Постанова

від 16.09.2015 по справі 907/512/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р. Справа № 907/512/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, б/н від 03.08.2015 р. (вх. № 01-05/3774/15 від 19.08.2015 р.),

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 13 липня 2015 року

у справі № 907/512/15 (суддя Васьковський О.В.),

порушеній за позовом:

Позивача: Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Хуст Закарпатської області,

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2, м. Хуст Закарпатської області,

Про: стягнення коштів у розмірі 73738,00 грн. та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2015 року, справу № 907/512/15 Господарського суду Закарпатської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А, Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року прийнято апеляційну скаргу Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, б/н від 03.08.2015 р. (вх. № 01-05/3774/15 від 19.08.2015 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 16.09.2015 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи, а. с. 239-241).

Також вищезазначеною ухвалою суду від 20.08.2015 р. Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття судом відповідного процесуального документа (пункт 2 резолютивної частини ухвали, а. с. 237-238).

В судове засідання 16.09.2015 р. представник апелянта/позивача не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано Відділом культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області - 27.08.2015 р. за № 90400 06685905 (а. с. 241) та особисто представником апелянта Сима Ю.В. - 26.08.2015 р. за № 90401 00018319 (а. с. 240).

Як вбачається з апеляційної скарги (а. с. 242-244) апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.07.2015 р. по справі № 907/512/15 повністю та прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги Відділу культури і туризму Хустської РДА.

Від відповідача представник не прибув, вимог ухвали суду не виконав, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано особисто СПД-ФО ОСОБА_2 25.08.2015 р. за № 90400 06683295 (а. с. 239).

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи та не подано жодних заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника апелянта/позивача та відповідача, оскільки у справі зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, б/н від 03.08.2015 р. (вх. № 01-05/3774/15 від 19.08.2015 р.) та розгляд справи № 907/512/15 призначено до розгляду на 16.09.2015 р., про що сторін було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи, згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України (а. с. 239-241).

Однак, сторони повноважних представників в судове засідання, яке відбулось 16.09.2015 р. не направили.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Крім того, в ухвалі суду від 20.08.2015 р. участь повноважних представників сторін судом обов'язковою не визнавалася (а. с. 237-238).

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 р. (п. 5 резолютивної частини ухвали) зобов'язано відповідача подати: довідку з ЄДРПОУ; письмовий, документально та нормативно обґрунтований відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, однак вимог ухвали суду в тій частині відповідачем виконано не було.

Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 907/512/15 та прийшла до висновку розглядати справу без участі представника апелянта/позивача та відповідача, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.07.2015 року у справі № 907/512/15 (суддя Васьковський О.В.) у позові Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області відмовлено повністю (а. с. 225, 226-230).

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 13.07.2015 р. у даній справі, Апелянт/позивач (Відділ культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.07.2015 р. по справі № 907/512/15 повністю та прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги Відділу культури і туризму Хустської РДА.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а саме статті 256, 257 Цивільного кодексу України та статтю 56 Господарського процесуального кодексу України, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, помилково взято до уваги норми вищезазначених статей, чим порушено право Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області на відшкодування матеріальної шкоди, яка спричинена відповідачем із-за завищення обсягів поточного і капітального ремонтів, відтак на думку апелянта оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Вважає, що місцевим судом не вірно зроблено висновок тим обставинам, що апелянту/позивачу про його порушене право стало відомо ще з моменту складення актів робочої комісії по обміру обсягів фактично виконаних робіт від 15.03.2011 р., 16.03.2011 р., 17.03.2011 р., довідки Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу м. Хуст та Хустського районного контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області № 15/19/013 від 12.03.2011 р., однак з такими висновками місцевого господарського суду апелянт не погоджується, оскільки вважає, що про порушення свого права апелянту стало відомо з Акта фінансово-господарської діяльності Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації № 27-07/254-р від 03.09.2014 р., яка проведена за період з 01.02.2011 р. по 31.05.2014 р.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що з дати підписання Акту № 27-07/254-р від 03.09.2014 р., йому стало відомо про завищення вартості поточного та капітального ремонту та вважає зазначену дату початком перебігу строку позовної давності у три роки для захисту свого цивільного права та майнового інтересу.

Враховуючи наведе в апеляційній скарзі Апелянт вважає, що рішення у справі № 907/512/15 підлягає скасуванню.

Колегією суддів встановлено, що апелянт/позивач: Відділ культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 02228078, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Карпатської Січі, буд. 21, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АГ № 526266 (а. с. 194).

Відповідач: ОСОБА_2 є Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою (Приватним підприємцем), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 11.03.2009 р. між Відділом культури і туризму Хустської районної державної адміністрації (Замовник - за договором, Позивач - у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (Підрядник - за договором, Відповідач - у справі) було укладено Договір підряду № 20 /далі за текстом - Договір/(а. с. 26-27).

Колегією суддів встановлено, що даний Договір сторонами укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками обох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст.ст. 207, 208 ЦК України, ст. 181 ГК України, правомірний правочин, в силу ст. 204 ЦК України, оскільки не доведено зворотнього.

За своїми основними та другорядними ознаками вказаний правочин є договором підряду, оскільки відповідає вимогам статті 837 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов даного Договору, роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Пунктом 2.1 даного договору визначено характер робіт, що виконується підрядчиком - поточний ремонт фасадної частини районного будинку культури.

Вартість та витрати по виконанню робіт визначається згідно кошторису та акту здачі-приймання виконаних робіт, в межах бюджетних призначень в сумі 16169,00 грн. (п. 5.1. Договору).

Відповідно до розділу 9 Договору № 20 сторонами за договором визначено порядок здачі-приймання робіт предмету підряду.

Так п. 9.1. Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом про прийняття виконаних робіт протягом 10 днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до приймання.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь якому випадку до 31.12.2009 р. та може бути пролонгований за згодою сторін (п. п. 10.1., 10.2. Договору).

З матеріалів справи вбачається, на виконання умов вищевказаного Договору, між сторонами у справі складено Акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року (Типова форма № КБ-2в) на суму 67346,00 грн. (а. с. 29-34).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, договірна ціна на будівництво - поточний ремонт фасадної частини районного будинку культури, що здійснюється у 2009 році, складена в поточних цінах станом на 02.03.2009 року становила 10372,00 грн. (а. с. 35-42).

У зв'язку з вищенаведеним між сторонами у справі, 26.06.2009 р. укладено Додатковий договір підряду б/н, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного Договору роботу, а замовник зобов'язується виконати цю роботу та оплатити її (п. 1 Договору б/н) (а. с. 49-50).

Колегією суддів встановлено, що Договір підряду б/н від 26.06.2009 р. укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками обох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст.ст. 207, 208 ЦК України, ст. 181 ГК України, за своїми основними та другорядними ознаками вказаний правочин є договором підряду, оскільки відповідає вимогам ст. 837 ЦК України.

Пунктом 2.1 Договору б/н від 26.06.2009 р., сторонами визначено характер робіт, що виконується підрядником - капітальний ремонту дитячої школи мистецтв с. Драгово, Хустського району; вартість та витрати по виконанню робіт визначається згідно кошторису та акту здачі-приймання виконаних робіт, в межах бюджетних призначень в сумі 126890,00 грн. (п. 5.1 Договору б/н).

03.08.2009 року між тими самими сторонами укладено Додаток №1 до Договору підряду від 26.06.2009 року (а. с. 51-52).

Згідно п. 5.1. Додатку № 1 до Договору підряду від 26.06.09 р., вартість та витрати по виконанню робіт визначається згідно кошторису та акту здачі-приймання виконаних робіт, в межах бюджетних призначень в сумі 70681,00 грн.

14.08.2009 року між сторонами укладено Додаток № 2 до Договору підряду від 26.06.2009 р. (а. с. 53), згідно п. 2.1 Додатку № 2 Договору від 26.06.09 р., характер робіт, що виконується підрядником - капітальний ремонт дитячої школи мистецтв с. Драгово, Хустського району; вартість та витрати по виконанню робіт визначається згідно кошторису та акту здачі-приймання виконаних робіт, в межах бюджетних призначень в сумі 43562,00 грн. (п.5.1 додатку № 2 до договору від 26.06.09 р.).

15.10.2009 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору підряду від 26.06.2009 року (надалі - Додаткова угода) (а. с. 54-55).

Згідно п. 2.1 Додаткової угоди № 3, характер робіт, що виконується підрядником - капітальний ремонт дитячої школи мистецтв с. Драгово, Хустського району; вартість та витрати по виконанню робіт визначається згідно кошторису та акту здачі-приймання виконаних робіт, в межах бюджетних призначень в сумі 49978,00 грн. (п.5.1 додаткової угоди № 3).

Слід зазначити, що Додатки: № № 1, 2 та Додаткова угода № 3 до Договору підряду б/н від 26.06.2009 р., сторонами укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками обох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст.ст. 207, 208 ЦК України.

На виконання вищевказаного Договору підряду б/н від 26.06.2009 р. та додатків до нього №№ 1, 2, додаткової угоди № 3 до Договору підряду від 26.06.2009 р., сторонами підписано відповідні Акти приймання виконаних робіт.

Згідно Актів приймання виконаних робіт (Типова форма № КБ-2в) за липень 2009 року, підрядником виконано робіт згідно Договору від 26.06.2009 року на суму 67346,00 грн. (а.с. 56-64, 66-73, 91-101).

Також сторонами складено та підписано Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Типова форма № КБ-3) за липень 2009р. (а.с. 65, 102).

За Актом приймання виконаних робіт за серпень 2009 року виконано робіт згідно Договору № б/н від 26.06.2009 року на суму 70681,00 грн. (а. с. 75-90).

Згідно акту приймання виконаних робіт за серпень 2009 року виконано робіт згідно додатку № 2 від 14.08.2009 року на суму 2182,00 грн. (а. с. 104-105, 106-107).

Сторонами складено та підписано Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Типова форма № КБ-3) за серпень 2009 р. (а.с. 79).

07.09.2009 року між сторонами у справі укладено Договір № 2 на виконання робіт з проведення поточного ремонту школи мистецтв смт. Вишково, вартість робіт за яким становила 49550,00 грн. 05.11.2009 року сторони укладали Додаткову угоду № 1 до Договору № 2 на виконання робіт від 07.09.2009 року з проведення поточного ремонту школи мистецтв смт. Вишково (а. с. 109).

Відповідно до п.2.1 Додаткової угоди № 1 до Договору № 2 на виконання робіт від 07.09.2009 р. по проведенню поточного ремонту школи мистецтв смт. Вишково, сторони погодили суму цієї додаткової угоди та складає 10372,00 грн.

Згідно Акту № 2 приймання виконаних робіт (Типова форма № КБ-2в) за листопад 2009 року виконано робіт згідно договору № 2 на виконання робіт від 07.09.2009 р. на суму 16169,00 грн. (а.с. 111-112).

Слід зазначити, що всі вищезазначені Акти приймання виконаних підрядних робіт (Типова форма № КБ-2в) та акти (Типова форма № КБ-3) за відповідні періоди підписані Замовником та Підрядником, їх підписи засвідчені печатками сторін, без будь-яких зауважень чи заперечень, такі докази в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.

Відділом культури та туризму Хустської РДА було проведено оплату за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями № 843 від 03.07.2009р. на суму 44654,00 грн., № 848 від 10.07.2009р. на суму 14890,00 грн., № 911 від 31.07.09р. на суму 67346,00 грн., № 957 від 07.08.09 р. на суму 70881,00 грн., № 1082 від 25.08.09р. на суму 43562,00 грн., № 1309 від 20.10.09р. на суму 49978,00 грн., № 302 від 13.03.09р. на суму 16169,00 грн., № 1398 від 06.11.09р. на суму 10372,00 грн., № 1096 від 08.09.09 р. на суму 49550,00 грн. (а.с. 113-121).

Як вбачається з матеріалів справи, Об'єднаним контрольно ревізійним відділом м. Хуста та Хустському районі Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області Головного контрольно-ревізійного управління України (м. Хуст) (а.с. 182-185), на підставі направлень від 10.03.2011 р. № 027 проведено зустрічну звірку з питань документального підтвердження виду обсягів операцій та рахунків, з Відділом культури і туризму Хустської РДА за період з 01.01.2009 р. ао 01.02.2011 р. та Приватного підприємця ОСОБА_2 Зустрічну перевірку проведено в ході планової ревізії фінансового-господарської діяльності Відділу культури і туризму Хустської РДА за період з 01.01.2009 р. ао 01.02.2011 р. відповідно до п. 2.5. плану контрольно-ревізійної роботи ОКРВ в м. Хуст та Хустському районі на І квартал 2011 року.

Звірку проведено з 10 по 12 березня з Відділом та в присутності ПП. ОСОБА_2

За наслідками вищевказаної звірки, Об'єднаним контрольно ревізійним відділом м. Хуста та Хустському районі Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області Головного контрольно-ревізійного управління України, 12.03.2011 р . складено Довідку № 15/19/013.

Вищезазначеною зустрічною звіркою, проведеною дотримання вимог чинного законодавства України при укладенні контрактів (договорів), встановлено недотримання вимог «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» затверджених постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1764 із змінами.

Згідно зазначеної Довідки № 15/19/013 від 12.03.2011 р. /розділ 2/ вбачається, що за даними довідок про вартість виконаних підрядник робіт форми №КБ-3 та актів приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за березень 2009 року та липень-листопад 2009 року фактично виконано роботи по проведенню поточного та капітального ремонту в установах, фінансуються через Відділ культури і туризму Хустської РДА на загальну суму 375202,00 грн., з яких оплачені позивачем відповідачу кошти: за виконані роботи по проведенню поточного ремонту дитячої школи мистецтв смт. Вишково у сумі 59922,00 грн., за роботи по проведенню капітального ремонту дитячої школи мистецтв с. Драгово у сумі 299111,00 грн., за виконані роботи по поточному ремонту фасадної частини районного будинку культури в сумі 16169,00 грн. проведеною зустрічною звіркою за представленими документами виявлено порушення, що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 29452,00 грн.

Отже сторони знали про факти встановлені зазначеною вище зустрічною перевіркою, оскільки остання проводилася комісією за присутності представників сторін.

Крім того, робочою комісією по обміру обсягів фактично виконаних робіт складено відповідні акти, а саме: Акт від 15.03.2011 р., який складено в ході планової ревізії фінансово-господарської діяльності Відділу культури і туризму Хустської РДА, що проводиться згідно п. 2.5. Плану роботи ОКРВ в м. Хуст та Хустському районі на 1 квартал 2011 р., який підписано всіма представниками Робочої комісії, в т.ч. представниками Позивача /Пойда М.Ф. - головний спеціаліст відділу культури та туризму - Голова комісії, Федько А.М. - головний бухгалтер відділу культури та туризму/ (а.с. 13) та яким встановлено завищення вартості виконаних робіт по об'єкту «Поточний ремонт приміщень школи мистецтв смт. Вишково» на суму 4419,00 грн. (Розрахунок від 17.03.2011 р. - а.с. 14); Актом робочої комісії по обміру обсягів фактично виконаних робіт від 16.03.2011 р., який підписано всім складом комісії, в т.ч. представниками Позивача (Пойда М.Ф. - голова комісії, головний бухгалтер Федько А.М.) та відповідача, і, яким встановлено завищення вартості виконаних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт Драгівської ДШМ» на суму 33008,00 грн. (Розрахунок від 16.03.2011 р. - а.с. 18); Актом робочої комісії по обміру обсягів фактично виконаних робіт від 17.03.2011 р., який підписано всім складом комісії, в т.ч. представниками Позивача (Пойда М.Ф. - голова комісії, головний бухгалтер Федько А.М.) та відповідача, і, яким встановлено завищення вартості виконаних робіт по об'єкту «Поточний ремонт фасадної частини РБК» на суму 6859,00 грн. /Розрахунок - на а.с. 24/ (а. с. 12-13, 14, 15-17, 18, 21-23, 24).

Таким чином, перевіряючі органи прийшли до висновку, що загальна сума зайво сплачених грошових коштів завищеної вартості робіт виконаних ПП ОСОБА_2 становить 73738,00 грн., про що, з дат складання вищевказаних Актів, було відомо всім учасникам зазначених перевірок, в т.ч. і Позивачу і Відповідачу по даній справі, оскільки матеріалами справи не доведено звортнього.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт/позивач листом від 22.10.2012 р. за № 01-20/437 (а.с. 192-193), звертався до відповідача з пропозицією добровільно відшкодувати зайво отримані кошти в сумі 73738,00 грн. завищеної вартості робіт та зазначено, чим державі, в особі відділу культури і туризму нанесено шкоду в сумі 73738,00 грн.

Зазначений лист був залишений відповідачем без реагування.

Також, 27.09.2012 р. та 12.12.2012 р. апелянт/позивач звертався до відповідача з позовними заявами до Господарського суду Закарпатської області про повернення зайво виплачених грошових коштів в сумі 73738,00 грн., однак вказані позовні заяви були повернуті Господарським судом Закарпатської області заявникові відповідно до ухвал суду від 28.09.2012 р. та від 13.12.2012 р. без розгляду, що підтверджується листом Господарського суду Закарпатської області від 17.10.2014 р. № 01-13/7486/14 (а. с. 186).

У матеріалах справи є наявним АКТ № 27-07/254-р від 03.09.2014 р. (а.с. 122-181), складений Хустською об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції в Закарпатській області ДФІ України (м. Хуст) «Фінансово-господарської діяльності Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації за період з 01.02.2011 року по 31.05.2014 року».

З п. 2 Акту № 27-07/254-р від 03.09.2014 р. « 2. Стан усунення недоліків і порушень, виявлених попередніми контрольними заходами» (а.с. 125-129) вбачається, що зазначена ревізія перевіряла стан усунення недоліків і порушень, виявлених попередніми контрольними заходами та встановлено, що попередня ревізія фінансово-господарської діяльності Відділу культури і туризму Хустської РДА проведена Об'єднаним контрольно ревізійним відділом м. Хуста та Хустському районі, за результатами якої виявлено фінансових порушень на загальну суму 105,19 тис. грн. (Акт від 21.03.2011 року № 15-17/015), що із загальної суми виявлених порушень відшкодовано 28,01 тис. грн., що залишилася невідшкодованою сума незаконних виплат в сумі 77,18 тис. грн., зокрема, зайва оплата коштів на проведення поточного та капітальних ремонтів ПП. ОСОБА_2 в сумі 76,29 тис. грн. та зайвої оплати заробітної плати в сумі 0,89 грн.

У тексті зазначеного Акту перелічено заходи, які вживалися Відділом культури і туризму Хустської РДА для повного відшкодування сум виявлених порушень згідно Довідки від 12.03.2011 р . № 15/19/013.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що Позивач знав про порушене своє право значно раніше, ніж покликається в апеляційній скарзі, тобто з дат складання Довідки від 12.03.2011 р. № 15/19/013 , на яку, зокрема, вчинено посилання у Акті № 27-07/254-р від 03.09.2014 р. та з дат складання Актів робочими комісіями: 15.03.2011 р., 16.03.2011 р., 17.03.2011 р., за участю представників Позивача, тому покликання Апелянта в апеляційній скарзі на те, що йому стало відомо про порушене його цивільне право Відповідачем лише з 03.09.2014 р. є хибним.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду даної справи місцевим господарським судом, відповідачем (СПД-ФО ОСОБА_2.), 13.07.2015 р. через канцелярію Господарського суду Закарпатської області було подано заяву вх. № 025114/9357/15 про застосування строків позовної давності відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України (а. с. 219).

Місцевий господарський суд, проаналізувавши матеріали справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України. При цьому, суд, беручи до уваги Заяву відповідача вх. № 025114/9357/15 про застосування строків позовної давності відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, застосував строк позовної давності, та відмовив позивачу у задоволенні позову (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

З матеріалів справи чітко вбачається, що вищезазначені договірні відносини між сторонами у справі, а саме: підрядні роботи передбачені договорами, були виконані та оплачені у повному обсязі, що не заперечується сторонами у справі.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, і відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1 та 2 ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

З огляду на наведене місцевий суд вірно встановлено, що при укладенні вказаних договорів підряду (з додатками та додатковими угодами) та при прийнятті виконаних підрядних робіт сторони дійшли згоди, зокрема, щодо ціни підрядних робіт, виконання відповідачем будівельних робіт здійснювалось за вільним волевиявленням сторін щодо істотних умов, будь - яких пропозицій чи зауважень до ціни договору чи способу її визначення, складових ціни роботи позивач не зазначив; правочин, на підставі якого виконувались роботи, не визнаний недійсним чи неукладеним; зауважень по якості, вартості, обсягу виконання робіт позивачем не було наведено; оплата проведена відповідно до узгодженої обопільно вартості та прийнятого обсягу виконаних робіт.

Апелянт/позивач в апеляційній скарзі, в основному, покликається на те, що підставою для скасування судового рішення у даній справі є те, що місцевим судом порушено норми процесуального права ст.ст. 256, 257 ЦК України та ст. 56 ГПК України і суд прийшов до невірного висновку, про пропуск позивачем загального трирічного строку позовної давності, та застосував наслідки спливу позовної давності, відтак відмовив Позивачу у задоволенні позову, з тих підстав, що про порушення свого права Позивач знав з моменту складення актів робочої комісії по обміру обсягів фактично виконаних робіт від 15.03.2011 р., 16.03.2011 р. та 17.03.2011 р. та довідки Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу м. Хуст та Хустському районі Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області № 15/19/013 від 12.03.2011 р.

Колегією суддів перевірено зазначені Апелянтом обставини та встановлено наступне.

Скаржник покликається на те, що про порушення свого права довідався /стало відомо/ лише з 03.09.2014 р., з дати підписання Акта № 27-07/254-р від 03.09.2014 р., за наслідками проведеної планової перевірки фінансово-господарської діяльності Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації за період з 01.02.2011 року по 31.05.2014 року, який складено Хустською об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції в Закарпатській області ДФІ України (м. Хуст) та яким виявлено фінансові порушення на загальну суму 105,19 тис. грн. та, що із загальної суми виявлених порушень відшкодовано 28,01 тис. грн., залишилась невідшкодованою сума незаконних виплат в сумі 77,18 тис. грн., зокрема, зайва оплата коштів на проведення поточного та капітальних ремонтів ПП. ОСОБА_2 в сумі 76,29 тис. грн. та зайвої оплати заробітної плати в сумі 0,89 тис. грн., тому заяву Відповідача про застосування спливу строків позовної давності, яку місцевий суд взяв до уваги, вважає безпідставною.

Надіславши позовну заяву з доданими до неї документами до Господарського суду Закарпатської області по-пошті - 13.05.2015 р., Апелянт/позивач стверджує, що не пропустив загального трирічного строку позовної давності на звернення до суду за захистом свого порушеного права та майнових інтересів.

Однак такі твердження Апелянта є хибними, про що зазначено вище у цій постанові, оскільки Хустська об'єднана державна фінансова інспекція перевіряла стан усунення недоліків і порушень, виявлених попередніми контрольними заходами (п. 2 Акту № 27-07/254-р від 03.09.2014 р.) і зазначала про обставини, які вже були виявлені раніше попередньою ревізією фінансово-господарської діяльності Відділу культури і туризму Хустської РДА, яка проведена Об'єднаним контрольно ревізійним відділом м. Хуст та Хустському районі, за результатами якої виявлено фінансових порушень на загальну суму 105,19 тис. грн. (Акт від 21.03.2011 року № 15-17/015). Жодних нових обставин, про які б не знав, або про які б не було відомо Позивачеві, з 12.03.2011 р. - перевіркою від 03.09.2014 р. - не встановлено.

Як вбачається з тексту позовної заяви (а.с. 4-7), Позивач просив стягнути з Відповідача суму 73738,00 грн. зайво сплачених коштів за виконані роботи - завищеної вартості робіт, згідно довідки Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу м. Хуст та Хустському районі Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області № 15/19/013 від 12.03.2011 р. та актів робочої комісії по обміру обсягів фактично виконаних робіт від 15.03.2011 р., 16.03.2011 р. та 17.03.2011 р., на що вчинено покликання у тексті позовної заяви (рядки 21-34 зверху на сторінці другій описової частини позовної заяви )(а.с. 5).

Разом з тим, у тексті позовної заяви Позивачем вчинено посилання на те, що /приведено дослівно /«Відповідачу була направлена вимога (від 22.10.2012 р. № 01-20/437) про повернення зайво сплачених коштів, відповідь на яку не отримано (рядки 23-24 зверху на сторінці третій описової частини позовної заяви )(а.с. 6).

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що Апелянт/позивач в апеляційній скарзі зазначає недостовірну інформацію щодо дати, коли йому стало відомо про порушене його цивільне право, оскільки, як стверджує Апелянт, він про своє порушене право довідався лише - 03.09.2014 р. /з дати підписання Акта № 27-07/254-р від 03.09.2014 р./, однак, як вбачається з матеріалів даної справи, Позивач, знав про своє порушене право з 12.03.2011 р. , тобто з акту ревізії Об'єднаної КРВ м. Хуст та Хустському районі № 15/19/013 від 12.03.2011 р. та актів робочої комісії по обміру обсягів фактично виконаних робіт від 15.03.2011 р., 16.03.2011 р., які підписувалися всім складом комісії, в т.ч. за участю представників Позивача. Крім того, 22.10.2012 р . Позивач надсилав Приватному підприємцю ОСОБА_2 лист від 22.10.2012 р. за № 01-20/437 (а.с. 192-193), про що зазначено у позовній заяві, «з вимогою» добровільно відшкодувати зайво отримані кошти в сумі 73738,00 грн. завищеної вартості робіт та зазначено, чим державі, в особі відділу культури і туризму нанесено шкоду в сумі 73738,00 грн., при цьому, у зазначеному листі Позивач покликається на проведену ревізію органами КРУ № 15/19/013 від 12.03.2011 р. та акти робочої комісії по обміру обсягів фактично виконаних робіт від 15.03.2011 р., 16.03.2011 р. та виявлені розбіжності між фактичним виконанням робіт та даними, які були внесені ПП ОСОБА_2 до актів виконаних робіт.

Положеннями Цивільного кодексу України, зокрема статтею 256, позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 267 ЦК України передбачено, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи подані сторонами суду по справі, зокрема позивачем, вбачається, що про обставини, з якими позивач пов'язує порушення свого права, йому (Позивачу) стало відомо ще з моменту складення актів робочої комісії по обміру обсягів фактично виконаних робіт від 15.03.2011 р., 16.03.2011 р. та 17.03.2011 р. та довідки Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу м. Хуст та Хустському районі Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області № 15/19/013 від 12.03.2011 р. (а.с. 182-185), однак позовна заява на адресу Господарського суду Закарпатської області подана Позивачем, через поштове відділення ХУСТ - 13.05.2015 р., що підтверджується відтиском поштового штампу на конверті Р 9040005617159 (а. с. 196).

Зазначені твердження Апелянта також спростовуються тим, що 27.09.2012 р. та 12.12.2012 р. апелянт/позивач вже звертався до відповідача з позовними заявами до Господарського суду Закарпатської області про повернення зайво виплачених грошових коштів в сумі 73738,00 грн., однак вказані позовні заяви були повернуті Господарським судом Закарпатської області заявникові відповідно до ухвал суду від 28.09.2012 р. та від 13.12.2012 р. без розгляду, що підтверджується листом Господарського суду Закарпатської області від 17.10.2014 р. № 01-13/7486/14 (а. с. 186).

Повернення позовних заяв Позивача місцевим господарським судом без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Позовна заява (а.с. 4-7) з доданими до неї документами (а.с. 11-195) надіслана Позивачем, по-пошті, до місцевого господарського суду - 13.05.2015 р., що підтверджується відтиском штампа на конверті, позовні матеріали поступили на адресу місцевого суду - 14.05.2015 р. за вх. № 02.5.1-17/541/15, провадження у справі № 907/512/15 порушено місцевим господарським судом ухвалою від 18.05.2015 р., тобто після спливу строку позовної давності понад 3 роки (12.03.2011р. - 12.03.2014 р.), в т.ч. з урахуванням дати останнього Акту робочої комісії - 17.03.2011 р., відтак строк позовної давності у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, в нашому випадку, сплив - 18.03.2014 р., дата подання позовних матеріалів на пошту - 13.05.2015 р., пропуск строку позовної давності понад 3 роки складає 1 рік і майже 2 місяці.

У позовній заяві Позивач не клопотав перед судом про поновлення пропущеного ним строку позовної давності та не обґрунтовував поважності його пропуску.

За таких обставин, враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що позивачем/апелянтом суттєво пропущено строк позовної давності без поважних причин, відтак місцевий суд прийшов до правомірного висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми ст. 267 Цивільного кодексу України.

Виходячи із приписів ч. 3 ст. 267 ЦК України, відповідачем (СПД-ФО ОСОБА_2) заяву про застосування строку позовної давності подано до початку винесення судового рішення по справі (а.с. 219), що вбачається з відмітки канцелярії Господарського суду Закарпатської області вх. № 025114/9357/15 від 13.07.2015 р.

Інші твердження Апелянта/позивача, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи із приписів ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Оглянувши та дослідивши всі обставини даної справи, оцінивши їх в сукупності, колегія суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.07.2015 р. по справі № 907/512/15 є обґрунтованим, ухвалене на підставі повного з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, твердженнями апелянта, які викладені в апеляційній скарзі рішення місцевого суду не спростовують, відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування зазначеного судового рішення.

Також слід зазначити, як уже було вище зазначено у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року прийнято апеляційну скаргу Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, б/н від 03.08.2015 р. (вх. № 01-05/3774/15 від 19.08.2015 р.) до провадження та відстрочено скаржнику сплату судового збору при поданні апеляційної скарги до прийняття судом відповідного процесуального документа.

Станом на час прийняття постанови по справі 907/512/15 скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду за майновим спором в сумі 913,50 грн.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку стягнути з Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області (п. і. 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 21, код ЄДРПОУ 02228078) на користь стягувача: Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі міста Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) судовий збір в сумі 913,50 грн. за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.07.2015 року у справі № 907/512/15 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Стягнути з Відділу культури і туризму Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області (п. і. 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 21, код ЄДРПОУ 02228078) на користь стягувача: Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі міста Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) судовий збір в сумі 913,50 грн. за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути Господарському суду Закарпатської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.

16.09.2015 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 18.09.2015 р.