Постанова

від 13.10.2009 по справі 50/98-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

50/98-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 жовтня 2009 р.                                                                                    № 50/98-09  

             Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого      Овечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача   - Русин О.Ю.,

відповідача  - Заремба І.А.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданнікасаційну  скаргу

ТОВ "Спіка І"

на ухвалугосподарського суду Харківської області від 16.07.2009

у справі№50/98-09

за  позовом ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика"

доТОВ "Спіка І"

про стягнення заборгованості

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 6 по 13 жовтня 2009 року.

До початку судового засідання, яке відбулося 13 жовтня 2009 року, від відповідача надійшли клопотання про зупинення касаційного провадження у справі, до розгляду господарським судом Харківської області заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 16.07.2009 та клопотання про передачу матеріалів справи до господарського суду Харківської області. Вказані клопотання підлягають відхиленню у зв'язку з їх необґрунтованістю, оскільки по-перше, нормою ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України чітко передбачено обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, однак, в даному випадку скаржник помилково наполягає на зупиненні касаційного провадження до розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 16.07.2009 у одній і тій же справі.

По-друге, зважаючи на те, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 16.07.2009 відповідачем подано вже після проведення першого судового засідання касаційної інстанції, що відбулося 06.10.2009 року, та яке представник відповідача Чуб Д.В., зловживаючи своїми процесуальними правами, намагався зірвати шляхом заявлення немотивованих відводів, відхилених ухвалами Вищого господарського суду України від 06.10.2009, то перегляд за нововиявленими обставинами вказаної вище ухвали цілком можливий після завершення касаційного провадження у даній справі та не суперечитиме нормам процесуального права і ніяким чином не порушуватиме прав товариства на перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.                                                                 

                                                                      Встановив:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2009 (суддя Усатий В.О.) заяву ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" про забезпечення позову задоволено шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову в розмірі 27193387,59 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.

ТОВ "Спіка І" у поданій касаційній скарзі просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що позивачем не надано доказів неможливості виконання рішення суду в подальшому.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права та  заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін з наступних підстав.

Застосовуючи заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти в межах ціни позову суд першої інстанції виходив з того, що правовими наслідками рішення по справі, в разі постановлення його на користь позивача, буде зобов'язання відповідача сплатити позивачу відповідну суму боргу, а тому зазначені в заяві про забезпечення позову види та способи забезпечення є адекватними обставинам справи, дійсно пов'язані з предметом спору та не виходять за його межі.

Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.

На спірні процесуальні правовідносини, які склалися навколо вжиття заходів забезпечення позову до вирішення даного спору, поширюється дія ст.ст.66,67 ГПК України.

Відповідно до ст.66 ГПК забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Предметом позову є стягнення 17651952,59 грн. заборгованості за договором комісії та 9515620 грн. в якості безпідставно отриманих коштів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

У позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене.

Вибір заходу до забезпечення позову залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.

З огляду на те, що позивачем заявлено саме вимогу про стягнення грошових коштів, то накладений судом арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, відкритих у банківських установах, цілком відповідає суті пред'явлених позовних вимог та не виходить за межі предмета спору.

Судом першої інстанції встановлено наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду по суті спору, і така умова є достатньою підставою для накладення арешту на певну суму грошових коштів відповідача (в межах ціни позову). Колегія відхиляє заперечення скаржника, які по суті ґрунтуються на посиланнях щодо недоведеності судом фактичних обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог ч.2 ст.111 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.

Касаційною інстанцією також не вбачається підстав для скасування вжитих судом заходів до забезпечення позову, оскільки господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинилися до застосування заходів забезпечення позову.

В даному випадку такі підстави відсутні, а касаційна скарга не містить жодних посилань з цього приводу.

Зважаючи на вищенаведене, колегія дійшла висновку про правомірність застосування судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117–11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2009 у справі №50/98-09 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Спіка І" –без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Харківської області для розгляду по суті пред'явлених позовних вимог.

Головуючий, суддя                                                                                              В.Овечкін

Судді:                                                                                                                     Є.Чернов

                                                                                                                        В.Цвігун