Постанова

від 25.08.2015 по справі 808/4688/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року 15 год. 55 хв.

Справа № 808/4688/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: Приватного підприємства «Мікас 21 Вєк»

про: стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Мікас 21 Вєк», в якій позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу:

- з податку на додану вартість у розмірі 59857, 09 грн.;

- з податку на прибуток у розмірі 32674, 70 грн.

Сторони про дату та час судового засідання були повідомлені відповідно до вимог КАС України

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Керуючись приписами ст. ст. 35, 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі доказів.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Приватне підприємство «Мікас 21 Вєк» зареєстроване як юридична особа.

Згідно карток облікових рахунків платника податків, які ведуться ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у Відповідача існує податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 59 857,09 грн. та з податку на прибуток у розмірі 32674,70 грн.

Податковий борг по податку на додану вартість виник внаслідок самостійно поданих до ДПІ декларацій та уточнюючого розрахунку:

декларація №9078838155 від 20.01.2015, якою самостійно визначено суму податковою зобов'язання у розмірі 5920,00 грн.;

декларація №9053067015 від 30.03.2015, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 385, 00 грн.;

декларація №9070908275 від 16.04.2015, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2601,00 грн.;

декларація №9095790248 від 14.05.2015, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 3 212,00 грн.;

уточнюючий розрахунок №9128349298 від 19.06.2015, яким самостійно визначено суму податкового зобов'язання за квітень 2015 року у розмірі 42943, 00 грн. та суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 1289, 00 грн.

Згідно облікової картки платника сума податкового боргу з податку на додану вартість становить: 59857, 09 грн.

Податковий борг по податку на прибуток виник внаслідок проведеної ДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт №402 від 23.11.2014. На підставі даного акту ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0006901501 від 30.12.2014, яким визначено суму штрафу з у розмірі 1200, 00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було надіслане на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку, але ним не отримане.

Відповідачем не розпочиналась процедура адміністративного та судового оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, Податковий борг виник внаслідок самостійно поданих до ДПІ декларацій, а саме декларація №9081376073 від 11.03.2015, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 30 990,00 грн.

Згідно облікової картки платника сума податкового боргу з податку на прибуток становить 32674, 70 грн.

ДПІ вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законом порядку.

Так, 05.04.2013 на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога форми «10» №60 від 06.03.2013. На сьогоднішній день зазначена податкова вимога не вважається відкликаною, оскільки у Відповідача наявний податковий борг.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VІ Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п. 14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення – рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підпунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 59.3. ст. 59 ПК визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

При цьому, підпунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючому органу, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового Кодексу - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 29.12.2010 № 1244 «Про Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» встановлений Порядок, яким визначений механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, а саме:

згідно п.2 вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

згідно п.3 - під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу.

згідно п.4. - у рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів.

згідно п.5,6 - за результатами вилучення готівки складається акт встановленої форми. Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день. Готівка в іноземній валюті передається банку або іншій фінансовій установі, що мас право на реалізацію іноземної валюти, у зазначений строк для її продажу відповідно до законодавства та подальшого перерахування згідно з вимогами абзацу першого цього пункту.

Отже, погашення податкового боргу згідно чинного законодавства здійснюється за рішенням суду, як з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника так і за рахунок готівки.

Наведені обставини свідчать про порушення відповідачем п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України № 2755-V1 від 02.12.2010, обов'язків платника податків, що передбачають сплату належних сум податків та зборів у встановлені законами строки, шкодить поповненню прибуткової частини бюджету, перешкоджає проведенню державної фінансової політики в частині розподілення бюджетних коштів, що тягне недостатнє фінансування державою бюджетної сфери, ефективному проведенню державної соціальної політики в напрямку захисту малозабезпечених верств населення, тобто завдає істотної шкоди державі.

Оскільки до цього часу від відповідача сума податкового боргу до державного бюджету не надходила, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 17, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 59857 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 09 коп. з рахунків платника податків Приватного підприємства «Мікас 21 Вєк» (код ЄДРПОУ 36878778) у банках, обслуговуючих такого платника податків, яку зарахувати на р/р 31112029700003; код платежу 14010100; отримувач Державний бюджет; ЄДРПОУ 38025440; банк ГУДКУ у Запорізькій області; МФО 813015.

3. Стягнути кошти у сумі податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 32674 (тридцять дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 70 коп. з рахунків платника податків Приватного підприємства «Мікас 21 Вєк» (код ЄДРПОУ 36878778) у банках, обслуговуючих такого платника податків, яку зарахувати на р/р 33111318700003; код платежу 11021000; отримувач Державний бюджет; ЄДРПОУ 38025440; банк ГУДКУ у Запорізькій області; МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                         Р.В. Сацький