Рішення

від 16.09.2015 по справі 910/19631/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015Справа №910/19631/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛТОН ГОЛД»

про стягнення 215 000,00 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Голосій Т.А. - представник за довіреністю № 02 юр-03 від 03.04.15

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 16.09.2015 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛТОН ГОЛД» 215 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.12.2014 р. між сторонами було укладено договір б/н про надання комплексу послуг з встановлення, монтажу та налагодження системи контролю за рівнем каналізаційних стоків в каналізаційній насосній станції ТОВ «Київгума», за умовами якого відповідач зобов'язався надати комплекс послуг у термін з 01.03.2015 р. по 01.05.2015 р. а позивач оплатити послуги. За доводами позивача, останнім на виконання умов п. 2.3.1. договору здійснено передплату за послуги у розмірі 215 000,00 грн. проте, відповідачем в порушення умов договору послуги так і не були надані. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем направлялася на адресу відповідача претензія про розірвання договору в порядку п. 4.2. договору та вимога повернути грошові кошти у розмірі 215 000,00 грн. Вказана претензія залишена без реагування з боку відповідача, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 215 000,00 грн в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2015 порушено провадження у справі № 910/19631/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 16.09.2015.

У судове засідання 16.09.2015 з'явився представник позивача, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та проси суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялись на юридичну адресу відповідача - 02002, м. Київ, вул.. М.Раскової, бу.19, що зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київгума» (надалі - позивача, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛТОН ГОЛД» (надалі - відповідача, виконавець) було укладено договір надання послуг (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець за замовленням замовника зобов'язується протягом дії договору надати комплекс послуг з встановлення, монтажу та налагоджування системи контролю за рівнем каналізаційних стоків в каналізаційній насосній станції замовника, а замовник зобов'язується прийняти такі послуги та оплатити їх.

Виконавець здійснює поставку та монтаж системи контролю за рівнем каналізаційних стоків в каналізаційній насосній станції (далі - Система) на території замовника за адресою: м. Бровари, вул.. Кутузова п. 1.2.1. договору).

Згідно з п. 1.3. договору виконавець взяв на себе зобов'язання приступити до надання послуг не пізніше 01.03.2015 та завершити надання послуг в термін до 01.05.2015 р.

За домовленістю сторін вартість послуг за даним договором становить 300 000,00 грн без ПДВ (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 2.3.1. договору замовник сплачує виконавцю у вигляді передплати суму коштів в розмірі 215 000,00 грн без ПДВ в термін до 01.03.2015 року.

Залишок вартості послуг, що становить 85 000,00 грн замовник сплачує виконавцю протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийму-передачі наданих послуг (п. 2.3.2. договору).

За доводами позивача, ТОВ «Київгума» на виконання умов п. 2.3.1. договору здійснено передплату за послуги у розмірі 215 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1605 від 21.04.2015 р. та листом № 01 пр-32/2 від 22.04.2015 р. Однак, відповідачем в порушення умов договору послуги так і не були надані. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем направлялася на адресу відповідача претензія про розірвання договору в порядку п. 4.2. договору та вимога повернути грошові кошти у розмірі 215 000,00 грн. Вказана претензія залишена без реагування з боку відповідача, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 215 000,00 грн в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №20280935 від 01.03.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 902 Цивільного кодексу виконавець повинен надати послугу особисто.

Статтею 903 названого Кодексу встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Законом встановлено наслідки невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно частин 1 та 2 статті 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем належним чином виконано зобов'язання за договором та перераховано н рахунок відповідач передплату у розмірі 215 000,00 грн. Проте, відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором щодо надання комплексу послуг з встановлення, монтажу та налагоджування системи контролю за рівнем каналізаційних стоків в каналізаційній насосній станції замовника в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

У п. 4.2. договору сторонами передбачено, що у випадку прострочення зобов'язання по даному договору одною зі сторін в термін більше ніж 30 календарних днів, інша сторона вправі в односторонньому порядку розірвати даний договір, письмово повідомивши про це винну сторону, та вимагати повернення отриманого раніше за договором, а також штрафних санкцій відповідно до законодавства України.

Як вбачається з м матеріалів справи позивачем на адресу відповідача направлялася претензія № 01пр-37/1 від 27.04.2015 р. про розірвання договору в односторонньому порядку, у зв'язку з невиконанням відповідача зобов'язань за договором та повернення грошових коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором виконав своєчасно та в повному обсязі. Проте, відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов'язань та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛТОН ГОЛД» (02002, м. Київ, вул.. М.Раскової, буд. 19, ідентифікаційний код 39509570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» (07400, Київська область, м. Бровари, вул.. Кутузова, буд. 127, ідентифікаційний код 35115248) грошові кошти у сумі 215 000 (двісті п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 4 30 (чотири тисячі триста) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.09.2015 року

Суддя Пукшин Л.Г.