Постанова

від 17.12.2010 по справі 5045/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 5045/10/1570

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Міхно Н.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прогрес-Агро» до Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Прогрес-Агро» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Ізмаїльського міжрайонного центру зайнятості населення про зобов'язання відповідача звернутись до Ізмаїльської ОДПІ з необхідними документами для списання безнадійного податкового боргу, який виник у позивача внаслідок форс-мажорних обставин, що мали місце протягом 2007 та 2009 років.

В судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов, просила суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позові (а.с.3-6).

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях проти позову (а.с.25-26).

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 26.03.2004 року Сільськогосподарський виробничий кооператив «Прогрес-Агро» (скорочене найменування - СК «Прогрес-Агро») зареєстрований Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області, як юридична особа, ідентифікаційний код 32543809, місцезнаходження: 68643, Одеська область, с. Кам'янка, вул. Суворова, 1. (а.с.73)

30.03.2004 року позивач узятий на облік в Ізмаїльському міськрайонному центрі зайнятості за № 150276597 як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. (а.с.74)

З 25 серпня 2009 року по 27 серпня 2009 року на підставі направлення Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості від 20 серпня 2009 року № 017 (а.с.76), провідними спеціалістами відділу взаємодії з роботодавцями, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на підставі ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та відповідно до наказу Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості від 15 червня 2009 року № 139 (а.с.84-86), в присутності керівника - ОСОБА_5 та головного бухгалтера - ОСОБА_6, проведено планову перевірку СК «Прогрес-Агро» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 204 від 27.08.2009 року «Про результати проведення планової перевірки Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прогрес-Агро» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 1 липня 2007 р. по 30 червня 2009 р.» (а.с.77-83) .

Відповідно до розділу ІІ зазначеного акту «Описова частина» при перевірці звітних та фактичних даних відповідно до додатків 1 та 2 (а.с.80-81, 82-83), зокрема на кінець перевіряємого періоду сума заборгованості за платником складає 28495,16 грн., у т.ч. недоїмка зі сплати страхових внесків - 19273,43 грн., пеня - 4041,54 грн.

Відповідно до висновків зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення фінансової дисципліни у розрахунках з ФЗДССУВБ, зокрема:

1. всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» платник несвоєчасно та в неповному обсязі сплачував страхові внески, через що за період перевірки нарахована пеня у розмірі 4041,54 грн.;

2. на кінець перевіряємого періоду у платника виникла заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 235463,48 грн., а саме: заробітна плата травня 2009 року в сумі 114006,06 грн. та заробітна плата квітня 2009 року в сумі 8345,28 грн.;

3. сума внесків з заробітної плати червня 2009 року є поточною заборгованістю;

4. сума страхових внесків, строк сплати яких не настав на кінець перевірки становить 5180,19 грн.;

5. на кінець перевіряємого періоду сума заборгованості за платником складає 28495,16 грн., у тому числі недоїмка зі сплати страхових внесків - 19273,43 грн.

Відповідно до даного акту, позивач підтвердив, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткових документів, що свідчать про діяльність платника за період, що перевірявся, немає; з обов'язками, правами страхувальників та порядком оскарження рішень і дій посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ознайомлений, один примірник акту з додатками на 4 аркушах отримав 27 серпня 2009 року. (а.с.79)

Директором Ізмаїльського МРЦЗ 28 вересня 2009 року прийнято рішення № 7 «про стягнення донарахованих сум страхових внесків та застосування фінансових санкцій» (а.с.75), відповідно до якого, розглянувши матеріали документальної перевірки (акта перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 27.08.2009 року № 204) СК «Прогрес-Агро», проведеної Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості, та керуючись п. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», прийнято рішення стягнути з позивача прострочену заборгованість (недоїмку) - 19273,43 грн. та застосувати фінансові санкції в розмірі 4041,54 грн., у тому числі пені - 4041,54 грн., які підлягають сплаті в дохід Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в ГУДКУ в Одеській області.

Також в рішенні зазначено порядок оскарження вищезазначеного рішення відповідача.

7 квітня 2010 року СК «Прогрес-Агро» звернувся до директора Ізмаїльського міськрайонного центу зайнятості з листом за вих. № 66 (а.с.7-8), який отримано відповідачем 08.04.2010 року, у якому позивач просив списати йому податковий борг в розмірі 27398,22 грн. з наступних підстав, зокрема: «У зв'язку з форс-мажорними обставинами, які мали місце протягом 2007 та 2009 років, що підтверджується висновками Торгово-промислової палати України від 23.08.2007 р. № 3160/05-4, та від 15.07.2009 р. № 2523/05-4, СВК «Прогрес-Arpo» не отримав запланований врожай, що не дало можливість в повному обсязі внести страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Підприємство опинилося в складному фінансовому становищі. В серпні 2009 року Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків з загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, за результатами якої складено акт, де відображено прострочену заборгованість у сумі 19273,43 грн. За неповну сплату страхових внесків нарахована пеня в розмірі 4041,54 грн. Отже, станом на 01.01.2010 р. за СВК «Прогрес-Arpo» існує заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в розмірі 27398,22 грн. (23356,68 грн. - основний борг, 4041,54 грн. - пеня за неповну сплату страхових внесків), що виникла протягом 2007 та 2009 років внаслідок форм-мажорних обставин. … На підставі викладеного, та враховуючи форс-мажорні обставини, що мали місце протягом 2007 і 2009 років (стихійні лиха), що підтверджується висновками Торгово-промислової палати України вважаю, що сума у розмірі 27398,22 грн. є безнадійним податковим боргом».

На підтвердження вищенаведених обставин позивачем до листа додані висновки про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України від 23.08.2007 року № 3160/05-4 (а.с.11) та від 15.07.2009 року № 2523/05-4 (а.с.12), відповідно до яких Торгово-промисловою палатою України підтверджено, що несприятливі погодні умови, що спричинили пошкодження і загибель сільськогосподарських культур на площах СВК «Прогрес-Агро» станом на 25.05.2007 року, станом на 25.07.2007 року та станом на 29.06.2009 року, є форс-мажорними обставинами відповідно до пп. «г» пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.

За результатами розгляду вищезазначеного звернення позивача листом від 16.04.2010 року за вих. № 505/07/08 (а.с.9) директор Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості повідомив позивача зокрема про те, що юридичних підстав для звільнення СВК «Прогрес-Агро» від обов'язку зі сплати боргу по внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, а також штрафних санкцій, передбачених спеціальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», немає.

Не погоджуючись з вищенаведеними діями відповідача, позивач звернувся до суду із вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

В судовому засіданні представники сторін не заперечували проти фактично встановлених обставин у справі та зазначили по суті, що розбіжності у позиціях сторін полягають у застосуванні та тлумаченні законодавства, що регулює ці правовідносини. Так, представник позивача не заперечувала проти наявності у позивача заборгованості перед відповідачем, однак наполягала, зокрема на необхідності віднесення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів з податків і зборів (обов'язкових платежів) та застосування до них у зв'язку з форс-мажорними обставинами пп. «г» пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ. Представник відповідача заперечував проти застосування вищевказаних норм законодавства, як таких, що не регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР, Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III (далі - ЗУ № 1533-III), «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII (далі - ЗУ № 1251-XII), «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - ЗУ № 2181-ІІІ), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» від 30 листопада 2006 року № 398-V (далі - ЗУ № 398-V), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 3 червня 2008 року № 309- IV (далі - ЗУ № 309- IV).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає ЗУ № 1533-III, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 3 ЗУ № 1533-III законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. З питань, що регулюються цим Законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів діють виключно на підставах, у межах та у спосіб, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статтею 8 ЗУ № 1533-ІІІ передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про зайнятість населення", цим Законом та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду.

Згідно із ч. 1 ст. 34 ЗУ № 1533-III Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків; стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд не може провадити будь-яку діяльність, крім передбаченої цим Законом та статутом Фонду. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Частиною 2 статті 34 ЗУ № 1533-ІІІ передбачено, що Фонд зобов'язаний:

- забезпечувати збір страхових внесків;

- виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом;

- вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду;

- контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю;

- щорічно складати звіт про результати своєї діяльності та подавати його Кабінету Міністрів України; інформувати застрахованих осіб про результати своєї роботи через засоби масової інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ЗУ № 1533-ІІІ роботодавець зобов'язаний:

- своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески;

- надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про: прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, використання робочого часу тощо; сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Частиною 1 статті 38 ЗУ № 1533-III передбачено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Пунктом 2 Розділу VIII ЗУ № 1533-ІІІ передбачено, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із пп. «г» пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 ЗУ № 2181-ІІІ підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, у тому числі податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Пунктом 9 частини 3 Прикінцевих положень ЗУ № 398-V установлено, що у 2007 році зупиняється дія підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 та підпункту 19.4.10 пункту 19.4 статті 19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно із п. 12 Розділу І ЗУ № 309- IV підпункт "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» виключено.

Зі змісту ст. 67 Конституції України вбачається, що розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється законом.

Частиною 3 статті 1 ЗУ № 1251-XII передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Згідно із ч. 9 ст. 1 ЗУ № 1251-ХІІ будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, відповідно до ч. 7 ст. 1 ЗУ № 1251-ХІІ, сплаті не підлягають.

Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у статтях 14, 15 цього Закону.

Відповідно до преамбули ЗУ № 2181-ІІІ цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Статтею 2 ЗУ № 1251-ХІІ встановлено поняття, зокрема:

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

1) відносини у сфері страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством, яке складають: Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закон України «Про зайнятість населення», інші нормативно-правові акти, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) списання заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття внаслідок форс-мажорних обставин спеціальним законодавством, яке регулює спірні правовідносини, - не передбачено;

3) застосування законів та інших нормативно-правових актів у сфері страхування на випадок безробіття можливе лише в частині, що не суперечить Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, - отже, з моменту набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», зокрема норми Закону України «Про систему оподаткування» у частині, що йому суперечили, не застосовуються, крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 р. встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування;

4) Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ не може розширювати перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов'язань платників податків на платежі, які не включені у систему оподаткування, - тому не можна вважати зобов'язання по страхових внесках податковим боргом, на який поширюється дія ЗУ № 2181, згідно з його преамбулою, також

5) включення ЗУ № 2181 органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у перелік контролюючих органів не змінює статусу внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з чим вони не можуть вважатися податком чи збором у розумінні законів України про оподаткування і не можуть стягуватись в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», також

6) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України; відповідно

7) правова позиція позивача зі спірних питань - є помилковою та законодавчо безпідставною;

з урахуванням зазначеного:

8) при вчиненні оскаржуваних позивачем дій відповідач діяв відповідно до вимог діючого законодавства, в тому числі положень ч. 3 ст. 2 КАС України;

9) підстав для зобов'язання відповідача звернутись до Ізмаїльської ОДПІ з необхідними документами для списання безнадійного податкового боргу, який виник у СК «Прогрес-Агро» внаслідок форс-мажорних обставин, що мали місце протягом 2007 та 2009 років - немає.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 71, 86, 94, 128, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прогрес-Агро» до Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості про зобов'язання Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості звернутись до Ізмаїльської ОДПІ з необхідними документами для списання безнадійного податкового боргу, який виник у СК «Прогрес-Агро» внаслідок форс-мажорних обставин, що мали місце протягом 2007 та 2009 років - залишити без задоволення повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 17 грудня 2010 року.

Суддя М.Г. Цховребова

17 грудня 2010 року.