Рішення

від 23.07.2009 по справі 14/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/97

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

23.07.2009р.                                                                                          Справа №  14/97

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн АПФ",                                           вул. Мурманська, 3, м. Київ, 02660

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Фарм", вул. Сапіго, 6, к. 38,                              м. Полтава, 36039

про стягнення 9460,38 гривень

                                        Суддя Іваницький О.Т.

Представники сторін:

від позивача: Репетій А.П., дов. б/н від 23.07.2009 р.

від відповідача:  представник не з'явився

          СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій за договором № 09/08 від 03.01.2009 р. в сумі 7898,39 гривень, а також заява про уточнення позовних вимог № 727-07 від 16.07.2009 р. (супровідний лист            вхід. № 09109 від 17.07.2009 р. канцелярії суду) до суми 9460,38 гривень, з яких сума основного боргу в розмірі 7420,00 гривень, збитки від інфляції в сумі 838,71 гривень, пеня в розмірі 1068,15 гривень та 3% річних в розмірі 133,52 гривень.

          Позивачем заявою № 727-07 від 16.07.2009 р. (супровідний лист вхід. № 09109 від 17.07.2009 р. канцелярії суду) уточнені позовні вимоги до суми 9460,38 гривень, з яких сума основного боргу в розмірі 7420,00 гривень, збитки від інфляції в сумі 838,71 гривень, пеня в розмірі 1068,15 гривень та 3% річних в розмірі 133,52 гривень. Судом вказана заява прийнята, розглянута, задоволена та залучена до матеріалів справи.

          Заявлені вимоги позивач та його представник в судовому засіданні підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідач свого представника в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 29.05.2009 р. та 23.06.2009 р. не виконав, нормативно та документально обґрунтований відзив на позовну заяву не подав.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача суд встановив, що 03 січня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "АПФ", м. Київ (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтея Фарм", м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено договір поставки № 09/08.

          Відповідно до п. 1.1. вказаного вище договору Продавець (Позивач у справі) зобов'язався  в порядку та на умовах, визначених договором, поставити (передати у власність) Покупцю (Відповідач у справі) товар, асортимент якого був визначений в додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити вказаний товар.

          Розділом 4 вказаного договору передбачено, що поставка товару повинна була здійснюватись окремим партіями на підставі замовлення Покупця (Відповідач у справі). В замовлені повинна була вказуватись кількість і асортимент товару.

          Доставка товару повинна була бути здійснена Покупцю (Відповідач у справі)  на умовах DDP-Інкотермс 2000 впродовж 3 (трьох) робочих днів після прийняття замовлення. Датою доставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

          Прийом товару відповідно до розділу 5 договору № 09/08 від 03.01.2008 р. здійснювався Покупцем (Відповідач у справі) в момент отримання товару. Факт прийому Покупцем (Відповідач у справі) товару за кількістю, асортиментом та якістю засвідчується підписом представників сторін за договором на видатковій накладній.

          Відповідно до накладних № АРН-001033 від 08.07.2008 р. на суму 5475,00 гривень та № АРН-001327 від 08.09.2008 р. на суму 7200,00 гривень (копії в матеріалах справи) Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 12675,00 гривень.

          Пунктом 7.1. вказаного вище договору передбачено, що Покупець (Відповідач у справі) оплачує вартість реалізованого ним товару Продавцю (Позивач у справі) згідно його видаткової накладної 1 раз на місяць (до 5 числа кожного календарного місяця) на підставі звіту про продаж і залишки товару.

          Згідно п. 7.2. договору оплата товару здійснюється на рахунок Продавця (Позивач у справі) протягом 2 (двох) днів з моменту надання звіту про реалізацію та залишки товару.

          Товар, що був поставлений Відповідачу на підставі накладної № АРН-001033 від 08.07.2008 р. на загальну суму 5475,00 гривень, був оплачений останнім частково в сумі 3185,00 гривень. Неоплаченим залишився товар на суму 2290,00 гривень.

          Частина товару, який було поставлено по накладній № АРН-001327 від 08.09.2008 р., було повернуто Позивачу на підставі п. 7.3. договору (якщо жодна частина партії товару не була реалізована протягом 60 календарних днів після його отримання, або не надано звітів про реалізацію товару у відповідності до умов цього договору, Покупець повертає товар Продавцю не пізніше 3 днів після отримання вимоги про повернення товару або повністю оплатити його вартість згідно видаткової накладної) згідно накладної № АВН-000005 від 15.01.2009 р. (копія в матеріалах справи). Неоплаченим по вказаній накладній залишився товар в сумі 5130,00 гривень.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар складає 7420,00 гривень. Вказану суму заборгованості і просить стягнути Позивач з Відповідача на свою користь.

          Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

          Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Згідно зі статтею 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу.

          Відповідно  до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

          Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв  ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

          Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Відповідно до  статті 546 ЦК України виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання.

          Згідно зі статтею  549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Відповідно до п. 10.2. договору при порушені строку оплати за реалізований товар чи його повернення, передбачених на умовах договору, Покупець (Відповідач у справі) сплачує Продавцю (Позивач у справі) за кожен день затримки оплати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої в оплаті суми. Позивач нарахував Відповідачу за прострочення виконання зобов'язань пеню в сумі 1068,15 гривень за період з 06.09.2008 р. по 25.05.2009 р. (розрахунок в матеріалах справи).

          Крім того, згідно зі статтею 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

 Позивач нарахував Відповідачу інфляційні збитки, спричинені простроченням платежу за період з 06.09.2008 р. по 25.05.2009 р. на загальну суму 838,71 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Також Відповідачу нараховано 3% річних за аналогічний період в сумі 133,52 гривень (розрахунок в матеріалах справи).

 Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести  ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються    сторонами  та  іншими  учасниками судового процесу.

       Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

                  Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів  подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути  засвідчені  тільки  такими документами,  а  також  в  інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем  у відповідності до вимог статей 32-33, 36 ГПК України подано належні докази, які містяться в матеріалах справи, дають підстави позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з Відповідачу суму основного боргу в розмірі 7420,00 гривень, пеню в сумі 1068,15 гривень, збитки від інфляції в сумі 838,71 гривень, 3% річних від простроченої суми в розмірі 133,52 гривень, а також державне мито в розмірі 102,00 гривень та 312,50 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Фарм", вул. Сапіго, 6, кв. 38, м. Полтава, 36039 (п/р 260002988 у Полтавській філії АБ "Укрсоцбанк", м. Полтава, МФО 331520, код ЄДРПОУ 33574288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "АПФ", вул. Мурманська, 3, м. Київ, 02660 (р/р 26008300100518 в АКБ "Східно-Європейський банк", МФО 322658, код ЄДРПОУ 31112290) суму основного боргу в розмірі 7420,00 гривень, пеню в сумі 1068,15 гривень, збитки від інфляції в сумі 838,71 гривень, 3% річних від простроченої суми в розмірі 133,52 гривень, державне мито в розмірі 102,00 гривень та 312,50 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                      Іваницький О.Т.