Ухвала

від 22.06.2010 по справі б24/168-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.06.10р. Справа № Б24/168-10

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Калиниченко Л.М.

при секретарі судового засідання Германич І.Ю.

за участю представників сторін:

від кредитора - ОСОБА_1, дов. № 7970 від 15.03.10р., ДПІ

від боржника - не з'явився

розглянувши справу

за заявою Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

до боржника ОСОБА_2 підприємства "ОСОБА_1 і компанія", 51914, м.Дніпродзержинськ, вул.Таращанська, 6

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

07.06.10р. за заявою Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2 підприємства "ОСОБА_1 і компанія", м.Дніпродзержинськ,.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) господарський суд оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Боржник у судове засідання не з'явився, відгук на подану заяву кредитора суду не надав.

Як свідчить з матеріалів справи, заборгованість боржника перед бюджетом складає суму 1 529,82грн.

Відповідно до корінця першої податкової вимоги від 27.12.07р. № 1/1145 сума за штрафними (фінансовими) санкціями становить 340,00грн., корінця другої податкової вимоги від 05.02.08р. за № 2/159 сума за штрафними (фінансовими) санкціями становить 340,00грн., всього на загальну суму 680,00грн., решта суми не підтверджена відповідними документами.

Відповідно до ч.2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п.2 ст.6 Закону право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Ч.3 ст.6 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом 3-х місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в п.8 ст.7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами ч.8 ст.1 Закону, безспірні вимоги кредиторів, визнанні боржником, інші вимоги кредиторів підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які йдеться в ч.3 ст. 6 Закону, а саме, - у разі, якщо громадянин, підприємець, боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного ч. 3 ст.6 Закону містить загальні норми, а ст.52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

У відповідності до ст. 1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Тобто, неустойка (штраф, пеня) зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасником) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі не враховуються господарським судом у складі грошових зобов'язань при вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Фінансові санкції не відносяться до обов'язкових платежів і не можуть бути враховані при порушенні провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні повними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищеозначене суд вважає, що дана справа про банкрутство ОСОБА_2 підприємства "ОСОБА_1 і компанія", м.Дніпродзержинськ підлягає припиненню.

Керуючись ст. 4 1 ,ч. 2 ст. 34, п. 1 1 ст.80, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1, 7,1 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі № Б24/168-10 про банкрутство ОСОБА_2 підприємства "ОСОБА_1 і компанія", 51914, м.Дніпродзержинськ, вул.Таращанська, 6 (ЄДРПОУ 33523228) .

Суддя ОСОБА_3