Постанова

від 14.09.2015 по справі 817/1594/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1594/15

14 вересня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області доПриватного акціонерного товариства "Азоттон" простягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Азоттон" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, за період січень - березень 2015 року у сумі 8975,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах особі, яка працювала на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Ухвалою від 08.06.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 13.07.2015 року, відкладено на 10.08.2015 року, відкладено на 14.09.2015 року.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з'явились.

17.06.2015 року позивач подав через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх. №10350/15).

В силу частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце судового розгляду належним чином.

За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 14.09.2015 року постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Приватне акціонерне товариство "Азоттон" зареєстроване 02.12.1998 року, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області.

Позивачем відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пункту "а" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" згідно з вимогами частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій ОСОБА_1 за січень 2015 року у сумі 5,65 грн., ОСОБА_2 за період січень - лютий 2015 року у загальній сумі 314,33 грн., ОСОБА_3 за період січень - березень 2015 року у загальній сумі 4361,61 грн., ОСОБА_4 за період січень - березень 2015 року у загальній сумі 3657,54 грн., ОСОБА_5 за період січень - березень 2015 року у загальній сумі 301,62 грн., що загалом за період січень - березень 2015 року склали 8640,75 грн. Крім того, у вказаних розрахунках позивач визначив суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку у розмірі 335,01 грн.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача з 12.12.1991 року по 02.12.1992 року апаратником підготовки сировини та напівфабрикатів і відпуску готової продукції цеху аміаку та отримав право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджено уточнюючою довідкою про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах від 28.10.2004 року, копія якої міститься в матеріалах справи. Згідно протоколу №61184 від 28.12.2004 року ОСОБА_1 з 02.01.2005 року призначено пенсію за віком за Списком №1.

Також, ОСОБА_2 працював на підприємстві відповідача з 20.09.1993 року по 30.04.1996 року в цеху аміаку та отримав право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджено уточнюючою довідкою про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за вих. №6 від 06.03.2003 року, копія якої міститься в матеріалах справи. Згідно протоколу №135 від 16.03.2005 року ОСОБА_2 з 10.02.2005 року призначено пенсію за віком за Списком №1.

Також, ОСОБА_3 працював на підприємстві відповідача з 02.12.1991 року по 24.05.1996 року в цеху аміаку та отримав право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджено уточнюючою довідкою про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за вих. №18 від 06.03.2003 року, копія якої міститься в матеріалах справи. Згідно протоколу №18181 від 01.09.2005 року ОСОБА_3 з 25.08.2005 року призначено пенсію за віком за Списком №1.

Також, ОСОБА_4 працював на підприємстві відповідача з 03.02.1992 року по 30.04.1996 року апаратником абсорбції цеху аміаку та отримав право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджено уточнюючою довідкою про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за вих. №8 від 18.04.2008 року, копія якої міститься в матеріалах справи. Згідно протоколу №24205 від 24.07.2008 року ОСОБА_4 з 14.04.2008 року призначено пенсію за віком за Списком №1.

Також, ОСОБА_5 працювала на підприємстві відповідача з 10.08.1995 року по 30.04.1996 року в цеху аміаку та отримала право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджено уточнюючою довідкою про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах від 14.02.2014 року, копія якої міститься в матеріалах справи. Згідно протоколу №2335 від 09.04.2014 року ОСОБА_5 з 29.04.2014 року призначено пенсію за віком за Списком №1.

Згідно картки особового рахунку у відповідача утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період січень - березень 2015 року у сумі 8975,76 грн.

Відповідач суму заборгованості добровільно не сплатив, докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України від 09.07.2003 року №1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 1 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктом "а" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", а саме: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.7 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону мають вважатися страховими внесками.

Крім того, згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту третього пункту 4 "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах", що затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №41/26486, управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, а також стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерів відповідача, в яких зазначено суми пенсій та доплат, виплачених пенсіонерам.

На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, жодних заперечень проти заявлених позовних вимог суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Азоттон" (інд. код 13970622) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період січень - березень 2015 року у сумі 8975,76 грн. (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 76 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.