Рішення

від 04.08.2015 по справі 369/3049/15-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3049/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

04.08.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді: Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди, та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» про визнання акту виконаних робіт недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач, ОСОБА_1, обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить автомобіль НОМЕР_1.

12.09.2013р. позивач звернувся на СТО відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» з метою проведення ряду робіт із технічного обслуговування автомобіля, серед яких була заміна оливи у автоматичній коробці передач. Зазначені роботи було виконано та сплачено.

У серпні 2014р., у процесі експлуатації автомобіля, виникли несправності, які зробили його нормальну експлуатацію неможливим, зокрема, згідно контрольних приладів, у двигуні або трансмісії автомобіля. У зв'язку із цим 08.08.2014р. позивач звернувся із автомобілем до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» щодо проведення усунення зазначених несправностей та ще ряду робіт. Проте документи про проведення ремонту оформили від імені відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Частину робіт, не пов'язаних із виникнення несправності, які дійсно були необхідні, виконано (заміну гальмівних колодок та свічок запалення). Але усунути несправність двигуна або трансмісії відповідачеві не вдалося, через що через кілька кілометрів автомобіль знову вийшов з ладу.

Позивач зазначив, що після цього він звернувся до іншої станції технічного обслуговування та, врешті-решт, до експертної установи. Діагноситка та усунення несправності зайняли тривалий час. Було встановлено, що з ладу вийшли агрегати трансмісії автомобіля - автоматична коробка передач та гідротрансформатор.

Відповідно до висновку автотехнічного дослідження від 27 лютого 2015р., з технічної точки зору причиною виникнення несправності стали дії працівників відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс», які при виконанні техобслуговування залили в АКПП мастило, що не відповідає вимогам експлуатації досліджуваного автомобіля.

При цьому у дослідницькій частині висновку вказується також на те, що ними не було замінено під час процедури фільтр, що також є обов'язковим за технологією.

Своїми діями відповідачів позивачу було заподіяно майнову шкоду.

Окрім матеріальної шкоди, позивачеві також було заподіяно і моральну шкоду.

Тому, позивач просив суд: стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Омега- ЛвтосервісВ» , на його користь, 51811 грн 20 коп (п'ятдесят одну тисячу вьісьімсот одинадцять грн 20 коп) на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, двадцять п'ять тисяч грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, а усього сімдесят шість тисяч вьісьімсот одинадцять грн 20 коп.; стягнути солідарно з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Омега-АвтосервісВ» та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, на мою користь, відшкодування матеріальної шкоди (безпідставно сплачені суми), спричиненої порушенням прав споживача, у розмірі три тисячі вісімсот вісімдесят три грн 68 коп. та судові витрати відповідно.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3, в порядку ст. 123 ЦПК України, подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» про визнання акту виконаних робіт недійсним.

Свою заяву ОСОБА_3 мотивував тим, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат солідарно ТОВ «Омега-Автосервіс» та ФОП ОСОБА_3 є незаконними, необгрунтованими та без наявності правових підстав. ФОП ОСОБА_3 є неналежним відповідачем, який не надавав послуги ОСОБА_4 та не підписував Акт ФО-К-02944.

ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, що здійснює господарську діяльність відповідно до чинного законодавства та є платником єдиного податку.

Відповідно до договору оренди № 03 від 03.01.2014р. ФОП ОСОБА_3 винайняв частину нежитлових приміщень майнового комплексу на вул. Медовій, 5А у м. Києві у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Українська текстильна група» для здійснення своєї підприємницької діяльності.

На момент укладення договору оренди між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Українська текстильна група» на території майнового комплексу на вул. Медовій, 5А вже знаходився орендар - ТОВ «Омега-Автосервіс».

ТОВ «Омега-Автосервіс» також здійснював технічне обслуговування автомобілів.

ФОП ОСОБА_3 жодних послуг з технічного обслуговування автомобіля ОСОБА_1 не надавав, оспорюваний Акт Ф0-К-02944 не підписував та не вповноважував для підписання будь-яку іншу особу ні договором, ні довіреністю (дорученням).

Таким чином, вказаний акт не може бути підтвердженням виконання робіт ОСОБА_3

ОСОБА_5, з яких на вказаному акті зазначений ФОП ОСОБА_3, невідомі. Як припущення, таке непорозуміння при складенні Акту Ф0-К-02944 могло статись внаслідок обміну між орендарями зразками документів.

Акт виконаних робіт № Ф0-К-02944 від 08.08.2014р. підписаний «СТО ОМЕГА», технічна описка в назві Акту Ф0-К-02944 із зазначенням ФОП ОСОБА_3 не створює жодних правових наслідків для ФОП ОСОБА_3

Крім того, у висновку № 000193/1 від 27.02.2015р. ТОВ «Українські незалежні судові експертизи» йдеться також про дії працівників ТОВ «Омега-Автосервіс», жодним чином не згадується ФОП ОСОБА_3

Тому, відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 просив суд визнати Акт виконаних робіт № ФО-К-02944 від 08.08.2014р. недійсним, а також відмовити в задоволенні позовних вимог за первісним позовом в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, відшкодування матеріальної шкоди (безпідставно сплачені суми), спричиненої прошенням прав споживача, у розмірі три тисячі вісімсот вісімдесят три грн. 68 коп. та солідарному стягненню з відповідачів судових витрат.

В судове засідання позивач та його представник за первісним позовом з'явилися. Вимоги первісного позову підтримали, просили задовольнити. Щодо задоволення вимог зустрічного позову - просили відмовити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 та його представник також з'явилися. Проти задоволення первісного позову заперечували, у його задоволенні просили відмовити. Вимоги зустрічного позову підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся через засоби масової інформації. ОСОБА_5 неявки суду невідомі.

Суд, заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, приходить до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити у повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні позивачеві ОСОБА_1 належить автомобіль НОМЕР_2, 2008 року випуску, номер шасі (кузова) VINJD1GM402481008832, згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА 955787.

12.09.2013 року позивач звернувся до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» для проведення ремонту та технічного обслуговування свого транспортного засобу.

Згідно акту виконаних робіт № Ом-К-05021 від 12.09.2013 року, замовником яких був позивач, відповідачем, в особі виконавця ТОВ «Омега-Автосервіс» ОСОБА_6, були проведені такі роботи, а саме: діагностика ходової; заміна оливи АКПП. За вказані роботи та матеріали, які використовувалися, позивачем було сплачено 537,75 грн.

08.08.2014 року позивач звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 для проведення ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу Daihatsu Materiа, д.н.з. НОМЕР_3.

Згідно акту виконаних робіт № ФО-К-02944 від 08.08.2014 року, замовником яких був позивач, виконавцем на якому зазначено ФОП ОСОБА_3, були проведені роботи щодо: комп'ютерної діагностики; заміни передніх гальмівних колодок; заміни свічок; клапанної кришки з/в; зубчастих шестерней розподільного валу. За вказані роботи та матеріали, які використовувалися, позивачем було сплачено 5 775,10 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи на вказаних актах містяться штампи відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс».

У зв'язку з тим, що стан несправності авто як до ремонту, так і після - залишився без змін, позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» із вимогою про повернення йому грошових коштів за ремонт його автомобіля, згідно копії заяви від 26.08.2014 року. Щодо повернення коштів в частині виконання замовлення за заміну оливи двигуна, заміну гальмівних колодок та свічок позивач претензій не мав.

Вказану вимогу відповідачем виконано не було.

Оскільки несправність не було усунено позивач звернувся до іншої станції технічного обслуговування для проведення ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу Daihatsu Materiа, д.н.з. НОМЕР_3.

Згідно акту виконаних робіт № РА-000006 від 18.02.2015 року за роботи та матеріали, що використовувалися для усунення несправностей позивачем сплачено 17 465,63 грн.

Крім того, з метою виявлення причин несправності свого авто позивач також звернувся до експертної установи, а саме ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Українські незалежні судові експерти».

Так, згідно висновку № 000193/1 авто-технічного дослідження технічного стану автоматичної коробки перемінних передач (АКПП) і гідротрансформатора автомобіля Daihatsu Materiа 1,5 реєстраційний номер АІ 1704СК від 27.02.2015 року, з технічної точки зору причиною виходу з ладу автоматичної коробки перемінних передач і гідротрансформатора автомобіля вказаного автомобіля стали дії працівників ТОВ «Омега-Автосервіс», які при виконанні технічного обслуговуванні залили в АКПП мастило, що не відповідало вимогам технічної експлуатації досліджуваного автомобіля.

Дії водія, які б спричинили вихід з ладу автоматичної коробки передач і гідротрансформатора виявлено не було.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування ; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону ; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав ; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами.

Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.

На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.

Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до належної якості продукції забезпечується правом участі споживачів та їх об'єднань у розробленні нормативних документів згідно із законодавством.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про захист прав споживачів» шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до п. 6 ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою.

З огляду на викладене, враховуючи, що причиною виходу з ладу автомобіля Daihatsu Materiа, реєстраційний номер АІ 1704СК, стали дії працівників ТОВ «Омега-Автосервіс», в результаті виконанні робіт пов'язаних із ремонтом та технічним обслуговуванням транспортного засобу позивача, що стверджується висновком авто-технічного дослідження № 000193/1 ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Українські незалежні судові експерти», а також те, що позивачем за для усунення несправностей були понесені витрати пов'язані з ремонтом та технічним обслуговуванням свого автомобіля, купівлею запчастин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» (Код ЄДРПОУ 35892456) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 51 811,20 грн. та 3 883,68 грн. як безпідставно сплачених коштів, підлягають до задоволення.

Щодо задоволення вимог первісного позову в частині солідарного стягнення шкоди з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суд відмовляє, оскільки позивачем не надано докази вини останнього у заподіянні шкоди ОСОБА_1.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до абзацу 2 п. 3 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

2) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано суду доказів того, чим підтверджується факт заподіяння останньому моральних страждань в результаті заподіяння порушення його прав як споживача та з чого позивач виходив зазначаючи відповідні розміри морального відшкодування.

У задоволенні вимог зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» про визнання акту виконаних робіт недійсним, слід також відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, в матеріалах справи містяться копії актів виконаних робіт щодо проведення ремонтів та технічного обслуговуванням, що надавалися третім особам відповідачем по справі фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3. При цьому, на вказаних актах містяться підписи та штампи, які суттєво відрізняються від підпису та штампу, що містяться в акті виконаних робіт № ФО-К-02944 від 08.08.2014 року, та які з тверджень відповідача (позивача за зустрічним позовом) належать ОСОБА_3.

В судовому засіданні ані відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_3 так і його представником питання щодо призначення по справі відповідної експертизи, з метою з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, зокрема за для з'ясування належності підпису ОСОБА_3 на акту виконаних робіт № ФО-К-02944 від 08.08.2014 року, - не заявлялося. Інших доказів на підтвердження свої вимог щодо визнання даного акту недійсним до суду надано не було.

З огляду на викладене, підстав для задоволення зустрічної позовної заяви немає, оскільки заявлені вимоги не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення первісного позову та відмови у задоволенні вимог за зустрічною позовною заявою

В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс».

Відповідно до ст.ст. 15,16, 22, 23, 203, 215, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 6, 10, 16, 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», п. 3, 9 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 61, 88, 123, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» (Код ЄДРПОУ 35892456) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 51 811,20 грн. та 3 883,68 грн. безпідставно сплачених коштів, а всього 55 694,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» на користь держави судовий збір в розмірі 556,94 грн.

В решті вимоги позову відмовити.

В зустрічному позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Омега-Автосервіс» про визнання акту виконаних робіт недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Дубас Т.В.