Ухвала
від 26.04.2010 по справі 11/290/09-6/337/09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

26.04.10 Справа № 11/290/09-6/337/09

Суддя Місюра Л.С.

За позовом Приватного підприємства В«ЛорілопВ» , м. Запоріжжя

До Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма ім. А.

ОСОБА_1В» , с. Велика Белозірка Велико - Білозірського району

Запорізької області

Про стягнення 9 800 000 грн., зустрічний позов про визнання недійсним

договору купівлі -продажу № 18/08 від 18.08.2008р.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від ПП «Лорілоп»: не з'явився

Від ТОВ «АФ ім. А.Суворова»: ОСОБА_2, дов. б/н від 01.09.2009 р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства В«ЛорілопВ» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма ім. А. СувороваВ» , с. Велика Белозірка Велико - Білозірського району Запорізької області про стягнення 9 800 000 грн., зустрічний позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 18/08 від 18.08.2008р., суддя

В С Т А Н О В И В:

ПП В«ЛорілопВ» в позовній заяві просив стягнути з відповідача по договору купівлі -продажу № 18/08 від 18.08.2008 р. штраф у розмірі 30% в сумі 8 400 000 грн., втрачену вигоду в сумі 1 400 000 грн., пеню в сумі 5 486 465 грн. 75 коп.

ПП В«ЛорілопВ» двічі уточнив позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача збитки та втрачену вигоду у розмірі 5 % від суми договору купівлі -продажу № 18/08 від 18.08.2008 р., що становить 1 400 000 грн., а також штраф у розмірі 30 % від суми договору за необґрунтовану відмову від виконання умов договору та специфікації до нього, що становить 8400 000 грн. При цьому позивач вказав, що на затвердженні раніше мирової угоди не наполягає.

Заяви ПП В«ЛорілопВ» були прийняті судом, оскільки вони заявлені відповідно до статті 22 ГПК України.

ПП В«ЛорілопВ» надало суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу.

Заява про забезпечення позову була відхилена судом, у зв'язку з необґрунтованістю.

ТОВ В«Агрофірма ім. А.СувороваВ» подало клопотання про здійснення судом запитів до НБУ в Запорізькій області, ДПА в Запорізькій області про дати відкриття ПП В«ЛорілопВ» рахунків в установах банків.

Клопотання судом було відхилене, оскільки дані запити по рахункам не відноситься до предмету спору, ПП В«ЛорілопВ» являється позивачем у даній справі, а не відповідачем та наявність або відсутність рахунків ПП В«ЛорілопВ» ніяким чином не зачіпає виконання рішення суду.

ТОВ В«Агрофірма ім.. ОСОБА_1В» надало суду відзив на позовну заяву, де вказало наступне: як стверджує ПП В«ЛорілопВ» , між ним та ТОВ «Агрофірма ім. А. Суворова»існує договір купівлі-продажу від 18.08.2008р. №18/08. Вказаний договір є недійсним, так як він не відповідає вимогам, які встановлені пунктами 1-5 ст. 203 ЦК України, так як: згідно пункту 1: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Ця угода порушує моральні засади суспільства, що підтверджується такими фактами: посадова особа ПП «Лорілоп»вступила у злочинний зговір з колишніми посадовими особами позивача і з метою, по надуманим позовам, заволодіти майном позивача; згідно пункту 2: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Цей пункт також було не дотримано. Виписка з держреєстру не підтверджує цивільну дієздатність Гуреєва на здійснення цього правочину. Згідно ст. 89 ЦКУ зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін. Таким чином директор підприємства для третіх осіб - особа, дані про яку внесено в реєстр; згідно пункту 3: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. З урахуванням обставин, що передували укладенню спірної угоди, волевиявлення учасника правочину не було вільним і диктувалося наміром захопити чуже майно, а не вчинення правочину; згідно пункту 4: правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. З цього випливає, що умови поставки повинні бути погоджені у письмовій формі, зокрема ті, які викладені у п.З договору. Згідно р.З договору купівлі - продажу від 18.08.2008р. №18/08 «продавец в течении 5-ти (пяти) календарних дней после подписания настоящего договора, предоставляет график отгрузки товара с указаним сроков (календарних дат), качества и места передачи товара». Таким чином сторони у тексті угоди зобов'язалися додатково погодити строки і порядок поставки (стаття 267 ГПК України), якість товару (стаття 268 ГПК України), умови договору (пункт 4 статті 265 ГПК України). Всі ці умови договори є суттєвими для даного виду договору, тому підлягають обов'язковому погодженню сторонами і уточненими позовними вимогами підтверджено, що сторони не досягли згоди щодо них. Стаття 189 ГК України говорить, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Відповідно до пункту 7.3 всі зміни та доповнення до цього договору діють, якщо вони вчинені у письмовій формі підписані повноваженими сторонами і є частиною цього договору - такого документу не має. У позові заявлено нарахування санкцій у розмірі 30% від суми договору, однак договором не передбачено нарахування санкцій за неузгодження істотних умов договору; згідно пункту 5: правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.Як випливає зі змісту правочину, він передбачає настання обумовлених наслідків - оплати. Однак, майновий стан покупця унеможливлює це, що підтверджується звітами відповідача. В період кінцевої дати відвантаження та оплати, ПП «Лорілоп»не мало відкритих рахунків у банківських установах, то відповідно і не передбачалося оплати. Спірний договір укладено представником позивача ОСОБА_3 по зловмисній домовленості з гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - посадові особи ПП «Лорілоп», в їх інтересах, оскільки дії тут вчиняються не в інтересах довірителя, що суперечить самій сутності представництва, яка полягає в тому, щоб донести до контрагента волю того, кого представляють, і укласти угоду в його інтересах. Дії ОСОБА_3 навмисні, так як він усвідомлював, що правочин суперечить інтересам довірителя, бо будучи, як він пояснив у справі № 11/290/09 - 6/337/09, виконуючи обов'язки директора, знав що залишків насіння соняшника у кількості вісім тисяч тон у товариства немає і відповідно воно не може його продати. Умови договору передбачають фінансові санкції у великих розмірах і ОСОБА_3 свідомо допускав їх настання, бо за фахом працював юристом і не міг не знати про наслідки невиконання. Будучі обізнаним з активами товариства, які складали 3904 тис. грн., він підписав угоду по якій санкції дорівнювали 9800 тис. грн., діяв з бажанням ввести товариство у банкротство, бо як ще пояснити підписання такої ризикової угоди. З іншого боку ОСОБА_3 діяв по змові з ПП «Лорілоп». Ділові звичаї передбачають, що всі угоди і, зокрема, угода на мільйонні суми, укладають з перевіреними партнерами і бездоганною діловою репутацією. ОСОБА_3 підписав договір з фірмою - офіс-місце знаходження за статутом якої - будка; ПП «Лорілоп»до 2009 року не мало відкритих рахунків у банках, не мав фінансових ресурсів для оплати контракту, жодної угоди не проводив, не звітував до податкової інспекції та інших органів. «Керівник»ОСОБА_3 не проводив жодних виробничих дій в товаристві, направлених на виконання цієї угоди, про що можуть дати пояснення працівники ТОВ «Агрофірма ім. А. Суворова». Вбачається, що ОСОБА_3, уповноважений сфальшованими зборами учасників, вирішувати всі питання, пов'язані з виконанням даної угоди, був зобов'язаний узгодити графік відвантаження п.З договору, але мабуть «забув». Пунктом 3.3 договору передбачено двозначний порядок відпуску, що відкриває шлях до махінації з боку ОСОБА_3, які полягають в тому, що такий зміст договору створює правовий тупік. З одного боку «сторони, що то узгоджують», з іншого боку така угода є нікчемною, так як строки, об'єми, місце поставки є неузгодженими. У підприємства був невеликий залишок насіння соняшника - ОСОБА_3 не «узгоджував»цей об'єм з ПП «Лорілоп». Таким чином, своїми недбалими діями забезпечив виникнення несприятливих наслідків для довірителя. Очевидно, що ОСОБА_3 укладав угоду з ПП «Лорілоп», щоб завдати збитків довірителю. Це випливає з аналізу майже всіх розділів договору. ОСОБА_3 був у змові з ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що можуть підтвердити пояснення трудового колективу та посадових осіб ТОВ «Агрофірма ім. А. Суворова».

Від ОСОБА_7 надійшла заява, в якій він вказав, що буде згодний з рішенням суду.

Заява ОСОБА_7 була прийнята судом.

Ухвалою від 21.12.2009р. за клопотанням сторін був продовжений строк вирішення спору, була прийнята до розгляду зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору купівлі -продажу від 13.08.2009 року, укладеного між сторонами, а провадження у справі було зупинено до розгляду зв'язаної з нею справи № 28/13/10 за позовом ВАТ В«ПетромихайлівськеВ» до ТОВ В«Агрофірма ім. А.СувороваВ» про визнання недійсним рішення (протоколу) від 11.08.2008 р. № 3 загальних зборів учасників ТОВ В«Агрофірма ім. А.СувороваВ» та набрання судовим рішенням законної сили .

Ухвалою суду від 22.03.2010 р. провадження у справі № 11/290/09-6/337/09 було поновлено та розгляд справи призначений на 19.04.2010 р.

В судовому засіданні 19.04.2010 р. було оголошено перерву до 26.04.2010 р.

26.04.2010 р. розгляд справи продовжений.

До початку судового засідання від ПП В«ЛорілопВ» надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника та відрядженням директора ПП В«ЛорілопВ» .

Клопотання судом задовольняється, однак суд вважає за необхідне зазначити ПП В«ЛорілопВ» наступне: неможливість прибуття в судове засідання представника або директора не є підставою для невиконання ухвал господарського суду щодо надання витребуваних судом документів, необхідних для розгляду справи.

ТОВ В«Агрофірма ім.. ОСОБА_1В» надало заяву про зміну зустрічних позовних вимог , де вказало, що при підготовці зустрічного позову була допущена описка у вказівці дати договору, остаточно просить визнати недійсним договір № 18/08 від 18.08.2008 р.

ТОВ В«Агрофірма ім.. ОСОБА_1В» надало суду доповнення до зустрічного позову про наступне: рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 28/13/10 визнано недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма ім. А. Суворова»№ 3 від 11.08.2008р., яким нібито надавалися повноваження ОСОБА_3 підписати спірну угоду. Встановлено, що ОСОБА_3 не мав повноважень на підписання спірної угоди. Громадянин ОСОБА_4, користуючись службовим становищем, без повідомлення інших посадових осіб та учасників товариства, провів таємні збори за своєю участю, якими уповноважив ОСОБА_3 підписати невигідну та таку, що неможливо виконати спірну угоду з величезними штрафними санкціями. Представник ОСОБА_3, як це підтверджується письмовими поясненнями ПП «Лорілоп»передав оригінал протоколу посадовим особам ПП «Лорілоп», що вказує на його змову з усіма учасниками фабрикації немислимої угоди - ОСОБА_4, ОСОБА_3, посадові особи ПП «Лорілоп»- ОСОБА_5, ОСОБА_6. Пояснення працівників ТОВ «Агрофірма ім. А. Суворова», оригінали яких знаходяться у матеріалах справи № 28/13/10, підтверджують, що дії ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 при захопленні майна були попередньо узгоджені та сплановані. Просить врахувати, що відсутність вироку у кримінальній справі не спростовує факт зловмисної згоди, встановленої господарським судом. Просить зустрічний позов задовольнити, у первісному позові відмовити.

Заява про зміну позовних вимог та доповнення до зустрічного позову ТОВ В«Агрофірма ім. А.СувороваВ» приймаються судом, оскільки вони заявлені відповідно до статті 22 ГПК України.

ТОВ В«Агрофірма ім.. ОСОБА_1В» надала письмові пояснення по первісному позову: відповідно до рішення зборів засновників, наказу та заяви ОСОБА_8 з 10.07.2009р. його було призначено на посаду директора ТОВ «АФ ім. Суворова», що підтверджується записом у трудовій книжці. До цієї дати директором був ОСОБА_7 Особливості ведення державного реєстру передбачають надання інформації в такій формі.

ТОВ В«Агрофірма ім.. ОСОБА_1В» надало свої заперечення на пояснення ПП В«ЛорілопВ» : вважає пояснення такими, що не мають відношення до предмету спору, а відносяться до правовідносин, які випливають з мирової угоди. Ці дві правові події різні за часом та юридичним значенням. ОСОБА_2 угода не є похідною від спірного договору, до того ж ніколи не виконувалася та була скасована. У поясненні є твердження, що довіреність дає повноваження ОСОБА_3, але протокол, ким ніби-то надавались повноваження, було скасовано рішенням суду. Призначення ОСОБА_3 на посаду було зроблено засновником ОСОБА_4, який не мав права цього роботи одноособово. Ніяких дій по схваленню спірного договору чи мирової угоди належна вповноважена особа - збори засновників - ніколи не схвалювала. Домовленість представника ОСОБА_3 з ОСОБА_6, ОСОБА_4 підтверджується фактичними діями та поясненнями. Спірний договір укладено в інтересах інших осіб - представників ПП «Лорілоп»та ОСОБА_4 ОСОБА_3 не вчиняв жодної дії по виконанню спірного договору, а незаконно підписав мирову угоду про передачу всього майна на користь ПП «Лорілоп», фактично ліквідувавши підприємство і завдав моральної та матеріальної шкоди ТОВ «АФ ім. Суворова». ОСОБА_3 за фахом та по суті є юристом і не міг не знати про правові наслідки, вчинених ним певних юридичних дій. ОСОБА_3 не мав належного рішення власника при підписанні мирової угоди. Правочин, укладений в наслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною, є оспорюваним, оскільки дії тут вчиняються не в інтересах довірителя, що суперечить самій сутності представництва, яка полягає у тому, щоб донести до контрагента волю того, кого представляють (довірителя), і укласти угоду в його інтересах. Кваліфікуючою ознакою застосування коментованої норми є те, що вона стосується тільки правочинів, які вчиняються через представника, і тільки правовідносин добровільного представництва. Це випливає з ч.2 коментованої статті, де йдеться про «довірителя», тобто суб'єкта добровільного представництва. Крім того, умовою застосування цієї статті є наявність зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. При цьому не має значення, чи прислідували учасники змови або одна з них корисливу мету, чи ні. Важливим є те, що представник однієї сторони і друга сторона діяли з метою заподіяти шкоду тому, чиї інтереси мав захищати представник. Основним наслідком такого правочину є двостороння реституція. Крім того, довіритель має право вимагати від свого представника і другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у звязку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними. Ст. 232 ЦК України передбачає, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторни з другою стороною, визнається судом недійсним. Представник має діяти в інтересах особи, яку він представляє. Тому якщо він вступив у зловмисну домовленість з другою стороною і діяв при цьому у власних інтересах, нехтуючи інтересам особи, яку він представляв, і це доведено в суді, правочини мають визнаватися судом недійсними. Представник, вчиняючи правочин, не виражає власну волю. Його завдання полягає в тому, щоб реалізувати волю особи, яку він представляє. Словосполучення «зловмисна домовленість», що використовується в коментованій статті, судді трактують як навмисні дії представника, тобто він усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання. Іншими словами, необхідна наявність зловмисної змови представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення внаслідок цього несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержував учасник такої змови яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи він був укладений з метою завдати збитків довірителю. Відсутність вироку з кримінальної справи не спростовує факт зловмисної домовленості ОСОБА_3 та представників ПП «Лорілоп», яка полягала в підписанні таємно спірної угоди, навмисне невиконання її, потім підписання мирової угоди з метою передачі всього майна ТОВ «АФ ім. Суворова»на користь ПП «Лорілоп». Ст.232 ЦК України не пов'язана з кримінальним встановлення факту зловмисної домовленості, що підтверджується Постановою ВГС України від 04.06.2009р. по справі № 05/2846. Просить у первісному позові відмовити, зустрічний позов задовольнити.

У зв'язку з неявкою ПП В«ЛорілопВ» та ненаданням сторонами документів, а також у зв'язку з витребуванням додаткових документів, розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст. ст. 77, 86 ГПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Розгляд справи відкласти до 02.06.2010 р. на 14 год. 10 хв.

ПП В«ЛорілопВ» виконати всі дії та надати всі документи, витребувані попередніми ухвалами суду, надати письмові пояснення на зустрічну позовну заяву, в т. ч. в електронному варіанті - на диску або дискеті (при наявності можливості), надати оригінали листка непрацездатності представника ОСОБА_9 та посвідчення про відрядження директора ПП В«ЛорілопВ» ОСОБА_10, письмово пояснити причину ненадання витребуваних судом документов, необхідних для розгляду справи. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

ТОВ «АФ ім. Суворова» виконати всі дії та надати всі документи, витребувані попередніми ухвалами суду, надати документи, які підтверджують вартість всього майна товариства станом на 18.08.2008 року, затверджений баланс товариства за 2008 р.; належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних документів -надати для справи, оригінали -для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

Витребувані судом документи надати до 25.05.2010 р.

Суд вважає за необхідне попередити сторін, що за невиконання вимог суду, у тому числі у випадку неявки представника, у відповідності з ст. 83 ГПК України, суд має право стягнути в доход Державного бюджету України із сторони, яка ухиляється від вчинення дій, покладених судом штраф у розмірі до 1 700 грн.

Суддя Л.С. Місюра

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення26.04.2010
Оприлюднено25.09.2015
Номер документу50794623
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —11/290/09-6/337/09

Ухвала від 26.04.2010

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Місюра Л.С.

Ухвала від 22.03.2010

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Місюра Л.С.

Ухвала від 22.03.2010

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Місюра Л.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні