Рішення

від 21.10.2009 по справі 14/1486

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/1486

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2009 р.Справа № 14/1486

за позовом  Приватного підприємства "Амок", м. Житомир    

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМТЗ "ЕКРО"УБ ХАЕС", м. Нетішин

про  стягнення 61293,96 грн.

                                                                                         Суддя  Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

Позивача : Семенюк В.В. - за довіреністю від  16.07.2009   р .

Відповідача : Нікіфоров М.Л. - за довіреністю від 03.09.2009р.

з перервою в судовому засіданні

Суть спору: Позивач, після уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача  85400,01 грн. основного боргу за відпущену гранітну плитку, 11 506,50 грн.нарахувань інфляції, 11 341,26 пені та 2 585,83 грн. –3% річних. Обґрунтовуючи свої вимоги наводить наступне.

7 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ПМТЗ „ЕКРО” УБ ХАЕС та приватним підприємством „Амок” був укладений договір купівлі-продажу № 78, за яким позивач зобов'язався продати відповідачу гранітну плитку, а відповідач зобов'язувався оплатити її вартість. У відповідності до умов договору позивачем було поставлено відповідачу гранітну плитку на загальну суму 139 528,01 грн. Відповідачем же  отриманий товар оплачений частково.

Відповідач в відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позов не визнає, вважає, що укладений між сторонами договір не виконувався, а плитка відпускалась на підставі усних угод. Так  звертає увагу суду на те, що передача товару, так і оплата за товар здійснювалась без посилання на вказаний договір.Довіреності № 144598 та № 546820 не містять відомостей щодо повноважень представника відповідача Богданової Т.К. на отримання товару по вищевказаному договору. Накладні на отримання товару не підтверджують факт прийому-передачі товару на виконання договору купівлі-продажу № 78 від 07.07.2008р. Банківські виписки також свідчать про те, що оплата за товар проводилась не по договору купівлі-продажу № 78 від 07.07.2008р. До цього часу по вказаному договору поставка товару не проведена, а відтак не має зобов'язань по оплаті товару саме по договору купівлі-продажу № 78 від 07.07.2008р. Відповідач не заперечує щодо отримання товару на загальну суму 139528,01 грн. (в т.ч. вартість доставки) по накладним № РН-0000002 від 4.08.08р., № РН-0000003 від 05.08.2008р., № РН-0000005 від 15.09.08р., № РН-0000006 від 22.09.08р., № РН-0000008 від 25.09.08р. Однак вважає, що товар був отриманий на виконання усного договору, якій був оформлений письмово (у спрощений спосіб) шляхом обміну довіреностями та накладними, що не суперечить діючому законодавству України (ст. 181 ГК України). Оплата товару за вказаними накладними здійснена в сумі 103528 грн. Борг становить 36000,01 грн., але строк оплати цього боргу не настав, відповідно до норм ст. 530 ЦК України, оскільки вимоги оплати відповідач не отримував.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „ПМТЗ „ЕКРО” УБ ХАЕС та приватним підприємством „Амок” був укладений договір купівлі-продажу від 7 липня 2008 року № 78.

Відповідно до умов договору (п.1.1, п.2.1, п.2.4.) продавець зобов'язується передати товар –гранитну плитку  у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору. Умовами договору визначена кількість та ціна товару. Крім того зазначено, що ціна в договорі також встановлюється за домовленістю сторін і вказується у специфікації (накладній) на товар, що передається. Загальна сума товару, що передається, за цим договором становить 126000 грн. не враховуючи доставки. Специфікації до договору не складались.

Відповідно до п.3 договору, повний (остаточний) розрахунок складає 45 днів з моменту прийняття товару покупцем.

Відповідно до умов договору (п.7.1, п.8.1.) у випадку несвоєчасної оплати за переданий товар, покупець сплачує продавцю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його повного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2008р.

Інших договорів щодо купівлі-продажу гранітної плитки між сторонами не укладалось.

Позивач відпустив відповідачу гранітну плитку за накладними:

№ РН 0000002 від 04.08.2008 р. –на суму 27200,00 грн.,

№ РН 0000003 від 05.08.2008 р. –на суму 52400,00 грн.,

№ РН 0000005 від 15.09.2008 р. –на суму 29200,01 грн.,

№ РН 0000006 від 22.09.2008 р. –на суму 27200,00 грн.,

№ РН 0000008 від 25.09.2008р. –на суму 3528,00 грн.,

а також довіреності серії НБЙ № 144598 від 04.08.08 р., серії НБК № 546820 від 15.09.08 р., видані відповідачем - Богдановій Т.К. на одержання товару (плитки гранітної).

Таким чином позивачем було поставлено відповідачу гранітну плитку на загальну суму 139528,01 грн. Отримання плитки на підставі вищевказаних документів відповідачем не заперечується.

На оплату отриманого товару, відповідачу виставлялись рахунки: №23/08 від 05.08.2008р. на суму 52400,00 грн.; №22/08 від 04.08.2009р. на суму 27200,00 грн.; №25/08 від 25.09.2008р. на суму 59928,01 грн.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію вих. №130 про виконання зобов'язання, однак відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не погасив. р., 16.07.09 р., 22.07.09 р. Підписаний примірник акта звірки відповідачем не надіслано.

У відповідності до умов договору відповідач мав остаточно оплатити одержаний товар протягом 45 днів з моменту прийняття ним товару. Проте належним чином зобов'язання не виконував.

Як вбачається із банківських виписок, платежі вносились відповідачем в такому порядку:

25.12.2008р. –призначення  платежу –згідно накладної 5 від 15.09.2009р. сума 1728,00 грн;

20.07.2009р. –призначення платежу –згідно нак. №22/08 від 05.08.2008р. сума 23000,00 грн;

19.09.2008р. –призначення платежу –згідно накладної б/н від 05.08.2008р. сума 15000,00 грн.; призначення платежу –згідно рахунку 22/08 від 05.08.2008р. сума 63800,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є договір. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а  кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконував зобов'язань по оплаті за товар, внаслідок чого, станом на 12.10.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 85400грн. 01коп.

Доводи відповідача про те що спірна оплата становить 103528 грн., а  також борг по складає  36000,01грн. –судом  до уваги не приймається. При цьому судом враховується те, що відповідач при здійсненні платежів, чітко зазначав призначення платежу. Тому, суд, прийшов до висновку, що відповідачем здійснено 25.12.2008р частково оплату згідно накладної № РН 0000005 від 15.09.2009р. в сумі 1728,00 грн., і як вбачається із оплати, відповідачем 19.09.2008 р. згідно рахунку від 05.08.2009р. було сплачено суму 63800,00 грн. А оскільки позивачем по даному рахунку зазначалась сума в розмірі –52400,00 грн., то слід виходити з того, що відповідачем накладна № РН-0000003 від 05.08.2008р. оплачена повністю в сумі 52400,00 грн., а решта суми в розмірі - 11400,00 грн., є переплатою по даній накладній.   

Суд, аналізуючи інші платежі відповідача, а саме оплату від 20.07.2009р. згідно нак. №22/08 від 05.08.2008р. в сумі 23000,00 грн., оплату від 19.09.2008р. згідно накладної б/н від 05.08.2008р. в сумі 15000,00 грн., також рахує, як переплату по накладній від 05.08.2008р., а отже ці оплати відповідача не могли зараховуватись, як погашення загальної заборгованості, оскільки, платежі мають цільове призначення і їх не можна відносити, як сплату по інших накладних.

Таким чином, суд, вважає, що позивач правомірно зазначено, що відповідачем було оплачено поставки по накладній від 15.09.2009р. та накладній від 05.08.2008р. на загальну суму в розмірі - 54128,00 грн., а також, що заборгованість по розрахунках за поставлений товар станом на 12.10.2009 р. становить 85400,01 грн. Тому позивач правильно визначає суму основного боргу в розмірі 85400,01 грн.

Доводи відповідача про отримання товару за усними домовленостями не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються умовами договору та встановленими судом обставинами справи. При цьому судом відмічається, що за умовами договору строк оплати товару визначений з можливістю відстрочення, а в силу ст. 692 Цивільного кодексу України отриманий за угодою купівлі-продажу товар підлягає негайній оплаті з моменту отримання товару або товаророзпорядчих документів на нього.

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що відповідач у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 11341,26 грн.

Суд, перевіривши правильність нарахування позивачем пені в розмірі 11341,26 грн. вважає, що позовні вимоги у цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 11506,50 грн. інфляційних нарахувань, та 3% річних в розмірі 2475,33 грн. є також правомірними та підлягають задоволенню. Заявлені до стягнення суми цих нарахувань підтверджуються розрахунком.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 85400,01коп. –основного боргу; 11341,26 грн. –пені; 11506,50 грн. –суми інфляційних нарахувань; 2585,83 грн. –3% річних, обґрунтовані, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

В стягненні з відповідача витрат на юридичні послуги у сумі 5 900,00 грн. необхідно відмовити, оскільки відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України як судові витрати підлягають відшкодуванню витрати, які були сплачені стороною за отримання послуг адвокати, а не будь-яким іншим представникам. Представником позивача не надано документів, що підтверджують надання ним послуг

Судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись п.2 ст. 175, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського  процесуального  кодексу  України,

В И Р І Ш И В:  

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально –технічного забезпечення „ЕКРО” УБ ХАЕС” Хмельницької області, м. Нетішин, Піонерська база (Код ЄДРПОУ 31161814, р/р 26008100005001 в Славутській філії АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 315063) на користь Приватного підприємства „Амок” м. Житомир, вул. Московська, 7-а, кв.1 (Код ЄДРПОУ 31739397, р/р 26001149996200в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) - 85400,01 грн. (вісімдесят п'ять тисяч чотириста гривень 01 коп.) –основного боргу; 11341,26 грн. (одинадцять тисяч триста сорок одна гривня 26 коп.) –пені; 11506,50 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот шість гривень 50 коп.) –суму інфляційних нарахувань; 2585,83 грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять гривень 83 коп.) –3% річних, 1167,33 грн. (одна тисяча сто шістдесят сім гривень 33 коп.) - державного мита, 118грн. (сто  вісімнадцять гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя