Ухвала

від 15.09.2015 по справі 826/7521/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7521/15 Головуючий у 1-й інстанції:Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Твердохліб В.А., Троян Н.М.

за участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районні Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2015 року в справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Комсервіс-Клінінг» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Комсервіс-Клінінг» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2014 року № 0012432205.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04.12.2014 року № 0012432205.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в листопаді 2014 року працівниками ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Комсервіс-Клінінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Профіт Партнер» (код ЄДРПОУ 39207798) та ТОВ «Українські провідні медичні технології» (код ЄДРПОУ 39015297) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.11.2014 року № 1258/26-54-22-02/36187360 у якому встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 і п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України допустив неправомірне завищення показника податкового кредиту за звітний період липень 2014 року на суму 180 795 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 04.12.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «Р») № 0012432205, яким визначено ПП «Комсервіс-Клінінг» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 108 248 грн., в т.ч. 72 165 грн. за основним платежем, 36 083 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2014 року між ПП «Комсервіс-Клінінг» (замовник), в особі директора Березки Д.І. та ТОВ «Українські провідні медичні технології», в особі директора Скічки Д.С. укладено договір про надання юридичних послуг № 2/0714.

За умовами договору виконавець зобов'язується за дорученням замовника надавати останньому платні юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та терміни, узгодженні сторонами.

Пунктом 2.1 даного договору встановлено перелік юридичних послуг, які має надавати виконавець за окремими дорученнями замовника.

За результатами надання послуг сторони не пізніше останнього робочого дня звітного місяця складають акт прийняття наданих послуг, що посвідчується їх печатками і є додатком до цього договору (п. 2.7 договору).

За умовами п. 3.1 та п. 3.3 договору вартість послуг визначається на підставі акта наданих послуг. Надані юридичні послуги оплачуються у розмірі, визначеному сторонами в акті прийняття наданих послуг за місяць, шляхом перерахування у повному обсязі грошових коштів на зазначений у договорі рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з дня підписання сторонами акту.

На підтвердження фактів надання ТОВ «Українські провідні медичні технології» юридичних послуг позивач надав до суду документи, а саме: копії листів-доручень ПП «Комсервіс-Клінінг» від 07.07.2014 року № 15 та від 12.07.2014 року № 18, адресованих ТОВ «Українські провідні медичні технології» з переліком завдань (питань), які потребують опрацювання (а саме: надання відповідей на конкретні поставлені питання та підготовки тендерної документації для участі у процедурі закупівлі клінінгових послуг), та рекомендаціями щодо оформлення і порядку передачі результатів робіт; копію акта від 31.07.2014 року № ОУ-0731/01; копію податкової накладної від 31.07.2014 року № 87; оригінал виписки Київського відділення АБ «Сбербанк Росії» (МФО 320627) по особовому рахунку ПП «Комсервіс-Клінінг» № 26002013011041 за 07.10.2014 року, де наявні відомості про перерахування коштів у сумі 674 490 грн. на користь ТОВ «Українські провідні медичні технології» в рахунок оплати за наданні послуги (вартість послуг з ПДВ) за договором від 01.07.2014 року № 2/0714;

Також, 01.07.2014 року між ПП «Комсервіс-Клінінг» (замовник), в особі директора Березки Д.І. та ТОВ «Профіт Партнер», в особі директора Скічки Д.С. укладено договір про надання маркетингових послуг № 07/02.

За умовами цього договору виконавець зобов'язується за дорученням замовника надавати останньому платні послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 2-3 договору дослідження має проводитися по обласним центрам на всій території України. Предметом маркетингових досліджень є можливість запровадження електронних видань та перспективи розвитку даної продукції в умовах існуючого ринку. Напрямки маркетингових досліджень наведені в п. 4 даного договору, а права та обов'язки сторін - в п. 5 договору.

Згідно п. 7 договору виконавець самостійно організовує роботу з проведення досліджень, здійснює викладення результатів дослідження у письмовому вигляді або на електронних носіях. При здачі результатів досліджень сторони складають у 2-х примірниках акт здачі-приймання роботи.

Загальна вартість послуг виконавця за місяць становить суму 410 280,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 68 380,00 грн.). Оплата здійснюється у національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця. Підставою для оплати послуг є акт здачі-приймання виконаних робіт, а у випадку їх доопрацювання - відповідний акт здачі-приймання (п. 8 договору).

На підтвердження фактів надання ТОВ «Профіт Партнер» маркетингових послуг позивач надав до суду наступні документи, а саме: копії листів ПП «Комсервіс-Клінінг» від 07.07.2014 року № 14 та від 12.07.2014 року № 17, адресованих ТОВ «Профіт Партнер» з переліком конкретних питань, які потребують дослідження та рекомендацій щодо порядку проведення досліджень, оформлення їх результатів; копії актів від 03.07.2014 року № ОУ-0703/01, від 09.07.2014 року № ОУ-0709/02, від 18.07.2014 року № ОУ-0718/05, від 22.07.2014 року № ОУ-0722/03, від 29.07.2014 року № ОУ-0729/03, від 31.07.2014 року № ОУ-0731/22; копії податкових накладних від 03.07.2014 року № 183, від 09.07.2014 року № 184, від 18.07.2014 року № 185, від 22.07.2014 року № 186, від 25.07.2014 року № 187, від 29.07.2014 року № 188 та від 31.07.2014 року № 189; платіжні доручення з відмітками банку про проведення платежів на користь ТОВ «Профіт Партнер» та банківські виписки; копію листа ПП «Комсервіс-Клінінг» від 16.12.2014 року № 28, адресованого ТОВ «Профіт Партнер», з питання надання відстрочення в оплати решти вартості робіт; оригінали платіжних доручень ПП «Комсервіс-Клінінг» з відмітками банку про проведення платежів на користь ТОВ «Профіт Партнер» з призначенням платежу «оплата за послуги згідно договору № 07/02 від 01.07.2014р.» та виписок Київського відділення АБ «Сбербанк Росії» (МФО 320627) по особовому рахунку ПП «Комсервіс-Клінінг» № 26002013011041 за 04.08.2014 року, 19.08.2014 року, 21.08.2014 року, 28.08.2014 року, 04.09.2014 року та 16.10.2014 року з аналогічними відомостями; копію електронного звіту ТОВ «Профіт Партнер» на тему послуги клінінгу, що виконаний на вимогу замовника (позивача) у вигляді презентації.

Отже, надані позивачем первинні документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Українські провідні медичні технології» та ТОВ «Профіт Партнер» щодо надання послуг підтверджують реальність здійснених операцій та мету здійснення господарських операцій.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). (п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг: г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є підставою для формування податкового кредиту.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 16 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.