Ухвала

від 10.08.2010 по справі 511/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

10 серпня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Романова О.В.,

суддів: Велидчука В.М., Заліщука М.С.,

з участю прокурора: Філь С.В.,

захисника: ОСОБА_1Г,

засудженого: ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3, на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 25 березня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого тимчасово, військовозобов'язаного, одруженого, не судимого ,-

засуджено за ст.122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 ( три ) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання, встановивши йому іспитовий строк терміном на 2 (два) роки 6 (шість) місяців, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_2 повідомляти орган кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 - 3.629 грн. 17 коп. матеріальних збитків, та 10.000грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь обласного стоматологічного медичного об'єднання Житомирської обласної державної адміністрації м. Житомир вул. Косовського, 33 а, ідентифікаційний код 01991518 - 260 грн.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Згідно вироку , 05.08.2009 року о 18 годині ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих та особистих неприязних стосунків в ході сварки із ОСОБА_3 на її подвір'ї по вул. Кирилюка, 30 с. Бистріївка Ружинського району Житомирської області біля хліва умисно наніс останній кулаками чотири удари в обличчя та по голові, далі продовжуючи свої злочинні дії біля хвіртки двічі вдарив потерпілу кулакам по голові, після чого продовжуючи свої злочинні дії біля паркану під деревом збив її з ніг на землю та наніс чотири удари кулаками по обличчю і голові та один удар ногою в груди внаслідок чого заподіяв потерпілій тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово - медичної експертизи № 267 від 24.09.2009 року у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій молочній залозі, лівій руці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, закриту тупу травму обличчя у вигляді обширного синця та двобічного перелому нижньої щелепи в ділянці тіла зліва, суглобового паростка справа, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

В апеляції потерпіла ОСОБА_4 вважає вирок суду несправедливим, призначене засудженому покарання занадто м'яким, розмір визначеної до стягнення моральної шкоди не відповідає ступеню тяжкості злочину. Посилається на відсутність у засудженого щирого каяття, який не відшкодував заподіяну їй матеріальну та моральну шкоду. Вказує на грубі порушення процесуального закону, які виразилися в тому, що без її участі підсудний висловив останнє слово. За результатами апеляційного розгляду просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який вважає вирок законним а апеляцію безпідставною, пояснення засудженого та його захисника, які заперечили щодо її задоволення, обговоривши доводи апеляції та перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, колегія суддів вважає, що подана апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З висновками суду першої інстанції щодо фактичних обставин вчиненого ОСОБА_2 злочину, за яким його засуджено, про доведеність вини та кваліфікацію дій, погоджується автор апеляції і ніким з можливих апелянтів не оспорюється.

Що стосується обраної ОСОБА_2 міри покарання, то на думку колегії суддів, апеляція потерпілої задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як встановлено вивченням справи, суд виконав зазначені вимоги закону, та належним чином мотивував свої висновки в цій частині. З вироку суду вбачається, що при призначенні ОСОБА_2 покарання було враховано, що він вчинив злочин, який відноситься до злочинів середньої тяжкості. При цьому, суд обгрунтовано взяв до уваги те, що ОСОБА_2 не судимий, працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має на утриманні та вихованні малолітню дитину, має інвалідність 3-ї групи. При цьому, суд вірно зарахував до обставин, що пом'якшують вину засудженого усвідомлення ним вини, щире каяття у вчиненому.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції було достатньо підстав для застосування до ОСОБА_2 ст. 75 КК України. На переконання колегії суддів, міра покарання призначена засудженому з урахуванням даних про його особу, обставин по справі та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання, відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину.

При цьому, є необгрунтованими доводи апеляції потерпілої про те, що засуджений не має бажання відшкодовувати завдані їй збитки. Як вбачається з протоколу судового засідання засуджений пропонував потерпілій кошти на відшкодування заподіяних збитків, які вона відмовилася брати не погоджуючись з їх сумою(а.с. 235).

Колегія суддів також вважає, що суд, вирішуючи питання по заявленому потерпілою цивільному позову, вірно керувався вимогами закону і при постановлені вироку це питання вирішив правильно, умотивувавши належним чином прийняте рішення, а тому, посилання апелянта на те, що суд порушив вимоги ст. 369 КПК України, визнає необґрунтованими.

Що ж стосується інших обставин, про які йдеться в апеляції, то їх з'ясування не впливає як на доведеність винності засудженого ОСОБА_2, призначену йому міру покарання, так і на правильність кваліфікації його дій.

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 25 березня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_2 - без зміни.

Судді: