Постанова

від 29.09.2009 по справі 16/410-5/463

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/410-5/463

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

29.09.09 р.                                                                                          № 16/410-5/463          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЧорногуз М.Г. (доповідач по справі),

СуддіМазур Л.М.

Фаловська І.М.

при секретарі судового засідання: Данчук В.В.,

В судове засідання з'явились:

від позивача: Осадчий А.В. –представник за довіреністю № 49юр-126 від 25.09.2008 року;

від відповідача-1: Говорова С.Л. –представник за довіреністю б/н від 10.11.2008 року;

від відповідача-2: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод»,

на рішення господарського суду Полтавської області від 11 червня 2009 року,

у справі № 16/410-5/463 (суддя Гетя Н.Г.),

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод», м. Кременчук, Полтавська область,

до Закритого акціонерного товариства «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка», м. Кременчук, Полтавська область,

          Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, м. Кременчук,

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ЗАТ «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка»та Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про зобов'язання відповідача 1 в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину повернути позивачеві майно, одержане за договором № 23 від 26.10.2005 року (а.с.2-4).

5 березня 2008 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про зміну підстав позову, в якій просить господарський суд у порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину зобов'язати ЗАТ «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка» повернути ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»незавершене будівництво житлового будинку № 3 по вул. Д. Бєдного, освоєний будівельний майданчик та технічну документацію на будівництво (а.с. 69-72).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 1 квітня 2008 року у справі № 16/410 у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 136-138).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 липня 2008 року рішення господарського суду Полтавської області від 1 квітня 2008 року було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2008 року було скасовано постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 липня 2008 року та рішення господарського суду Полтавської області від 1 квітня 2008 року, а справу № 16/410 було направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою № 1-104юр від 21 квітня 2009 року про зміну предмету позову, в якій просив розірвати договір № 15 від 26 жовтня 2005 року та зобов'язати відповідача повернути позивачеві незавершене будівництво житлового будинку № 3 по вулиці Дем'яна Бєдного, освоєний будівельний майданчик житлового будинку № 3 по вулиці Дем'яна Бєдного та технічну документацію на будівництво житлового будинку № 3 по вулиці Дем'яна Бєдного (т. ІІ а.с. 9-10).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11 червня 2009 року по справі № 16/410-5/463 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 1-104юр від 9 липня 2009 року, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 11 червня 2009 року у справі № 16/410-5/463 скасувати та прийняти нове рішення, задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що: судом не надано належної оцінки доказам, які безпосередньо стосувалися предмету позову, а саме договору № 15 від 26.10.2005 року, повідомленню про розірвання договору № 15 від 26.10.2005 року та додатковій угоді № 1 до договору № 15 від 26.10.2005 року.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 серпня 2009 року по справі № 16/410-5/463 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод»прийнято до провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні за участю представників учасників апеляційного провадження.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 11 вересня 2009 року розгляд справи № 16/410-5/463 було відкладено в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників позивача та відповідача-2.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2009 року, у зв'язку з відпусткою судді Ільєнок Т.В., розгляд справи визначено здійснити у складі колегії суддів: головуючий суддя –Чорногуз М.Г., судді –Мазур Л.М. та Фаловська І.М.

Про вказані обставини присутніх представників позивача та відповідача-1 було повідомлено на початку судового засідання 29 вересня 2009 року. Відводів складу колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, яка переглядає справу в апеляційному порядку, не заявлено.

29 вересня 2009 року, перед початком судового засідання, до Київського міжобласного апеляційного господарського суду від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги та клопотання про витребування оригіналу акту приймання-передачі майна від 20 січня 2006 року.

Також, перед початком судового засідання до суду апеляційної від ЗАТ “Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка” інстанції надійшло заперечення на апеляційну скаргу. У вказаному запереченні відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 11 червня 2009 року –без змін.

В судове засідання, яке відбулось 29 вересня 2009 року, представник відповідача-2 не з'явився, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги було повідомлено належним чином (в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення попередньої ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду).

Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи № 16/410-5/463 учасників судового процесу було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представників позивача та відповідача-1.

Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи відкладався, представники учасників провадження мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, відповідачам у справі була надана можливість подати суду заперечення на апеляційну скаргу та додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка представника відповідача-2 в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та вирішенню спору по суті за наявним у справі матеріалами.

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу та заявлені клопотання та просив витребувати у відповідача оригінал акту приймання-передачі майна від 20.01.2006 року по договору № 15 від 26.10.2005 року.

З'ясувавши думку представника відповідача-1 щодо можливості задоволення клопотання позивача, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про відсутність необхідності витребування вищенаведеного акту, оскільки в матеріалах справи міститься його копія, яка завірена печаткою ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»(т. І а.с. 151).

Представник відповідача-1 проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечила з мотивів, викладених в запереченні та просила залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 11 червня 2009 року –без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За згодою представників позивача та відповідача-1, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29 вересня 2009 року  було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

26 жовтня 2005 року між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (сторона 1) та ЗАТ "Івестиційно-кредитно-будівельна спілка" (сторона 2) було укладено договір № 23 (т. І а.с. 12).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Сторона 1 передає Стороні 2: функції замовника на будівництво житлового будинку № 3 по вул. Пальміра Тольятті; технічну документацію на будівництво житлового будинку № 3 по вул. Пальміра Тольятті; освоєний будівельний майданчик житлового будинку № 3 по вул. Пальміра Тольятті.

В процесі розгляду справи позивач, на підставі ст.22 ГПК України, заявою від 04.03.2008 року за № 1-104юр змінює підстави позову - посилається на те, що в позовній заяві було помилково вказано та надано суду на дослідження договір № 23 від 26.10.2005 року, стверджує що правовідносини між сторонами виникли за договором № 15 від 26.10.2005 р., який слід вважати предметом спору (т. І а.с. 69-72).

Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

26 жовтня 2005 року між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (сторона 1) та ЗАТ "Івестиційно-кредитно-будівельна спілка" (сторона 2) було укладено договір № 15 (надалі –Договір) (т. І а.с. 149-150).

Згідно з п. 1.1 Договору, Сторона 1 передає Стороні 2: незавершене будівництво житлового будинку № 3 по вул. Дем'яна Бєдного; технічну документацію на будівництво житлового будинку № 3 по вул. Дем'яна Бєдного; освоєний будівельний майданчик житлового будинку № 3 по вул. Дем'яна Бєдного.

Пунктами 2.1 та 2.2 Договору сторони домовились, що загальна сума витрат Сторони 1 при освоєнні кожного будівельного майданчика на придбання технічної документації складає 203 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33 833,33 грн. Сторона 2 сплачує Стороні 1 вказані кошти на протязі першого кварталу 2006 року.

Пунктом 3.1 договорів визначено, що «передача незавершеного будівництва, технічної документації на будівництво, будівельного майданчика, житла оформляється Актами прийому-передачі, підписаному сторонами, другими документами згідно чинного законодавства України та діючих положень».

20 січня 2006 року, актом прийому-передачі ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»передало ЗАТ «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка»:

«1. Незавершене будівництво житлового будинку №3 по вул. Дем'яна Бєдного.

2. Технічну документацію на будівництво житлового будинку №3 по вул. Дем'яна Бєдного.

3.Освоєний будівельний майданчик житлового будинку №3 по вул. Дем'яна Бєдного.»( т. І а.с. 151).

07 вересня 2007 року, ЗАТ «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка»платіжним дорученням № 1 перерахувало ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»203 000 грн. 00 коп. як «оплату за технічну документацію, незавершене будівництво житлового будинку № 3 по вул. Дем'яна Бєдного та освоєний будівельний майданчик згідно договору № 15 від 26.10.2005 року (підписаний 10.01.06р.) та Акту прийому передачі від 20.01.06 року»( т І а.с. 14).

Згідно листа КП «Кременчуцьке міське бюро технічної документації № 61/364 від 24.01.2008 року, «будь-яка інформація стосовно будівництва багатоповерхового житлового будинку в БТІ відсутня та про зареєстроване право власності по вул. Д. Бєдного, 3»( т. І а.с.44).

Як вбачається з листа управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22 січня 2008 року за № 48-0126, «в інспекції держархбудконтролю не зареєстровано чинного дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Д. Бідного в м. Кременчуці. В 1995 році виробниче об'єднання «Вагонобудівник»отримало дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва 9-поверхового 108-квартирного житлового будинку № 3 по вул. Дем'яна Бідного в м-ні №4 м. Кременчука. Термін дії дозволу встановлений до 31.12.1997 року. Дозвіл на будівництво не було продовжено на протязі місяця  після закінчення його терміну…»(т. І а.с. 45).

В силу вимог ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій”, згідно якої у разі якщо особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу та у зв'язку з відсутністю заяви з боку забудовника про продовження строку дії дозволу, втратило чинність з 1998 року.

Листом № 21 від 21.09.07 року Управління містобудування та архітектури міськвиконкому Кременчуцької ради повідомило, що «за клопотанням ЗАТ "Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка" за згодою ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (лист від 26.10.05 року за № 29/209) функції замовника на незавершене будівництво жилого будинку № 3 із групи (трьох) 9-поверхових багатоквартирних жилих будинків по вул. Дем'яна Бєдного рішенням від 17.02.2006 року № 171 передані закритому акціонерному товариству "Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка"»( т. І а.с. 66).

Будівельний майданчик актом прийому-передачі від 20 січня 2006 року, ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»був переданий ЗАТ «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка»( т. І а.с. 151).

Передача об'єктів за Договором № 15 відповідачу-1 відбулась, відповідач, на виконання договору, сплатив позивачу 203 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням  від 7 вересня 2007 року. ( т. І а.с. 14)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказане положення ЦК України кореспондується зі ст. 193 ГК України.

Статтею 188 ГК України регламентовано, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Листом № 13 від 14 листопада 2007 року, відповідач-1 зазначив, що 18 жовтня 2007 року позивачем було направлено повідомлення про розірвання договору та Додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору № 15 від 26 жовтня 2005 року (т. І а.с. 61-62).

Відповідно до ст. 651 ЦК України «Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.»

Істотних порушень відповідачем умов договору не встановлено. Укладеним сторонами договором не передбачено односторонньої відмови від договору, ЗАТ «Інвестиційно-кредитно-будівельна спілка» не погодилось з пропозицією про розірвання договору № 15 від 26 жовтня 2005 року.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що сторонами не було досягнуто згоди щодо розірвання Договору.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про те, підстави для розірвання договору, або визнання його недійсним –відсутні.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи обґрунтовано і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Крюківський вагонобудівний завод”  - відсутні.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11 червня 2009 року по справі № 16/410-5/463  підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Крюківський вагонобудівний завод” на рішення господарського суду Полтавської області від 11 червня 2009 року у справі № 16/410-5/463  залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 11 червня 2009 року у справі № 16/410-5/463 залишити без змін.

3.          Справу № 16/410-5/463 повернути до господарського суду Полтавської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя

М.Г. Чорногуз

Судді

Л.М. Мазур

І.М. Фаловська

Дата відправки  01.10.09