Рішення

від 25.01.2013 по справі 521/601/13- ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/601/13-ц

№ провадження 2/521/3209/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

В« 25В»січня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі -продажу об'єкту нерухомого майна недійсним, визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі -продажу об'єкту нерухомого майна недійсним, визнання права власності. Позивачі просили суд ухвалити рішення, яким визнати дійсним укладений 21.12.2012 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_3 на підставі посвідченої 21.12.2012 року начальником Одеського слідчого ізолятора ОСОБА_5 довіреності, договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна; визнати за громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної власності у рівних частках на об'єкт нерухомого майна, який становить собою нежитлові приміщення одно-двоповерхової будівлі, загальною площею 692,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31. На обґрунтування позову позивачі зазначили, що 21 грудня 2012 року між позивачами та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, за яким відповідач мав передати у термін не пізніше 31 грудня 2012 року у власність позивачів, а позивачі мали прийняти у спільну власність у рівнях частках нежитлові приміщення одно-двоповерховоі будівлі, загальною фактичною площею 692,4 кв.м., розташований за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31, та сплатити за це 1 200 000, 00 гривень грн.

У зв'язку з тим, що на момент укладання договору у ОСОБА_3 не були належним чином оформлені правоустановчі документи на об'єкт нерухомого майна, між сторонами було досягнуто згоди, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу буде здійснено сторонами не пізніше 31 грудня 2012 року. Проте, незважаючи на належне виконання позивачами своїх зобов'язань до договором купівлі-продажу нерухомого майна, відповідач на теперішній час не виконав зобов'язань за договором у зв'язку із неможливістю оформлення право установчих документів. У зв'язку із зазначеним позивачі змушені звернутися із позовом до суду за захистом свого права.

Представник позивачів підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі із підстав, зафіксованих технічними засобами.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнала у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечувала.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 В«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанціїВ»у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Аналогічне міститься в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 В«Про судове рішення у цивільній справіВ»відповідно до якого за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Суд, вислухавши доводи, думку та пояснення учасників судового засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані докази, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 1963 року, який діяв на момент укладання договору купівлі-продажу вказаного об'єкту нерухомого майна.

В судовому засіданні встановлено, що 21 грудня 2012 року між громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_6 ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого на підставі довіреності виступала громадянин України ОСОБА_4, було укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, за яким ОСОБА_3 мав передати у термін не пізніше 31 грудня 2012 року у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мали прийняти у спільну власність у рівних частках нежитлові приміщення одно-двоповерхової будівлі, загальною фактичною площею 692,4 кв.м., розташовані за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31, та сплатити за це 1 200 000. 00 гривень.

Між сторонами було досягнуто згоди (п. 5.3. договору купівлі-продажу від 21.12.2012 року), що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу буде здійснено сторонами не пізніше 31 грудня 2012 року. До 31 грудня 2012 року ОСОБА_3 був зобов'язаний виконати всі вимоги та формальності передбачені чинним законодавством України, для належного оформлення правоустановчих документів на об'єкт нерухомого майна (п. 5.5. договору купівлі-продажу).

Проте, незважаючи на належне виконання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна, відповідач не виконав покладені на нього договором обов'язки, у зв'язку із неможливістю оформлення правоустановчих документів на об'єкт нерухомого майна.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст. 220 вказаного Кодексу якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ст. 655 вказаного Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 209 вказаного Кодексу правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно ст. 657 вказаного Кодексу договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином, оскільки є законні підстави для визнання вказаного договору дійсним, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам чинного законодавства і таке визнання прийняте судом, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації від 23.05.1996 р., об'єкт нерухомого майна розташований за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31, було побудовано ТОВ ФІРМА "КВІН ЛАДАНС" (код ЄДРПОУ 23987820) у відповідності з державними будівельними нормами та визнано готовим для введення до експлуатації.

Зазначений акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом ТОВ ФІРМА "КВІН ЛАДАНС" об'єкту до експлуатації від 23.05.1996 р. було затверджено рішенням виконавчого комітету Малиновської районної ради народних депутатів № 423 від 27.05.1996 р.

Судом встановлено, що починаючи з 23.05.1996 р. ТОВ ФІРМА "КВІН ЛАДАНС" (код ЄДРПОУ 23987820) відкрито, безперервно володіло та користувалося об'єктом нерухомого майна, розташованим за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31, що підтверджується наступними документами:

1) У 1997 та 2007 роках між ТОВ ФІРМА "КВІН ЛАДАНС" та Виконавчим комітетом Одеської міської ради були укладеш договори про дозвіл на розміщення та експлуатацію тимчасового об'єкту торгівлі (побутового обслуговування, громадського харчування). Вказаними договорами Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів погоджувало ТОВ ФІРМА "КВІН ЛАДАНС" експлуатацію тимчасового об'єкту торгівлі, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31.

2) ТОВ ФІРМА "КВІН ЛАДАНС" були укладені та належним чином виконувалися договори на постачання електричної енергії, договори на послуги водопостачання та водовідведення об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31.

Згідно статуту ТОВ ФІРМА "КВІН ЛАДАНС" та довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, учасником та директором товариства був громадянин ОСОБА_6 ОСОБА_3.

У 2006 році ТОВ ФІРМА "КВІН ЛАДАНС" було відповідно до чинного законодавства України ліквідовано, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04 грудня 2012 року. У результаті ліквідації ТОВ ФІРМА "КВІН ЛАДАНС", об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31, було розподілено на користь учасника ТОВ ФІРМА "КВІН ЛАДАНС" громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_3, який відповідно до Статуту володів 95 відсотками статутного капіталу ТОВ ФІРМА "КВІН ЛАДАНС".

Таким чином, оскільки Цивільний кодекс України набрав чинності 1 січня 2004 р., а Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-1V "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - 03 серпня 2004 року, то до правових відносин щодо виникнення права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна повинні застосовуватися положення Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року та Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56.

Відповідно до частини 1 статті 128 Цивільного кодексу УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Тобто Цивільний кодекс УРСР не визначав процедуру обов'язкової державної реєстрації об'єктів нерухомого майна.

Отже, станом на травень 1996 року право власності на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31, мало бути зареєстроване на підставі акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації, який було затверджено рішенням виконавчого комітету Малиновської районної ради народних депутатів № 423 від 27.05.1996 року.

24 червня 2003 року КП "ОМБТІ та РОН" було проведено інвентаризацію та виготовлено технічний паспорт, за яким об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова. 31, становив собою нежитлові приміщення одно-двоповерхової будівлі, загальною площею 692,4 кв.м.

Саме через неузгодження фактичної загальної площі об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31, а саме: 692,4 кв.м. та його загальної площі відповідно до акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації від 23.05.1996 р., а саме: 710 кв.м. державну реєстрацію об'єкту нерухомого майна проведено не було.

Таким чином, судом встановлено, що проведення інвентаризації та виготовлення технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31 у сукупності із актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації, затвердженим рішенням виконавчого комітету Малиновської районної ради народних депутатів № 423 від 27.05.1996 року доводить, що вказаний об'єкт нерухомого майна підлягає державній реєстрації відповідно до чинного на той момент законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони дійшли згоди по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу й виконали умови договору.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст. 220 вказаного Кодексу якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ст. 655 вказаного Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 209 вказаного Кодексу правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно ст. 657 вказаного Кодексу договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином, оскільки є законні підстави для визнання вказаного договору дійсним, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам чинного законодавства і таке визнання прийняте судом, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 209, 220, 638, 655, 657 ЦК України , ст. ст. 10 , 58 , 60 , 209 , 212 , 213 , 214 , 215 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі -продажу об'єкту нерухомого майна недійсним, визнання права власності -задовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, який становить собою нежитлові приміщення одно-двоповерхової будівлі, загальною площею 692,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31, укладений 21.12.2012 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої 21.12.2012 року начальником Одеського слідчого ізолятора ОСОБА_5

Визнати за громадянами України ОСОБА_2, ОСОБА_1 право спільної власності у рівних частках на об'єкт нерухомого майна, який становить собою нежитлові приміщення одно-двоповерхової будівлі, загальною площею 692,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 31.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ