Ухвала

від 14.09.2015 по справі 910/6396/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.09.2015Справа № 910/6396/15-г

За скаргоюПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на дії Відділу державної виконавчої служби України Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі№910/6396/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЗВЕНТІС» до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" простягнення 43019,11 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від стягувача: Борт П.С. - представник за довіреністю;

від боржника: Нейрановський А.О. - представник за довіреністю;

від відділу ДВС: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЗВЕНТІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення 43019,11 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6396/15-г від 13.05.2015 (суддя Сташків Р.Б.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗВЕНТІС" №11 від 26.02.2015 про перерахування грошових коштів у сумі 43019,11 грн., що містяться на поточному рахунку №26001021939901 Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗВЕНТІС", відкритого у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" на розрахунковий рахунок №26004548953700 Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗВЕНТІС" в АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗВЕНТІС" 1827 грн. судового збору.

03.06.2015 на виконання рішення у справі №910/6396/15-г від 13.05.2015 видано відповідні накази.

10.08.2015 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до змісту якої скаржник просить суд визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Савчук К.П. щодо пред'явлення вимоги державного виконавця №567/26 від 23.07.2015 протиправними; зобов'язати начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві скасувати вимогу старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві Савчук К.П. №567/26 від 23.07.2015.

Резолюцією-розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 скаргу передано для вчинення процесуальних дій судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 призначено розгляд скарги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі №910/6396/15-г на 14.09.2015.

В судовому засіданні 14.09.2015 боржник підтримав подану ним скаргу на дії ВДВС та просив її задовольнити.

Представник стягувача в засіданні суду проти задоволення скарги заперечив.

Незважаючи на належне повідомлення про дату та час розгляду скарги, Відділ державної виконавчої служби України Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання 14.09.2015 свого представника не направив, втім його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Одночасно, частинами 1-2 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України постанови, рішення, ухвали господарських судів є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Так, Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону).

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2015 державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва №910/6396/15-г від 03.06.2015, боржнику встановлено строк на самовільне виконання, копію постанови направлено сторонам.

13.07.2015 на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" виконати рішення суду в п'ятиденний строк.

Оскільки в зазначений строк рішення суду не виконано, на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця №567/26 від 23.07.2015, в якій повідомлено ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що у зв'язку з невиконанням рішення суду, 21.07.2015 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1000,00 грн. на ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Також, вказаною вимогою боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 5 днів з моменту отримання вимоги.

Вимога державного виконавця №567/26 від 23.07.2015 отримана заявником скарги 29.07.2015, про що свідчить відмітка вхідної документації за вх. №216 37.

Звертаючись до суду з даною скаргою, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" наголошує на тому, що вимога державного виконавця винесена з порушенням закону, оскільки ВДВС не зазначено обов'язкових реквізитів для такого виду документів, а саме: дата відкриття та номер виконавчого провадження, ім'я та по батькові державного виконавця. На думку заявника державним виконавцем порушено п.п. Б, Г п. 1.8.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012.

Як встановлено ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Пунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Суд зазначає, що всупереч доводам скаржника щодо недодержання державним виконавцем форми та змісту, встановлених для такого роду документів, ця обставина не звільняє ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" від обов'язку виконання рішення суду, в тому числі у примусовому порядку.

Крім того, скаржником не наведено яким чином не зазначення державним виконавцем відомостей про дату відкриття, номер виконавчого провадження, ім'я та по батькові державного виконавця перешкоджає виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЗВЕНТІС» №11 від 26.02.2015 про перерахування грошових коштів у сумі 43019,11 грн., що містяться на поточному рахунку №26001021939901 Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЗВЕНТІС», відкритого у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит».

Окремо слід зазначити, що частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

За таких обставин, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не позбавлений права звертатись у процесі примусового виконання рішення суду до державного виконавця з метою уточнення даних про відкрите виконавче провадження.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено неправомірності дій Відділу державної виконавчої служби України Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо пред'явлення боржнику вимоги державного виконавця №567/26 від 23.07.2015, у зв'язку з чим подана Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги відмовити.

Суддя О.А. Грєхова