Рішення

від 16.09.2015 по справі 913/559/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 вересня 2015 року Справа № 913/559/15

Провадження №5/913/559/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004», м. Алчевськ Луганської області

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» , м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 211468 грн. 67 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Данильчук Ю.Г., директор відповідно до витягу з ЄДР серія АЕ № 592866 від 04.08.2011;

від відповідача - Мерзлякова В.П., заступника начальника юридичного відділу по коксохімічному виробництву управління комбінату, довіреність № 01-026-1829 № 25.12.2014.

В судовому засіданні 15.09.2015 було оголошено перерву до 16.09.2015 відповідно до приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 30.04.2014 № АМК-1366-2014-пдр в сумі 121104 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 3401 грн. 57 коп., інфляційних втрат в сумі 69248 грн. 72 коп., пені в сумі 17714 грн. 38 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати виконання підрядних робіт в сумі 121104 грн. 00 коп. відповідно до договору від 30.04.2014 № АМК-1366-2014-пдр. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3401 грн. 57 коп., інфляційні втрати в сумі 69248 грн. 72 коп. та пеня в сумі 17714 грн. 38 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, подавши пояснення від 14.08.2015 № б/н.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» (підрядник, позивач) та публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (замовник, відповідач) 30.04.2014 було укладено договір № АМК-1366-2014-пдр.

Предметом вказаного договору є правовідносини, за якими підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту на об'єкті «Аеротенки», інв. № 834 цеха Уловлювання коксохімічного виробництва комбінату, а замовник - прийняти та оплатити прийняті роботи (розділ 1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2В.

Згідно із п 6.2 договору оплата фактично виконаних робіт здійснюється протягом 20 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт по формі КБ-2В та отримання рахунків.

Так, виконання позивачем своїх обов'язків за договором підтверджується підписаними актами приймання-передачі виконаних робіт № 1/156 від 29.05.2014 за травень 2014 року, № 1/161 від 27.06.2014 за червень 2014 року, № 1/199 від 29.07.2014 за липень 2014 року та № 1/339 від 29.08.2014 за серпень 2014 року (а.с. 36-50).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору за ним утворився борг.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Так, станом на день прийняття даного судового рішення розмір боргу складає 121104 грн. 00 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 854 якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 4 3 , 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Посилання відповідача на те. що позивачем не було виставлено рахунки на оплату виконаних робіт відхиляються судом з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно з ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України ).

Разом з тим, рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України ; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити належні за договором платежі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 37/405 та постановах Вищого господарського суду України від 25.03.2015 у справі № 910/24812/13 та від 23.06.2015 у справі № 910/23347/14.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення основного боргу в сумі 121104 грн. 0 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно із п. 8.2 договору за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, наданих позивачем, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення пені частково в сумі 17650 грн. 57 коп. (за актом № 1/199 - період нарахування пені з 28.08.2014 по 24.02.2015, № 1/399 - з 27.09.2014 по 27.03.2015), оскільки позивачем при розрахунку допущено помилку - пораховано пеню за 13.11.2014 два рази.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Так, заявлена позивачем вимога по стягненню 3% річних за період за актом № 1/199 з 28.08.2014 (за актом № 1/399 - з 27.09.2014) по 31.07.2015 підлягає задоволенню повністю в сумі 3401 грн. 57 коп.

Вимога позивача по стягненню з відповідача заявленої за позовною заявою суми інфляційних втрат у розмірі 59748 грн. 77 коп., нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, задовольняється частково з наступних підстав.

З наданого позивачем розрахунку інфляційних вбачається, що позивачем проведено нарахування інфляційних починаючи з серпня 2013 року по червень 2015 року. При цьому, індекс інфляції складає 176,4%.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, встановив, що сукупній індекс інфляції за визначений позивачем період за актом № 1/199 (вересень 2014 року-червень 2015 року) складає 155,61196862%, а за актом № 1/399 (жовтень 2014 року-червень 2015 року) - 151,22640293%.

Таким чином, враховуючи наявні матеріали справи суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром інфляційних нарахувань є 68196 грн. 17 коп., який і підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню борг у сумі 121104 грн. 00 коп., пеня в сумі 17650 грн. 57 коп., інфляційні втрати у сумі 68196 грн. 17 коп., 3% річних у сумі 3401 грн. 57 коп. (Всього - 210352 грн. 31 коп.). В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судовий збір в сумі 4207 грн. 05 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення 211468 грн. 61 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, б. 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05441447 (адреса для листування: 93406, м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Гвардійський, 22, а/с 4), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004», м. Алчевськ Луганської області, вул. Поштова, б. 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33077672, борг у сумі 121104 грн. 00 коп., пеню в сумі 17650 грн. 57 коп., інфляційні втрати у сумі 68196 грн. 17 коп., 3% річних у сумі 3401 грн. 57 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 4207 грн. 05 коп. Наказ видати позивачу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 21.09.2015.

Суддя С.В.Вінніков

Надр. 4 прим.

1 - до справи

2-позивачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою м. Алчевськ, вул. Поштова. 4, не направляється у зв'язку з тим, відповідно до листа УДППЗ "Укрпошта" від 16.03.2015 №511-30-100 пересилання пошти до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснюється

3 - позивачу за електронною адресою 33077672@mail.gov.ua

4 - відповідача рекомендованим листом з повідомленням за адресою м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 22,а/с4