 97

грн.

 Відповідач у судове засідання не з'явився, був

повідомлений належним чином про що мається в матеріалах справи розписка про

отримання повістки головним бухгалтером підприємства 13.10.2009 року, причини

неявки суду не доповів.

          Заслухавши пояснення прокурора,

представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно

до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначені засади представництва

прокуратурою інтересів держави в суді, яке полягає у здійснені прокурорами від

імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді

інтересів держави у випадках, передбачених законом.

    В судовому засіданні встановлено, що

відповідач  зареєстрований  в Управлінні Пенсійного фонду України м.

Сєвєродонецька Луганської області  та

взятий на облік   як  платник 

страхових внесків,  що підтверджується

заявою від  02.10.1998 року (арк.. справи

16).

За

змістом статтей 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 відповідач є страхувальником та

платником  страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

Згідно

частини  6 статті 20 зазначеного Закону

страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за

відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із

дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний

місяць.

 Згідно розрахунку суми позову  Управління Пенсійного фонду України в                      м. Сєвєродонецьку

Луганської області    заборгованість  відповідача по страховим внескам на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування склала  700, 97 грн., що також підтверджується

довідками Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області про заборгованість

Інженерно-виробничого центру «В+В»  

(арк.. справи № 4, 19, 33).

Відповідно

до частини 12 статті 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» від 09.07.2003 року №1058 

страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану

платника страхових внесків.

Згідно п. 2

статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені

страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі

обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених

частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю

із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені

та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п. 3

статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки,

визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають

недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про

сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом

десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник

зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник

у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату

недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому

правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами

Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Як

вбачається із матеріалів справи,  03

листопада 2008 року на адресу відповідача Управлінням Пенсійного фонду України

в м. Сєвєродонецьку Луганської області була направлена вимога про сплату боргу

№ Ю-571/11 на суму 700,  97 грн. (арк..

справи № 4а)

Вимога про

сплату боргу була отримана уповноваженою особою підприємства  про що мається поштове повідомлення  № 910594 від 06.11.2008 року (арк.. справи №

5а).

    Відповідно до  п. 8 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування» у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу

територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти

робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки

разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не

узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в

судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не

сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання

узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в

установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до

відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган

Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з

позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з

позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені

законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Пунктом 3

частини 12 цієї статті Закону визначено, що у разі наявності в платника

страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших

обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими

кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу

і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями,     крім зобов'язань щодо виплати заробітної

плати (доходу).

  Розділом 2 Порядку нарахування та сплати

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі

категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від

25.08.2004 року №1092 ,  п.11.11 та 14.3

Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими

особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до

Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного   фонду України від 31.01.2005 №3-1,  продубльовано вказані положення Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003

року №1058  стосовно обчислення, сплати

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином,

оскільки  заборгованість по

загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню у сумі 700, 97

грн.   відповідачем не сплачена, а вимоги

позивача зайшли свого підтвердження у судовому засіданні, суд вважає за

необхідно задовольнити позовні вимоги прокурора   м. Сєвєродонецька Луганської області  в інтересах держави в особі Управління

Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області  до  

Інженерно-виробничого центру «В+В» про стягнення недоїмки по внескам на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування    в повному обсязі.

   Питання по судових витратах не вирішується,

оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94

Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у

даних випадках.

   На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» від 09.07.2003 р.№1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі

категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від

25.08.2004 р. №1092 ,  п.5.1.5 - 5.1.6.,

п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та

застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного   фонду України від 31.01.2005 №3-1), ст. ст.

17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

   Позовні вимоги      прокурора        м. Сєвєродонецька  Луганської області  в інтересах держави в особі Управління

Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області  до   

Інженерно-виробничого центру «В+В» про стягнення недоїмки по внескам на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  задовольнити повністю.

Стягнути з   Інженерно-виробничого

центру «В+В»     ( 93400, м. Сєвєродонецьк, вул.. Новікова,

23;  р/р 26007050835700  в АКІБ «Укрсіббанк»,   м. Харків, 

МФО 351005, код 30190844)    на

користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської

області  (93400, вул.. 8-го Березня, 2,

м. Сєвєродонецьк, Луганська область,  р/р

25605301738  в ЛОУ ВАТ «Державний  Ощадний банк України», МФО 304665, код

21792459)   недоїмку зі сплати страхових

внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі   700 

(сімсот)  гривень  97 

копійок.

 Постанова суду може бути оскаржена до

Донецького апеляційного адміністративного суду.  

Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі

відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду

першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства

України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим

Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після

закінчення цього строку.

Постанова

в повному обсязі виготовлена та підписана 16 жовтня 2009 року.

Суддя