Постанова

від 15.03.2007 по справі а-10/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-10/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2007 р.   Справа № А-10/153   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Шелест С.Б.

При секретарях судового засідання: Кузишин У.Б.,  Бабінець У.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за  позовом:         Тисменицького водоканалізаційного підприємства

                             м. Тисмениця, вул. Галицька, 41                             

до відповідача:    Державної  інспекції з енергозбереження  м. Київ, вул. Краківська, 17

про:                      скасування постанови

За участю представників сторін:

від позивача:      Попадинець П.О. - юрист, (довіреність б/н від 16.10.06р.)

                           Бойчук П.І. (дор.№41 від 13.03.07р.)

від відповідача: Кальмук Н.А. - головний спеціаліст, (дов.№ 12/168-4203 від 10.11.06р.)

                          (довіреність № 12/168-4061 від 26.10.06р.)

                          Ніпрук  І.М. - держ. інспектор, гол. спеціаліст територіального управління.

                          (посвідчення № 28 від 31.12.06р.)

в с т а  н о в и в:

          Тисменицьким водоканалізаційним підприємством заявлено вимогу про скасування постанови територіального Управління державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області від 14.03.05р. № 18/10-14-1.

          Позивач позовні вимоги підтримує та не погоджуючись з оспорюваною постановою про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енеретичних ресурсів в розмірі 6803,06 грн. вказує на те, що перевірка проведена з порушеннями пунктів 4, 15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.2000р. а саме:  до початку перевірки інспекція в письмовій формі не повідомила керівництво підприємства про проведення такої перевірки; перевірка проведена без участі позивача; в акті перевірки від 09.03.05р. відсутні підписи в.о. начальника - Попадинця П.О. (представника позивача) та головного інженера - Оношко О.М., а також підпис одного з перевіряючих; підпис майстра котельні Тисменицького ВКП на «фотографії»роботи котла, складеної за результатами перевірки, вважає недостатнім доказом зафіксованих перевіркою порушень з посиланням на те, що згідно установчих документів позивача майстер котельні не уповноважений представляти юридичну особу при перевірці. Посилається позивач також і на те, що акт перевірки не містить даних щодо найменування приладів, якими здійснювались контрольні заміри роботи котла, «фотографія»роботи котла містить виправлення в даті перевірки,  а також не відповідає параметрам, які наведені у вахтовому журналі Тисменицького ВКП,  зв»язку з чим результати перевірки /параметри роботи котла/, на думку позивача, є недоведеними.

          Позивач стверджує, що матеріали перевірки не одержував, так як відповідач направив їх Тисменицькій міській Раді, в зв»язку з чим просить суд поновити річний строк звернення до суду з даним позовом.          

          Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує, та з посиланням на ст. ст. 99, 100 КАС України наполягає на тому, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у позові. При цьому відповідач зазначає, що перевірка проведена за участі в.о. начальника підприємства позивача та в присутності майстра котельні Гаврилюка Ю.І., про що свідчить підпис останнього та печатка підприємства позивача; згідно супровідного листа територіального управління Держінспекції від 12.04.05р. вих. № 18-10/26-146 позивачу було вдруге надіслано складені за результатами перевірки документи /акт перевірки, постанови та приписи/, про отримання яких  свідчить підпис керівника підприємства на картці поштового повідомлення № 18079 датований 16.04.05р.

          Заперечуючи позов відповідач вказує на те, що оспорювана постанова прийнята відповідачем в межах повноважень, визначених Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженим  постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 р. N 1039  та у зв»язку з нераціональним використанням позивачем  газу, що в свою чергу,  відповідно до п. «е» ст.11 та п. «є»ст.27  Закону України «Про енергозбереження»від 01.07.04р. № 74/94-ВР   тягне  за  собою встановлену цим Законом відповідальність, а саме: введення плати  у вигляді надбавок до діючих цін  та тарифів  залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

          В судове засідання були  викликані свідки:  Гаврилюк Юрій Іванович та Петришин Василь Михайлович.

          Свідок Гаврилюк Юрій Іванович при його допиті в судовому засіданні пояснив, що на момент проведення перевірки він працював майстром Тисменицького водоканалізаційного підприємства, де і працює на сьогоднішній день та відповідає за експлуатацію і справність котла КВГ, що перевірявся.   Свідок підтвердив, що при його безпосередній участі посадовими особами відповідача проводилась  перевірка котла (котлоагрегату) в котельні підприємства та були зняті показники і парамерти роботи котла, про що він особисто розписався на «фотографії»роботи котла, складеній при перевірці.

          Свідок Петришин Василь Михайлович при його допиті в судовому засіданні пояснив, що він здійснював перевірку на котельні позивача за безпосередньої участі  представника позивача - в.о. начальника Попадинця П.О. та майстра Тисменицького водоканалізаційного  підприємства Гаврилюка Ю.І. Ним, як перевіряючим, було повідомлено зазначених осіб з технологією проведення перевірки, а також з приладами, якими здіснюються заміри роботи котла.

          Свідок категорично стверджує, що перевірка котла (котлоагрегату) позивача проводилась газоаналізатором типу КМ 900, який має державну повірку і відповідне свідоцтво, з якими  ознайомили представників позивача. «Фотографія»роботи котла та розрахунки проводились безпосередньо на котельні підприємства позивача. За результатами замірів роботи котла, були зафіксовані  вихідні дані для проведення розрахунку втрат тепла котлом  /позиції 7-22 «фотографії»/, результати розрахунків занесені до «Фотографії»поз. 24-40, після чого заповнена «фотографія»була підписана представником підприємства –майстром Гаврилюком та  завірена печаткою підприємства позивача. З результатами перевірки перевіряючі ознайомили в.о. начальника та майстра позивача, останній розписався , без будь-яких зауважень щодо знятих показників та щодо технології та порядку проведення перевірки.

          Позивачем в судовому засідананні було подане клопотання про  зобов»язання відповідача  представити в судове засідання в робочому стані прилад-газоаналізатор, яким здійснювались заміри ефективності роботи котла КВТ-6,5 під час перевірки. Судом відхилено дане клопотання, так як дослідження приладу, яким здійснювалась перевірка не    входить до предмету доказування у даному спорі.            

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, а також показання свідків, суд  встановив наступне.

          За результатами проведеної комплексної перевірки стану використання паливно-енергетичних ресурсів теплопостачальними підприємствами, що відображені в акті перевірки № 18/10-13-9 від 09.03.2005 року /а.с.31-35/, Територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області /далі – Інспекції/ 14.03.2005р. прийнято Постанову  №18/10-14-1 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, згідно якої до Тисменицького водопровідно-каналізаційного підприємства застосовано підвищену плату за 14086 м. куб. природного газу за час його роботи в опалювальний період 2004-2005р.р. у розмірі 6803 грн. 06 коп.

          Як вбачається з матеріалів перевірки, підставою для винесення постанови, що оскаржується, було встановлене перевіркою  нераціональне використання газу, а саме: на водонагрівному котлі типу КВГ-6,5 ст.№ 2, який знаходиться в експлуатації в котельні позивача було виявлено неефективне використання природного газу у зв»язку з незадовільним  технічним станом котла (тріщини в обмуровці котла та підсоси повітря через тріщини), котел працював із заниженням ККД на 5,92%; по режимній карті ККД котла має бути 88,79%, а за результатами проведеної інспекції «фотографії»роботи котла 03.03.05р. було встановлено, що фактичний ККД котла становить 82,87%, що призвело до неефективного використання 14086  м? природного газу за час його роботи в осінньо-зимовий період 2004-2005р.

Суд вважає оскаржувану постанову правомірною, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до ст.26  Закону України «Про енергозбереження»від  01.07.04р.                      N 74/94-ВР, державний  контроль  у  сфері  енергозбереження  здійснюється Державною   інспекцією   з  енергозбереження  згідно  з  порядком, встановленим  Кабінетом  Міністрів України.

          Відповідно до п.1 Положення  про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 р. N 1039                       /в редакції, що була чинною на момент перевірки /, Державна інспекція з енергозбереження (далі - Інспекція) є урядовим  органом  державного  управління,   що   діє   у   складі Держкоменергозбереження і йому підпорядковується.

      Відповідно до п.3 Положення, Інспекція: у межах своєї компетенції бере участь у реалізації  державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження; виконує відповідно   до   законодавства  контрольно-наглядові функції щодо   використання   паливно-енергетичних   ресурсів ...; здійснює державний     контроль     за     станом      обліку паливно-енергетичних      ресурсів,     додержанням     дисципліни газоспоживання  та  газопостачання,   використанням   автоматичних засобів   регулювання  споживання  природного  газу,  наявністю  і додержанням  режимних   або   технологічних   карт   устаткування, використанням вторинних паливно-енергетичних ресурсів; ...проводить перевірку  та  видає  висновки  щодо  відповідності приладів обліку і регулювання,  систем комплексного вимірювання  і обліку   споживання   зазначених   ресурсів   вимогам  стандартів, проектних рішень та виданих нею технічних умов.

          Таким чином, Інспекція в  межах повноважень визначених нормативно-правовими актами уповноважена, з метою здійснення котролю у сфері енергозбереження, проводити відповідні перевірки.

          Механізм та порядок проведення Державною інспекцією з  енергозбереження    перевірок ефективності   використання   паливно-енергетичних   ресурсів   на підприємствах,  в установах  та  організаціях   незалежно від форми власності та підпорядкованості  передбачений «Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», затвердженим наказом  Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 N 64  /зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 р. за N 653/4874/

            Відповідно до п.2  зазначеного Порядку,   планові   перевірки  підприємств  здійснюються  за  річним графіком  перевірок,  який   затверджується   на   наступний   рік начальником   Інспекції   -   головним   державним  інспектором  з енергозбереження до 1 грудня  поточного  року.  Планова  перевірка підприємства проводиться не частіше ніж один раз на рік.

          В даному випадку,  перевірка позивача, за результатами якої винесена оспорювана постанова,  запланована згідно  «Плана-графіка проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях  на 2005 рік», затвердженого начальником Інспекції - головним   державним  інспектором  з енергозбереження / пункт 3 графіка; а.с.109 /.

          Відповідно до п.4 зазначеного Порядку, про проведення  планової  перевірки  територіальні  органи Інспекції  не  пізніше  як за 10 днів до її початку повідомляють у письмовій формі керівництво підприємства.

          В даному випадку, Інспекцією надіслано позивачу відповідне повідомлення №18-10/04-48  від 01.02.05р. про заплановану перевірку /поштова квитанція про здійснення рекомендованого відправлення №15716 від 01.02.05р.; оригінали оглянуті судом/, що відповідає вимогам п.4 Порядку та спростовує доводи позивача  з цього приводу /а.с.29,30/.

       Та обставина, що у повідомленні про перевірку зазначений період перевірки з 11.02.05 по.28.02.05р., тоді як  комплексна перевірка підприємства фактично здійснена 09.03.05р.,  не свідчить про порушення п. 4 Порядку, так як, у будь-якому разі, повідомлення здійснене  не  пізніше  як за 10 днів до початку перевірки.

          Факт порушення встановлений та підтверджується актом перевірки, а також «фотографією»роботи котла /котлоагрегату/ від 03.03.05р., завіреною печаткою підприємства та підписаною майстром котельні без будь-яких зауважень щодо технології проведення перевірки та знятих перевіркою показників і параметрів роботи котла. Оригінали зазначених документальних доказів оглянуті в судовому засіданні. Доводи позивача про те, що «фотографія»роботи котла містить виправлення в даті перевірки не спростовують факта перевірки, крім того виправлення в даті були зроблені в присутності майстра котельні Гаврилюка Ю.І. та за його підписом, про що свідчать показання останнього в судовому засіданні.

          У  «фотографії»роботи котла відображені вихідні дані і режими роботи котла, а саме: паспортний ККД (за режимною картою) - 88,79% та фактичний –82,87%, що свідчить про зниження ККД котлоагрегату. Факт порушення не спростований позивачем.

          Доводи позивача про те, що акт перевірки не містить даних про використання прилада, яким були визначені такі параметри  не може бути підставою для висновку про недоведеність факту порушення. Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання не містить вимоги про те, що акт має містити дані про використання приладів, якими здійснюється перевірка.

          Відтак, показаннями свідка  Петришина Василя Михайловича, яким безпосередньо проводилась перевірка, при його допиті в судовому засіданні встановлено, що перевірка котла (котлоагрегату) позивача проводилась переносним газоаналізатором типу КМ900, який є  спеціальним робочим засобом вимірювальної техніки, повірений згідно свідоцтва  № 12-01/10868 зав. № 13703127 /копія свідоцтва в матералах справи/ та призначений для зняття показників роботи котлоагрегату, а також іншими приладами, в тому числі приладами позивача.

          Про дані обставини свідчить також  долучена до  «фотографії»роботи котла електронна виписка з результатами замірів, зроблена  газоаналізатором типу КМ900, завірена та підписана  майстром  котельні Тисменицького водоканалізаційного підприємства Гаврилюком Ю.І. Доводи позивача про те, що дані «фотографії»не відповідають показникам вахтового журналу підприємства спростовуються видруківкою до «фотографії», зробленою в електронному режимі.

          Допитаний в судовому засіданні у якості свідка Гаврилюк Ю.І. підтвердив достовірність свого підпису на «фотографії»роботи котла та електронній виписці, що зроблена  газоаналізатором типу КМ900 безпосередньо на котельні Тисменицького ВКП та за його участі   і не заперечив  факт виявленого перевіркою порушення.  За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати підпис майтра недійсним, як цього вимагає позивач у заяві від 19.02.07р.     Доводи позивача про те, що майстер котельні не упоноважений Статутом на представництво підприємства при перевірці не заслуговують на увагу; повноваження майстра котельні визначаються не установчими документами, а його функціональними обов»язками, серед яких, як встановлено при допиті свідка, - відповідальність за експлуатацію та справність котла і інших приладів котельні підприємства.

          Акт перевірки складений та підписаний уповноваженими та перевірку посадовими особами, що відповідає вимогам зазначеного Порядку. Згідно акту № 1-КП від 09.03.05р. посадові особи позивача відмовились підписати акт перевірки, проте ця обставина не спростовує факта порушення та не може бути підставою для скасування оспорюваної постанови.

     Встановлений перевіркою факт нераціонального використання позивачем  газу відповідно до п. «е»ст.11 та  п. «є»ст.27  Закону України «Про енергозбереження»від 01.07.04р.  № 74/94-ВР   тягне  за  собою передбачену цим Законом відповідальність, а саме: введення плати  у вигляді надбавок до діючих цін  та тарифів  залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

          Відповідно до п.15 Порядку, рішення  про  сплату  підвищеної  плати  за   неефективне використання     енергоресурсів    приймається    відповідно    до законодавства України на  підставі  акта  перевірки  підприємства, складеного   інспектором  і  оформлюється   постановою  про  сплату підвищеної  плати.

          Розрахунок підвищеної плати за перевитрати газу проведений відповідачем  на підставі вихідних даних та режимів роботи котла, що відображені в зазначених вище «фотографії»роботи котла та режимній карті відповідно до Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом Держкоменергозбереження України № 113 від 26.01.01р. /а.с. 55-58/

          За наведених обставин та норм , суд дійшов висновку про те, що оскажувана постанова прийнята у відповідності з чинним законодавством та в межах компетенції Державної інспекції з енергозбереження, а тому  відсутні правові підстави для задоволення позову відсутні.           

          Відмовляючи в позові, суд враховує також і ту обставину, що  позивачем пропущений передбачений ст.99  КАС України річний строк для звернення до  суду з адміністративним позовом, про що наполягає відповідач та що, відповідно до ст.100 КАС України, є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.  Згідно супровідного листа територіального управління Держінспекції від 12.04.05р. вих. № 18-10/26-146 позивачу було вдруге надіслано складені за результатами перевірки документи /акт перевірки, постанови, приписи/, про отримання яких  свідчить підпис керівника підприємства на картці поштового повідомлення № 18079 датований 16.04.05р. /а.с. 105,106, оригінали оглянуті судом/,  що спростовує твердження позивача про неотримання ним матеріалів перевірки. Посилання позивача на обставини, встановлені судом у справі АП-18/204 щодо оцінки доказів вручення позивачу постанови Інспекції, не можуть братись судом до уваги, так як з постанови суду не вбачається, що ці обставини та досліджувані судом докази стосуються предмета даного спору.

          Інших поважних причин пропуску процесуального строку позивачем не наведено.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, п. «е»ст.11 та  п. «є»ст.27  Закону України «Про енергозбереження»від 01.07.04р.  № 74/94-ВР , постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 р. N 1039,    Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», затвердженим наказом  Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 N 64  /зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 р. за N 653/4874/, ст.ст. 99, 100, 94, 158, 160, 163, 186, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                                   п о с т а н о в и в  :

в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                     Суддя                                                              Шелест С.Б.

            Постанова складена у повному обсязі 16.03.07р.

            Виготовлено в діловодстві

            пом. судді Кузишин У.Б.