Рішення

від 10.09.2015 по справі 923/1075/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 р. Справа № 923/1075/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новий світ,41" м.Херсон

до Житлово-експлуатаційної контори Житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона, м. Херсон

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Рубан Т.Г., довір. від 17.03.2015р., уповноважена особа Корнєєв М.М., довір. від 17.03.2015р.

від відповідача: начальник Ющенко В.К., наказ № 49 від 17.05.1989р., уповноважена особа Кондратенко О.С., дов. від 17.02.2015р.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новий світ,41" (позивач) звернулося до суду з позовом до Житлово-експлуатаційної контори Житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м.Херсона (відповідач) в якому просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги без номеру, укладений 04 лютого 2014 р. між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Новий світ,41" в особі голови ОСББ Зінкевич А.О. та Житлово-експлуатаційною конторою житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м.Херсона.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву позовні вимоги не визнає, мотивуючи відсутністю правових підстав для їх задоволення, позовну заяву вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, просив відмовити в задоволенні позову.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

04 лютого 2014 р. між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Новий світ,41" в особі голови ОСББ Зінкевич А.О. та Житлово-експлуатаційною конторою житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона укладено Договір про відступлення права вимоги без номеру (далі-Договір).

Позивач зазначає, що під час планової перевірки стану фінансово-господарської діяльності об'єднання, яка проводилася ревізійною комісією ОСББ з 27 травня по 02 червня 2015 р. за період січень. - травень 2015 р., було встановлено, що оскаржуваний Договір було укладено з грубими порушеннями як Статуту ОСББ, так і норм чинного законодавства.

Позивач звертає увагу суду на те, що вступною частиною Договору визначається, що ОСББ "Новий світ, 41" є правонаступником прав та обов'язків житлово-будівельного кооперативу № 117 (далі Первісний кредитор) в особі голови правління Зінкевич А.О., діючого на підставі статуту та зазначає, що позивач не являється правонаступником прав та обов'язків житлово-будівельного кооперативу № 117.

Пунктом 1.1. Статуту позивача, затвердженого протоколом № 1 установчих зборів засновників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новий світ, 41" від 20 червня 2013 р. і зареєстрованим 12.07.2013 р., визначається, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новий світ, 41" створено власниками квартир багатоквартирного будинку № 41, на вулиці Безродного в м. Херсоні відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч. 7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Підпунктом 4 пункту 4.5. Статуту позивача визначено, що питання затвердження коштирису, балансу об'єднання та річного звіту належить до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання.

Пунктом 4.13 Статуту позивача передбачено, що правління має право приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання за винятком тих, які належать до виключної компетенції загальних зборів. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.

Пунктом 4.71 Статуту позивача передбачено, що правління об'єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника. Голова правління головує на загальних зборах членів об'єднання і засіданнях правління, забезпечує виконання рішень загальних зборів та рішень правління, діє без доручення від імені об'єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого кошторису.

Частиною 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. В той же час, згідно ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. І за нормами ч.1 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Тобто, голова правління укладаючи оспорюваний Договір, яким передбачалась витрата коштів об'єднання, на мала на це відповідних повноважень.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України, передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України, передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (на що посилається позивач в обґрунтування своїх вимог).

Пунктом 3 Договору передбачено, що грошові кошти, отримані від боржників за цим договором зараховуються в рахунок погашення заборгованості первісного кредитора перед новим кредитором за договором № 9 від 31.12.2008 р. на надання послуг з утримання житлового будинку та прибудинкової території домоволодіння ЖБК № 117, яка на момент укладання цього Договору складає 37604,60 грн.

Відповідно до п. 7 Договору визначено, що різницю між заборгованістю первісного кредитора перед новим кредитором за Договором № 9 від 31.12.2008 р. за надання послуг з утримання житлового будинку та при будинкової території домоволодіння ЖБК № 117, зазначену у п. 3 цього договору, та тією, право вимоги якої передано відповідно до п.1 цього Договору, у сумі 16982,59грн. Первісний кредитор зобов'язується сплатити новому кредитору протягом дванадцяти місяців з дня укладання цього Договору.

Суд зазначає, що позивач не може виконувати зобов'язань, які не є його зобов'язаннями, оскільки це не передбачено ні статутними положеннями, ні чинним законодавством.

Суд також зазначає, що при розгляді справи належними та допустимими доказами не доведено того факту, що позивач є правонаступником житлово-будівельного кооперативу № 117, а надано лише виписку з протоколу № 2 зборів членів правління ЖБК-117, яку суд, в розумінні ст. 34 ГПК України, не приймає яка доказ.

Натомість позивач надав до суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців за № 20961012 від 31.07.2015 р., відповідно до якої, така юридична особа, як житлово-будівельний кооператив № 117, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не зареєстрована і дані про неї у реєстрі відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на день звернення позивача з позовом) ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у розмірі мінімальної заробітної плати (1218грн.).

Позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру - про визнання недійсним договору. Отже, розмір судового збору за подання до суду даної позовної заяви становить 1218грн. 00коп.

Витрати зі сплати 1218грн. судового збору відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки позов задоволено.

Позивач додав до позовної заяви платіжне доручення № 57 від 02.07.2015року про сплату 1378грн. 00коп. судового збору. Таким чином, позивачем надлишково сплачено 160грн. судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діє на час прийняття рішення) сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем не подавалось до суду клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги без номеру, укладений 04 лютого 2014 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Новий світ,41" (м. Херсон вул. Безроднього 41, код 38823165) та Житлово-експлуатаційною конторою житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона (м. Херсон вул. Блюхера 4, код 22738373).

3. Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона (м. Херсон вул. Блюхера 4, код 22738373) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новий світ,41" (м. Херсон вул. Безроднього 41, код 38823165) 1218грн. 00коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.09.2015р.

Суддя В.П.Ярошенко