Постанова

від 08.09.2015 по справі 804/855/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2015 рокусправа № 804/855/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

при секретарі: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АФК-КР

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року у справі 804/855/14

за позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю АФК-КР

про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом про припинення юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю АФК - КР з підстав неподання звітності про отримані доходи з 02.02.2012 року, що не дає можливості контролюючим органам здійснювати контроль за додержанням вимог податкового та іншого законодавства, заборгованості по платежам до бюджету не має.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що органи державної податкової служби можуть звертатись з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, передбачених статтею 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , оскільки подання такого позову органом державної податкової служби обумовлено виконанням покладеного на нього законом обов'язку щодо аналізу причин і оцінки даних про факти порушень податкового законодавства, що нерозривно пов'язано з набуттям платником податків цивільної правосуб'єктності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування. Будь-яких доказів здійснення ТОВ АФК-КР діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування позивачем не надано, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Апелянт просить при розгляді апеляційної скарги врахувати правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 03 лютого 2015 року у справі К/800/48996/14.

У поданих до суду письмових запереченнях позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. Позивач зазначає, що ТОВ АФК-КР більше року не виконує вимоги п.п.16.1.3 статті 16 Податкового кодексу України щодо подачі до контролюючого органу декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів. Зазначена обставина стала підставою для звернення контролюючого органу до суду, як це і передбачено статтею 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив суд ухвалити нове рішення, відмовивши у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом здійснено процесуальне правонаступництво Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Криворізьку центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ АФК-КР (код ЄДРПОУ 36607897) зареєстроване 14.08.2009 року (а.с.4-5), перебуває на обліку у Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків з 17.08.2009 року (№ 25342) - а.с.8. Згідно розпорядження Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області № 20-р від 28.11.2013 року ТОВ АФК-КР не подає податкову звітність протягом року, у зв'язку з чим контролюючий орган звернувся до суду з адміністративним позовом про припинення ТОВ АФК-КР .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не подає передбаченої податкової звітності більше одного року, а право органів державної податкової служби звертатися до суду з позовною заявою про припинення юридичної особи передбачено статтею 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 статті 46 Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, як це передбачено статтею 38 зазначеного вище Закону.

Наявні у справі письмові докази не містять відомостей про те, які податкові декларації та документи фінансової звітності відповідно до закону відповідач був зобов'язаний подавати органам державної податкової служби та чи було застосовано до відповідача штрафні санкції за неподання податкової звітності, передбачені статтею 120 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують, у тому числі, функції з контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

З урахуванням наведеного, контролюючі органи доходів і зборів можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання лише у випадках, коли вони діють на реалізацію своєї владної компетенції. Крім того, контролюючі органи можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , оскільки подання такого позову обумовлено виконанням покладеного на нього законом обов'язку щодо аналізу причин і оцінки даних про факти порушень податкового законодавства, що нерозривно пов'язано з набуттям платником податків цивільної правосуб'єктності, у зв'язку з чим податковим органом підлягає доведенню здійснення відповідачем діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування (див. ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.02.2015 року у справі № К/800/48996/14).

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АФК-КР - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року у справі 804/855/14 - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною і не підлягає оскарженню відповідно до частини 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко