Постанова

від 20.09.2010 по справі 2а-2424/10/0370

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2010 рокуСправа № 2а-2424/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кириченко О.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені Шевченка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з адміністративним позовом до СВК «Ім. Шевченка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 5 252,28 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємством не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, поданого відповідачем, середньооблікова чисельність працюючих в 2009 році у відповідача складала 30 осіб, з яких середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, хоча норматив складає - 1 особа. Норматив для працевлаштування відповідачем інвалідів складає 1 особа, який не виконаний кооперативом. Сума адміністративних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 5 033,33 грн., яка кооперативом в добровільному порядку не була сплачена. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій кооперативу нарахована пеня в сумі 218,95 грн. Просить стягнути з СВК «Ім. Шевченка» в користь держави в особі Волинського обласного Фонду соціального захисту інвалідів в дохід державного бюджету Старовижівського району за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році адміністративно-господарські санкції на загальну суму 5 252,28 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлений позов підтримала з підстав викладених у ньому, просить стягнути з відповідача в користь держави в особі Волинського обласного Фонду соціального захисту інвалідів в дохід державного бюджету Старовижівського району адміністративно-господарську санкцію та пеню в загальній сумі 5 252,28 грн. Додала, що відповідачу направлялось повідомлення про сплату адміністративно-господарської санкції, проте СВК «Ім. Шевченка» штрафу до 15 квітня 2010 року, як це передбачено законодавством не сплатив. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав. По суті пояснив, що в кооперативі у 2009 році було створено 1 робоче місце для інваліда, однак таких осіб направлено не було. Кооперативом також запрошувались на роботу місцеві житеті, однак таких не виявилось. Крім того, підтвердив, що звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік кооперативом був поданий 26.02.2010 року. Вказав, що до СВК «Ім. Шевченка» ніхто з інвалідів для працевлаштування не звертався. Просить відмовити в позові.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Пункт 5 частини 2 статті 17 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією і законами України.

Преамбула Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон України «Про основи …» встановлює, що цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року №1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюють територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону. У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені.

Частина 1 статті 4 Закону України «Про основи …» передбачає, що діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про основи …» встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи …» для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону України «Про основи …» передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу місць для працевлаштування інвалідів, згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 №70 «Про реалізацію статей 19 1 20 Закону України «Про основи …»» (далі - Порядок), сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Судом встановлено, що СВК «Ім. Шевченка» є юридичною особою, який самостійно розраховує кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, і забезпечує працевлаштування інвалідів.

Відповідно до вищезгаданого Порядку, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з Інструкцією щодо заповнення форми №10 ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженою наказом Мінпраці України 10.02.07 №42. Вищевказаний Звіт подається роботодавцями щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані.

Згідно до поданого відповідачем звіту «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік» форми 10-ПІ, роботодавцем зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 30 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, становить 1 особи, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 0 осіб. З вхідного штемпеля позивача на звіті вбачається, що цей звіт відповідачем поданий 26.02.2010 року.

За таких обставин роботодавцем не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи, що відповідно до статті 19 Закону України «Про основи …», що дає підстави вимагати сплату адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до пункту 2 Порядку роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Із звіту про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів за 2009 рік вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника становить - 5 033,33 грн.

З дослідженого судом повідомлення Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 01.04.2010 року за вихідним №06/01-14/28 вбачається, що позивач повідомляв відповідача про необхідність сплати адміністративно-господарської санкції в термін до 15 квітня 2010 року, як того вимагає законодавство. Проте, у вказаний термін відповідачем сума адміністративно-господарських санкцій самостійно сплачена не була.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи ..», пункту 4 Порядку, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З розрахунку вартості робочого місця, розміру суми адміністративно-господарських санкцій і пені, які належать до сплатити відповідачем до Держбюджету Старовижівського району вбачається, що сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2009 рік становить 5 033,33 грн., виходячи з фонду оплати праці, яка роботодавцем на даний час в добровільному порядку не сплачена. Крім того, відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи…», пункту 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, за несвоєчасну сплату підприємством суми адміністративно-господарських санкцій нарахована пеня в сумі 218,95 грн. Отже, загальна сума адміністративно-господарської санкції становить 5 252,28 грн.

Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав. Разом з тим, штрафну санкцію на даний час відповідач не сплатив.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення, вини та наявності причинного зв'язку між правопорушенням та його наслідками з метою визначення підставності застосування юридичної відповідальності у вигляді санкцій позивачем.

З вищевикладеного вбачається, що відповідачем в 2009 році не було виконано вимоги чинного законодавства України щодо створення одного робочого місця для працевлаштування інваліда, а тому суд приходить до висновку, що в діях відповідача наявна вина у не працевлаштуванні інваліда на створене ним робоче місце для інвалідів, наявність якого є обов'язковою умовою накладення на відповідача штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України «Про основи …».

Зважаючи на вищенаведене позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволенню.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 122, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені Шевченка» (адреса: с. Секунь, Старовижівський район, Волинська область) в користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у дохід державного бюджету Старовижівського району - код платежу 50070000, номер рахунку 31217230700376, ідентифікаційний код 21740451, банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014 за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році адміністративно-господарські санкції в сумі 5033,33 грн. та пені - 218,95 грн., в всього на загальну суму 5 252 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) гривні 28 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 24 вересня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич