Рішення

від 16.09.2015 по справі 904/6519/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.15р. Справа № 904/6519/15 за позовом Приватного підприємства "Будресурси", с. Хрестище Слов'янського району Донецької області

до Приватного підприємства "Лібертекс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 98 575 грн. 45 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача : Куляпін В.М. - представник, дов. від 15.09.2015р. №8;

від відповідача : не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 98 575 грн. 45 коп. - коштів, отриманих без достатньої правової підстави, що були перераховані згідно платіжного доручення від 16.03.2015р. №177.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача, було повернено відділенням поштового зв'язку через невручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 31-33).

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжного доручення від 16.03.2015р. №177 позивачем - Приватним підприємством "Будресурси" було перераховано відповідачу - Приватному підприємству "Лібертекс" грошові кошти у сумі 98 575 грн. 45 коп. з призначенням платежу „оплата за буд. -монтажні роботи згідно рах. №КР-00365 від 17.02.2015р. без ПДВ" (а.с. 9).

Згідно з частинами 1, 3 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт; підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду; - договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормами частин 2,3 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Проте, з матеріалів справи не вбачається доказів в підтвердження укладення договору на виконання будівельно-монтажних робіт, як і не вбачається доказів виставлення відповідачем позивачу рахунку від 17.02.2015р. №КР-00365, на який є посилання в платіжному дорученні від 16.03.2015р. №177.

Також згідно виписки за 16.03.2015р. по особовим рахункам (а.с. 35-36) банком було спрямовано відповідачу вимогу по платіжному дорученню від 16.03.2015р. №177 на суму 98 575 грн. 45 коп. з призначенням платежу: „Просимо повернути помилково перераховані кошти №177 від 16.03.2015р., сума 98 575 грн. 45 коп.. Оплата за будівельно-монтажні роботи згідно рахунку №КР-00356 від17.02.15р. без ПДВ (згідно листа клієнта).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, перерахування грошових коштів у сумі 98 575 грн. 45 коп. згідно платіжного доручення від 16.03.2015р. №177 було здійснено позивачем без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим вказана сума підлягає поверненню відповідачем позивачу як безпідставно набута.

На момент розгляду справи доказів повернення позивачу зазначених коштів відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Лібертекс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 12-а; ідентифікаційний код 36839537) на користь Приватного підприємства "Будресурси" (84138, с. Хрестище Слов'янського району Донецької області, вул. Ворошилова, 32; ідентифікаційний код 30795398) 98 575 грн. 45 коп. - коштів, отриманих без достатньої правової підстави та 1 971 грн. 51 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"17" вересня 2015р .